Рішення № 11780389, 30.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.10                                                                                           Справа№ 10/160(10)

За позовом ЗАТ «Галспецбуд»м. Львів

До відповідача ЗАТ «Автонавантажувач»смт. Шкло, Яворівського району, Львівської області

Про стягнення 28965,15 грн. боргу

           Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача: Курилець Х.З. –представник за довіреністю           

Від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

          Позивач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ЗАТ «Галспецбуд» м. Львів до ЗАТ «Автонавантажувач» смт. Шкло, Яворівського району, Львівської області про стягнення 28695,15 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 4960019.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

У період з березня 2007 року по липень 2008 року між ЗАТ «Автонавантажувач»(Замовник) та ЗАТ «ГАЛСПЕЦБУД»(Виконавець) було укладено Договори підряду № 6, №7, №8 від 01 березня 2007 року, № 13 від 04.07.2007 року, угода № 1а по наданню послуг автокрана (авто вишки) від 14 січня 2008 року, Договір підряду № 20 від 10.07.2008 року.

Предметом Договорів виступало зобов‘язання перед виконавцем виконати ремонті, сантехнічні роботи та надання послуг автокрана ( авто вишки) Відповідачу.

Загальна вартість робіт визначилася за фактично відпрацьовані години по виставленому рахунку у відповідності до кошторису, і в сукупності склала 137537,20 грн.

Відповідно Актів приймання виконаних підрядних робіт, за укладеними Договорами, Відповідач прийняв виконані роботи та підписав зазначені Акти.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, всупереч умовам Договорів, Відповідач в повному обсязі не провів розрахунок за виконані роботи. Станом на день розгляду спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 28965,15 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) однією з підстав виникнення зобов'язань є договір;

Відповідно до ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За нормами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами;

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до закону, договору.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно з ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статі 610 ЦК України порушенням умов зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, а також керуючись ГК України, ст. 509, 526, 610, 611, 612, ЦК України та ст. ст. 4, 12,34,35,44,49, п.10 ст. 65, ст. 66, 67, 75, п.1 ст. 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач» (Львівська обл. Яворівський район, смт. Шкло, проспект Новий,1, МФО 385372, ЗКПО 31210049) на користь Закритого акціонерного товариства «ГАЛСПЕЦБУД»( 79044, м. Львів, вул. Ген. Чупринки,58А, МФО 325213, ЗКПО 23968036) 28965,15 грн. основного боргу, 289,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Достягнути з Закритого акціонерного товариства «ГАЛСПЕЦБУД»( 79044, м. Львів, вул.. Ген. Чупринки,58А, МФО 325213, ЗКПО 23968036) в доход державного бюджету 187.65 грн. державного мита.

4.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.