Рішення № 11780341, 09.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.10 Справа№ 15/126

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 182 099, 58 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Стеценко Ю.В. - представник

Від відповідача: Тимчишин О.Й. - представник

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 182 099, 58 грн. заборгованості за договором оренди (фінансового лізингу) № L2838-08/08 від 29.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 20.07.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 20.07.2010 року та 03.08.2010 року.

Представникам сторін роз'яснювались їхні права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

20.08.2010 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить збільшити суму позовних вимог на 88 446, 98 грн. заборгованості, що виникла у відповідача за період з червня 2010 року по серпень 2010 року. Крім того, у своїй заяві позивач повідомив суд, що відповідачем частково погашено забргованість в сумі 72 237, 98 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L2838-08/08 від 29.07.2008 року, відповідно до умов якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації, а відповідач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі. У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості сторони дійшли згоди про її реструктуризацію. З метою реструктуризації, 01.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди (фінансового лізингу) №LС2838-08/08. Однак, відповідач умов договорів належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 198 308, 58 грн.. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Ствердив, зокрема, що відповідачем погашено частину заборгованості. Просить в позові відмовити.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. З ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та фізичною особою-підприємцем Тимчишиним Романом Володимировичем укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L2838-08/08 від 29.07.2008 року, відповідно до умов якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - сідловий тягач DAF FT105XF460SC, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації, а відповідач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з приймання-передачі предмета лізингу від 21.10.2008 року, позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу.

У зв'язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості у розмірі 290 991, 73 грн. та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію частини цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору оренди (фінансового лізингу) № L2838-08/08 від 29.07.2008 року.

01.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу від 29.07.2008 року № L2838-08/08, згідно з якою відповідач визнав наявність у нього простроченої заборгованості на підставі рахунку-фактури №L2838-08/08/1 від 07.11.2008 року на загальну суму 27 098,28 грн.. Реструктуризація заборгованості відповідача згiдно Графіку в сумі 517 810, 79 грн. здійснюється шляхом збільшення такої заборгованості, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками-фактурами на загальну суму 263 893, 45 грн.. Подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з переоціненої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 781 704, 24 грн.. Сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання у грошовому еквіваленті іноземної валюти доларів США. База для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 145 393, 17 доларів США.

Отже, 01.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди (фінансового лізингу) №LС2838-08/08 (далі - договір) на умовах передбачених угодою про внесення змін. До договору були підписані додатки 1, 2 та 4. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі та сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за період з моменту підписання договору до повної виплати заборгованості позивачу, визначеної за правилами договору за ставкою LIBOR. ЗМ плюс 10,289218% від всієї суми заборгованості. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 «Визначення»Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Крім того, на виконання розділу 7 Загальних умов (додаток №4 до Договору) відповідач протягом строку лізингу за свій рахунок зобов'язався забезпечити страхування предмету лізингу в страховій компанії на всі випадки, передбачені Правилами страхування (АВТОКАСКО). Частиною 3 пункту 7.4 цього розділу внормовано, що у разі, якщо за 5 днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів відповідач не здійснить оплату страхових платежів, то позивач має право самостійно застрахувати предмет лізингу, а відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу такі витрати зі страхування предмету лізингу, крім того ПДВ у розмірах, визначених чинним законодавством.

На підставі чого позивач здійснив витрати з страхування предмету лізингу, за результатами чого виставив до сплати відповідачу рахунки-фактури для відшкодування понесених витрат.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, належним чином не виконав своїх зобов'язань, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість.

У позовній заяві позивач стверджував, що відповідачем не погашено заборгованість за наступними рахунками-фактурами: №LC2838-08/08/6 від 01.12.2009 року на суму 28 154, 44 грн.; №LC2838-08/08/7 від 04.01.2010 р. суму 27 910, 29 грн.; №LC2838-08/08/8 від 01.02.2010 року на суму 28 219, 50 грн.; №LC2838-08/08/9 від 01.03.2010 року на суму 27 646, 52 грн.; №LC2838-08/08/10 від 01.04.2010 року на суму 27 314, 36 грн.; №LC2838-08/08/11 від 05.05.2010 року - 27 045, 40 грн., а також рахунки-фактури для відшкодування понесених витрат по страхуванню предмета лізингу №LC2838-08/08/ДодЗ від 22.01.2010 року - 7 914, 43 грн., №LC2838-08/08/Дод4 від 29.03.2010 року - 7 894, 64 грн.. Проте, після порушення провадження у справі позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій ствердив, що відповідачем сплачено заборгованість за наступними рахунками-фактурами: №LC2838-08/08/6 від 01.12.2009 року на суму 28 154, 44 грн.; №LC2838-08/08/7 від 04.01.2010 р. суму 27 910, 29 грн.; №LC2838-08/08/8 від 01.02.2010 року на суму 28 219, 50 грн. та №LC2838-08/08/ДодЗ від 22.01.2010 року на суму 8 258, 82 грн., що підтверджується випискою з банку про рух коштів на рахунку позивача, і неоплаченими залишились рахунки-фактури №LC2838-08/08/8 від 01.02.2010 року на суму 19 960, 68 грн.; №LC2838-08/08/9 від 01.03.2010 року на суму 27 646, 52 грн.; №LC2838-08/08/10 від 01.04.2010 року на суму 27 314, 36 грн.; №LC2838-08/08/11 від 05.05.2010 року - 27 045, 40 грн. та №LC2838-08/08/Дод4 від 29.03.2010 року - 7 894, 64 грн.. Крім того, позивач, у заяві про збільшення позовних вимог, заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за період з червня 2010 року по серпень 2010 року в сумі 88 446, 98 грн.. Загалом просить стягнути з відповідача 198 308, 58 грн..

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем погашено заборгованість згідно з рахунками-фактурами №LC2838-08/08/8 від 01.02.2010 року та №LC2838-08/08/9 від 01.03.2010 року в повному обсязі. Зокрема, платіжним дорученням № 7153 від 08.07.2010 року відповідачем перераховано 28 219, 50 грн. (призначення платежу: оплата лізингового платежу та комісії згідно рахунку № L2838-08/08/8 від 01.02.2010 року), платіжним дорученням 7535 від 10.08.2010 року відповідачем перераховано 27 646, 52 грн. (призначення платежу: оплата лізингового платежу та комісії згідно рахунку № L2838-08/08/9). Відтак, в частині стягнення з відповідача 39 692, 77 грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 158 615, 81 грн. і станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.11 ст.80 ГПК України, господарський припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 158 615, 81 грн. обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В решті позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33- 35, 43, 49, 78, 80, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м.Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) 158 615, 81 грн. заборгованості, 1 586, 15 грн. державного мита та 188, 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя