Рішення № 11780143, 27.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р. Справа № 6/106-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс»

до Департаменту Житлово-комунального господарства Луцької міської ради

про стягнення 457 446,57 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Войцешук Л.І. –дов.№ 564 від 12.07.2010 р.

від відповідача: Греля А.Ю. –дов. № 19.8-6/1473 від 27.09.2010 р.

Суть спору:

          Позивач - Публічне акціонерне товариство «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс», звернувшись до суду з позовом, уточненим заявою від 27.09.2010 р. просить стягнути з відповідача Департаменту Житлово-комунального господарства Луцької міської ради 457 446,57 грн. заборгованості за поставлений товар (тролейбуси), в т.ч., 360 000,00 грн. основного боргу, 44 280, 00 грн. –інфляційних нарахувань, 16 569, 86 грн. – 3% річних, 36 596, 71 грн. пені.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір поставки № 5-690/08 від 02.12.2008 р. з додатковою угодою від 22.12.2008 р., видаткові накладні № 6002 від 25.12.2008 р., № 5990 від 25.12.2008 р., претензії № 828/1-29 від 23.06.2009 р., № 635 від 04.08.2010 р., довіреність серії ЯОЧ № 728546 від 25.12.2008 р., відповідь на претензію № 19-20/695 від 08.07.2009 р., платіжні доручення № 01622807 від 29.12.2008 р., № 01580542 від 26.12.2008 р., акти приймання-передачі від 25.12.2008 р.

Відповідач у відзиву № 19.8-6/1470 від 24.09.2010 р. та представник в судовому засіданні існування заборгованості не заперечує. Разом з тим, пояснює наступне.

У відповідності до умов договору поставки від 02.12.2008 р. постачальник –ВАТ «Луцький автомобільний завод»зобов’язувався здійснити поставку чотирьох тролейбусів на загальну суму 2800000, 00 грн.

На придбання вагонів для комунального електротранспорту у 2008 році за рахунок субвенції з державного бюджету міста Луцька були передбачені кошти в розмірі 2000000, 00 грн. З них загального фонду –700000, 00 грн. Отримано бюджетом міста у 2008 році лише 700000, 00 грн. за рахунок загального фонду державного бюджету. Кошти спеціального фонду в розмірі 1300000, 00 грн. бюджетом міста Луцька не були отримані. У зв’язку з цим, а також враховуючи виробничі можливості постачальника (стислі терміни –до 31.12.2008 р.), сторони 22.12.2008 р. уклали додаткову угоду до вказаного договору, у якій передбачили зменшення кількість тролейбусів, що підлягають поставці до двох одиниць.

Непогашення заборгованості в сумі 360000, 00 грн. зумовлено тим, що департаментом не отримано бюджетного призначення на фінансування закупівлі тролейбусів.

Водночас, просить частково відхилити вимоги позивача в частині стягнення пені у зв’язку з тяжким фінансовим становищем, відсутністю бюджетного фінансування.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Згідно умов договору поставки № 5-690/08 від 02.12.2008 р. та додаткової угоди від 22.12.2008 р. позивач - Публічне акціонерне товариство «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс»відповідно до видаткових накладних № 6002 від 25.12.2008 р. та № 5990 від 25.12.2008 р. поставив відповідачу - Департаменту Житлово-комунального господарства Луцької міської ради на підставі довіреності серії ЯОЧ № 728546 від 25.12.2008 р. товар –два тролейбуси Е-231 по ціні 530000, 00 грн. на загальну суму 1060 000, 00 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами даного договору (розділ 5) відповідач зобов’язався оплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з вищезазначених накладних та актів приймання-передачі від 25.12.2008 р. позивачем договірні зобов’язання виконано належним чином.

Водночас, відповідач зобов’язання по оплаті товару виконав частково в сумі 700000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №01622807 від 29.12.2008 р. та № 01580542 від 26.12.2008 р.

З 11.01.2009 р. по день розгляду справи у нього перед позивачем існує заборгованість в сумі 360000, 00 грн., що не заперечується самим відповідачем.

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 828/1-29 від 23.06.2009 р. та № 635 від 04.08.2010 р. з вимогою погасити борг.

У відповіді на претензію № 19-20/695 від 08.07.2009 р. відповідач не заперечує про наявність боргу, однак погашення гарантує по мірі надходження бюджетних коштів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Виходячи з зазначеного, сума основного боргу в розмірі 360000, 00 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 44280, 00 грн. інфляційних нарахувань та 16 569, 86 грн. – 3% річних за період прострочення з 11.01.2009 р. по 15.08.2010 р. згідно розрахунку позивача підставні та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України та п.6.4. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 11.01.2009 р. по 11.07.2009 р. становить 36596, 71 грн.

          Водночас, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, беручи до уваги, що відповідач є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, відсутність бюджетного фінансування на закупівлю даного товару, вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі 18 298,36 грн., що становить 50 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 4 574, 47 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково в сумі 439148, 22 грн.

2.Стягнути з Департаменту Житлово-комунального господарства Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 40А, п/р 35417007006333 у ГУДКУ у Волинській обл.., МФО 803014, код ЄДРПОУ 34572192) на користь

Публічного акціонерного товариства «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29а, п/р 26007301002046 в ВАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 05808592) 439148, 22 грн. заборгованості, в т.ч., 360 000,00 грн. основного боргу, 44280, 00 грн. інфляційних нарахувань, 16 569, 86 грн. – 3% річних, 18 298,36 грн. пені та 4574, 47 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.В позові на суму 18298, 35 грн. відмовити.

Суддя Пахолюк В.А.

Дата складання повного тексту рішення –30.09.2010 р.