Ухвала суду № 117804345, 21.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2038/24

Провадження № 2/229/1120/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Худіна О.О. дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст.ст.175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав - відкриває провадження у справі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Тому, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Позивачем заявлено в позовній заяві наступні вимоги: стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 суму вартості матеріального збитку, з урахуванням відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 49230,69 грн., суму вимушених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1600 грн. та відшкодування моральної шкоди, в розмірі 25000,00 грн.

В матеріалахсправи наявнаквитанція доплатіжної інструкціїна переказготівки №15391567від 19.03.2024року насуму 1211,20грн.,яку позивачембуло сплачено за одну вимогу майнового характеру, так як позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір окремо за відшкодування матеріальної шкоди та окремо за відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в дохід державного бюджету за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди , як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Таким чином, виходячи із розміру заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 1211,20 грн., що становить не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку: (МФО) 899998, розрахунковий рахунок: UA188999980313191206000005694, код класифікації доходів бюджету: 22030101».

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документи, що підтверджують його сплату.

Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Худіна