Ухвала суду № 117778139, 18.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9919/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023140110000128 від 24.03.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140110000128 від 24.03.2023 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України.

Метою та підставою застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подавши письмові заперечення, зазначаючи, що підозра пред`явлена ОСОБА_4 не ґрунтується на доказах, які в своїй сукупності можуть свідчити про вчинення ним інкримінованого правопорушення, а тому вказав на її необґрунтованість. Зазначив, що ризики вказані слідчим у клопотанні є узагальнюючими та не мають достатнього підґрунтя, оскільки підозрюваний має сталі соціальні зв`язки та позитивно характеризується за місцем роботи. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140110000128 від 24.03.2023 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України.

29.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинених організованою групою та у незаконній порубці дерев у лісах, вчиненої організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя дослідив долучені до матеріалів клопотання докази, а саме: лист спеціаліста Державної екологічної інспекції у Львівській області від 11.08.2023 №06-2534 та відповідними розрахунками, з яких вбачається, що у порушення ст. 37, 46, 48, 83 та 84 Лісового кодексу України, а також Постанови Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 року «Про затвердження Правил поліпшення якісного стану лісів», проведено рубку рідколісся у ДП «Дрогобицьке ЛГ», що призвело до заподіяння шкоди в розмірі 2 020 020, 73 грн.;

- висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 19.09.2023 № 3656-Е, яким підтверджено матеріально та документально розмір збитків (шкоди), розрахований Державною екологічної інспекцією у Львівській області та встановлено недотримання вимог Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 щодо рубок рідколісся на території Трускавецького лісництва ДП «Дрогобицьке лісове господарство» на загальну суму 2 020 020, 73 грн.;

- висновок судово-почеркознавчої експертизи від 23.11.2023 № 4791-Е, яким підтверджено, що підпис на лісорубному квитку серії ЛРК ЛЬ №008863 в графі «видав» виконаний головним лісничим ДП «Дрогобицьке лісове господарство» ОСОБА_7 ;

- протокол огляду документів від 19.01.2024 (з відповідними додатками), у якому зафіксовані основні відомості щодо проведення не передбачених законодавством рубок рідколісся у ДП «Дрогобицьким ЛГ» площі 31,2 га (код категорії лісів - 2) та на площі 7,0 га (код категорії лісів - 4), безпідставне затвердження та введення у дію проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», безпідставне проектування в матеріалах безперервного лісовпорядкування проведення на площі 3,4 га у виділі 10 кварталу 4 у Трускавецькому лісництві ДП «Дрогобицький ЛГ» рубки рідколісся, а відтак незаконної видачі лісорубного квитка серії ЛРК №008863 від 03.07.2019, щодо надання дозволу на проведення рубки рідколісся на площі 2,9 га у виділі 10 кварталу 4 у Трускавецькому лісництві ДП «Дрогобицький ЛГ»;

- протокол огляду від 12.12.2023, у якому зафіксовано зміст публікації в мережі Інтернет, що розміщено на сайті «Поліський лісовий офісу» у соціальній мережі «Facebook», щодо проведення зустрічі представників екологічної спільноти за участі ОСОБА_8 на якій визнано недопустимим проведення рубок рідколісся;

- протокол допиту як свідка заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_9 від 25.10.2023, який вказав на порушення п. 2 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 під час проведення рубок рідколісся на території Львівської області;

- лист Державного агентства лісових ресурсів України №02-18/8710-21 від 25.10.2021 (вхід.№2401/1-1/685), яким зобов`язано утриматись від призначення реконструктивних рубок, тобто так званих рубок рідколісся;

- протоколи першої та другої лісовпорядних наради, протоколами лісовпорядних комісій та засідань, проектами організації діяльності лісового господарства у ДП «Дрогобицьке лісове господарство», матеріалами безперервного лісовпорядкування, актами огляду та переліку ділянок відведених під рубки рідколісся, матеріалами відводів, лісорубними квитками? актами огляду місць проведення рубок рідколісся, а також договорами на проведення рубок рідколісся та актами приймання виконаних робіт, щодо зрізування деревини.

З урахуванням наведених в клопотанні конкретних обставин кримінального провадження, а також доказів, які долучені до клопотання на підтвердження його вимог, слідчий суддя вважає, що зазначені обставини та надані докази, в своїй сукупності, на даній стадії кримінального провадження, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих дій підозрюваного. При цьому, додані до клопотання докази підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла учинити кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри пред`явленої ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає передчасними та необґрунтованими, виходячи з таких мотивів.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

У даному кримінальному провадженні обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України, повністю узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи обґрунтування у клопотанні наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовано тяжкістю злочину у якому підозрюється; ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтований тим, що в силу не встановлення на даний час органом досудового розслідування всіх обставин, що мають значення для досудового розслідування, ОСОБА_4 може вчиняти дії направлені на приховання або знищення цих доказів; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 володіючи даними свідків, які надали викривальні покази може вчинити дії направлені на їх схиляння до зміни або відмови від дачі показань; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтований тим, що ОСОБА_4 маючи стаж роботи в органах лісової охорони, наявність в них соціальних зав`язків, та зв`язків з працівниками правоохоронних органів та вищими посадовими особами держави, його обізнаність про форми та методи роботи органів і підрозділів, може використати їх для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і шляхом спотворення відповідних даних в матеріалах, що зберігаються у приміщеннях філії ДП «Ліси України»; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується можливістю підроблення документів або узгодження дій щодо призначення рубок не передбачених чинним законодавством.

Слідчий суддя враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, в разі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, може вдатися спроб переховуватися від органу досудового розслідування або суду, тому ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним. Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993).

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, у справі не допитані свідки, показання яких можуть вплинути на хід досудового розслідування злочину, слідчий суддя вважає, що ризик можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків з метою спотворення показань є також реальним, як і ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, з вищою освітою, пенсіонер, має постійне місце реєстрації та проживання.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме, застави у розмірі співмірному з суспільною небезпекою, пропорційному з урахуванням можливого настання негативних наслідків, завданих інкримінованими діяннями.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, що становить 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Внесення застави саме в такому, помірному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді застави, яку необхідно внести не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, вважаю за необхідне з урахуванням даних про особу підозрюваного зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України виконувати наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, що становить 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 27.04.2024 наступні обов`язки;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 27.04.2024.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089.

Зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

В разі не внесення застави у зазначений строк запобіжний захід може бути змінено на більш суворий.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали визначити до 27.04.2024.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_16