Ухвала суду № 117765533, 22.02.2024, Оболонський районний суд міста Києва

22.02.2024 Справа № 756/2369/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2369/24

1-кс/756/531/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024100050000536 від 21.02.2024 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього ж міста ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно), офіційно непрацевлаштованого,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

22.02.2024 слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12024100050000536 від 21.02.2024 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів з визначенням розміру застави в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100050000536 від 21.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 21.02.2024 приблизно о 12:05 ОСОБА_6 перебував у приміщені гіпермаркету «ЕПІЦЕНТР» у місті Києві (вул. Полярна 20д), де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (ЄДРПОУ 32490244).

Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, у той же день, час та місці ОСОБА_6 таємно умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, скориставшись неуважністю працівників магазину, підійшов до торгівельних полиць гупермаркету, звідки взяв товар на загальну суму 16 309,17 грн (без урахування ПДВ), який переніс до примірочної, де зняв з них бірки, антикрадіжні магніти та одягнув цей товар на себе. Після цього пройшовши антикрадіжні рамки та не розрахувавшись за вищевказаний товар, ОСОБА_6 вийшов з приміщення гіпермаркету, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками гіпермаркету «Епіцентр».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 міг спричинити ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (ЄДРПОУ 32490244) матеріальну шкоду на загальну суму 16 309,17 грн (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Про наявність вказаного ризику, на думку сторони обвинувачення, вказує те, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки до затримання останній не мав роботи і доходу, не має стійких соціальних зв`язків, що, на думку слідчого, свідчить про наявність можливості реалізувати даний ризик;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний вчинив інкримінований злочин в умовах воєнного стану, що підсилює суспільну небезпеку підозрюваного, та, на думку слідчого, схильний до вчинення кримінальних правопорушень незважаючи на воєнний стан, який діє на території України. Крім цього, слідчий у клопотання посилається на те, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 за вчинення умисних тяжких майнових злочинів, скоєних проти власності, направлено обвинувальні акти до Оболонського районного суду міста Києва та Подільського районного суду міста Києва, однак ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що ризики є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами, оскільки його підзахисний ухилятися від органу досудового розслідування/суду чи будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню наміру немає, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків у останнього, а тому просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

21.02.2024 о 13:13 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.02.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні клопотання слідчим суддею встановлено, що, обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення посилається на те, що «вина підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства».

Разом із цим, відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Твердження сторони обвинувачення про підтвердження наявності вини ОСОБА_6 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України ураховується при застосуванні норм кримінального процесуального законодавства України, так як п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє передчасне вираження судом думки про те, що той «кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення», є винним або винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ у справах «Мінеллі проти Швейцарії» від 25.03.1983, «Пеша проти Хорватії» від 08.04.2010). Право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як її буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною. Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості вибору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень (рішення у справах «Бьомер проти Німеччини» від 03.10.2002, «Нештяк проти Словаччини» від 27.02.2007, «Лада проти України» від 06.02.2018).

Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.02.2024;

- протокол огляду предмета від 22.02.2024;

- протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 21.02.2024;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- протоколи пред`явлення особи для впізнання за участі свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 дані, які характеризують особу останнього (його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан, наявність на розгляду в різних судах міста Києва інших обвинувальних актів стосовно ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень різного ступеня тяжкості, в тому числі і тяжких злочинів проти власності, які на даний час перебувають на стадії судового провадження) вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_6 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 25 (двадцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12024100050000536 від 21.02.2024 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.04.2024 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75 700 гривень, зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду та виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, але не більше ніж у межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_13 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1