Рішення № 11780247, 20.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.10 Справа№ 31/88-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер», м. Львів

до відповідача:Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про:стягнення 7412,84 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:Тибінка В.Я. представник;

від відповідача:Прохоренко О.І. представник;

від третьої особи:Кадикало Р.Є. представник. Представникам сторін розяснено права та обовязки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер», м. Львів, надалі позивач, до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, надалі відповідач, про стягнення 7412,84 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч нормі ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги»не виконано обовязку щодо забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів вулицями і дорогами міст, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст за встановленими для них державними стандартами і нормами. Внаслідок такого невиконання зобовязань позивачеві було завдано збитків на суму 7412,84 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження, залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівську міську раду, призначено розгляд справи на 18.08.2010 р.

Позивачем 17.08.2010 р. на адресу суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем 18.08.2010 р. подано через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Представники позивача, відповідача та залученої третьої особи в судове засідання 18.08.2010 р. не зявилися, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, витребовуваних судом документів не подали.

Позивачем подано в судове засідання 03.09.2010 р. докази відсутності у провадженні господарських судів України та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору; та докази надсилання третій особі копії позову із додатками.

Сторони в судове засідання 03.09.2010 р. зявилися, надали суду пояснення по суті спору. Позовні вимоги представник позивача підтримав з підстав, наведених у позові. Представники відповідача і третьої особи позовні вимоги заперечили повністю. Сторони і третя особа звернулись до суду із узгодженим клопотанням про продовження строку розгляду спору. Суд, ознайомившись із поданим клопотанням та вивчивши матеріали справи, продовжив строк розгляду спору в порядку вимог ст. 69 ГПК України до 20.09.2010 р. та відклав розгляд справи.

Ухвалою суду від 03.09.2010 р. в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова та АТІ при ГУ МВС України у Львівській області копії адмінматеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.06.2007 р. близько 15-00 год., коли гр. ОСОБА_1 під час руху по вул. Стуса, 57 у м. Львові здійснив наїзд у вибоїну на дорозі. Проте, ДАІ вимоги ухвали суду не виконано, відповідні документи не подано.

В судове засідання 20.09.2010 р. зявилися представники позивача, відповідача та третьої особи, які надали суду пояснення щодо предмету позову. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представники відповідача і третьої особи позовні вимоги заперечили, навівши доводи, аналогічні викладеним у відзиві відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 20.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 27.09.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

19.06.2007 р. близько 15 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 під час руху на автомобілі SUBARU LEGACY OUTBACK, д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Стуса у м. Львові, здійснив наїзд у вибоїну на дорозі, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою 1-го міжрайонного відділу ДАІ при УМВСУ у Львівській області № 2262 від 06.07.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи на момент дорожньо-транспортної пригоди зазначений автомобіль був застрахований у позивача згідно договору про страхування наземного транспорту № 114-3202/345-06 від 31.07.2006 р.

Для визначення вартості ремонту автомобіля позивач замовив у субєкта оціночної діяльності судового експерта Холодцова Д.В. проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до висновку спеціаліста № 1019/07 від 09.07.2007р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SUBARU LEGACY OUTBACK, д.н. НОМЕР_1 на момент огляду, з технічної точки зору, становить 7087,42 грн.

Згідно банківської виписки з рахунку позивача за проведене експертне дослідження позивачем сплачено експерту 280,00 грн.

Відповідно до умов договору про страхування наземного транспорту №114-3202/345-06 від 31.07.2006 р. позивачем складено страховий акт № 32-181-07/114-3202/345-06-02/07 від 17.07.2007 р. та виплачено гр. Лозко Є.В. страхове відшкодування в сумі 7064,74 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується видатковим касовим ордером № 884 від 17.07.2007 р.

У відповідності до рішення Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 304 «Про передачу обєктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій»проїздна частина дороги, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода, перебуває на балансі відповідача.

Відтак, позивач із посиланням на п.п. 1, 2, 4 ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги»просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу завдані йому у звязку із виплатою страхового відшкодування збитки в сумі 7412,84 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідно до умов договору про страхування наземного транспорту №114-3202/345-06 від 31.07.2006 р. позивачем було виплачено страхувальникові страхову виплату у розмірі 7087,42 грн., а також понесено витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 280,00 грн., про що свідчать видатковий касовий ордер № 884 від 17.07.2007 р. та копія платіжного доручення № 425 від 17.07.2007 р.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги»органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема, за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Згідно рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 304 «Про передачу обєктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій»вулично-шляхове господарство, штучні споруди та всі обєкти благоустрою, які розташовані у межах червоних ліній, передані на баланс комунального господарства районних адміністрацій. Таким чином, станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди проїздна частина дороги, на якій вона відбулася, перебувала на балансі відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 1166 Цивільного кодексу України позадоговірна відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу цивільного правопорушення, що включає такі елементи, як протиправність поведінки, шкода, причинний звязок між ними та вина заподіювача шкоди.

Із врахуванням норми ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги»відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовано факту дорожньо-транспортної пригоди, наявності вибоїни на дорозі та відповідно наявності вини у завданні шкоди позивачеві. Посилання відповідача на відсутність протоколу про притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб відповідача згідно норм ст.ст. 128-1, 139 та 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як на підставу для відмови у позові, не береться судом до уваги, оскільки такий протокол є лише одним із доказів, а відсутність такого протоколу чи неподання його суду не спростовує доводів позивача. Крім того, згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом. Слід зазначити, що господарським судом за клопотанням позивача вживались заходи для витребування відповідних доказів з ДАІ.

Проаналізувавши матеріали справи та зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 509, 979, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер», м. Львів, задоволити повністю.

2.Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ліста, 1; код ЄДРПОУ 20847537) на користь ВАТ «Акціонерна страхова компанія «Дністер»(79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174; код ЄДРПОУ 13800475) кошти в сумі 7412,84 грн., сплачене державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя