Рішення № 11775864, 19.10.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

справа № 2-1270/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Зарютіна П.В.

при секретарі Зубовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договору застави автомобіля і про визнання права власності на автомобіль, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у поданому до суду позові просить суд визнати недійсним кредитний договір від 19.10.2007 року № 014/2549/73/62763, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 про надання останньому кредиту за програмою «Споживчій кредит на купівлю автомобіля» в сумі 157000,00 гривень терміном на 72 місяці під 13,5% річних, також просить визнати недійсним договір застави автомобіля марки HYUNDAI SONATA, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_8, номер двигуна НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений між тими ж особами 19.10.2007 року, вказуючи що вказані договори укладав не громадянин ОСОБА_3, а невідома особа, яка використовувала паспорт ОСОБА_3 без згоди останнього, та без згоди останнього укладала вказані договори. Крім того, позивач, оскільки вона вважає себе добросовісним набувачем вказаного майна в порядку спадкування за покійною ОСОБА_5, матірю позивачки, просить визнати за нею право власності на вказаний автомобіль і припинити приватне обтяження застави рухомого майна на підставі договору застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, оскільки останнє вчинено на підставі недійсних договорів і заважає їй реалізовувати право власності на вказане майно.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі, пояснивши суду, що 3 листопада 2007 року він придбав автомобіль марки HYUNDAI SONATA, 2007 року випуску у ОСОБА_7 за 25000 доларів США, оформивши купівлю довіреністю на право розпорядження вказаним автомобілем, перед купівлею ОСОБА_2 перевірив законність реєстрації та зняття з обліку вказаного автомобіля в реєстраційному підрозділі ДАІ, а також за його проханням було проведено експертизу автомобіля та документів на автомобіль. 17.01.2008 року ОСОБА_2 продав вказаний автомобіль ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу, зареєстрованим на ЗТБ «Меценат». ОСОБА_2 вважає себе добросовісним набувачем так само і громадянку ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився и пояснень не надав, в той же час, оскільки він дійсно зареєстрований у встановленому порядку за адресою: АДРЕСА_1, а повістки направлені на його адресу відповідно до ст.ст. 74,76 ЦПК України і повернулися до суду не врученими, він вважається повідомленим належним чином.

Представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, оскільки вважає ОСОБА_1 не належним позивачем, вважає що її права не порушені, також вважає, що договір купівлі продажу автомобіля, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не відповідає діючому законодавству, оскільки в порушення норм Закону України «Про заставу» укладений без згоди ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як заставодержателя, тим більше, що публічне обтяження вказаного автомобіля було зареєстроване банком 23.10.2007 року. Тому ОСОБА_1 не може бути визнана добросовісним позивачем. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Всебічно зясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19.10.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір № 014/2549/73/62763 про надання останньому кредиту за програмою «Споживчій кредит на купівлю автомобіля» в сумі 157000,00 гривень терміном на 72 місяці під 13,5% річних. Згідно з п. 3.7 цього кредитного договору укладено договір застави від 19.10.2007 року, а в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 було передано в заставу транспортний засіб, а саме автомобіль марки HYUNDAI SONATA, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_8, номер двигуна НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. 23.10.2007 року Банком зареєстровано обтяження на вказаний автомобіль в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Але при оформленні кредиту перевірка наданих громадянином, що надав документи на імя ОСОБА_3, документів та відомостей у них, не проводилось, оскільки проведення перевірки службою безпеки банку нормативними документами банка у випадку отримання кредиту на суму вказану в спірному договорі, не передбачено.

В той же час, відповідно до глави 5 Інструкції з надання кредитів фізичним особам на придбання автомобілів за програмою «АВТО В КРЕДИТ», затвердженою Постановою Правління АППБ «Аваль» № П-117/4 від 27.12.2005 року, якою Банк керувався при видачі кредиту громадянину ОСОБА_3. передбачено процедуру розгляду документів та прийняття рішення про кредитування, в тому числі, згідно з п. 5.1 кредитний працівник приймає у Позичальника пакет необхідних документів та перевіряє його повноту та достовірність, завіряє власним підписом копії довідки ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номеру та документу, який посвідчує особу Позичальника. Пунктом 5.5 Інструкції передбачено, що документи отримані від Позичальника та висновки служб формуються в пакет документів, який виноситься на розгляд Кредитного комітету в межах встановленого ліміту повноважень. Вказані положення Інструкції Банку виконані не були, перевірка наданих громадянином, який назвав себе ОСОБА_3, документів на отримання кредиту працівниками Банку не проводилась. Але не зважаючи на це, протоколом засідання Кредитного комітету по споживчому кредитуванню «Райффайзен Банк Аваль» Дарницького районного відділення Київської регіональної дирекції № 1424 від 15 жовтня 2007 року, було прийняте рішення про надання за програмою «Споживчий кредит на купівлю автомобіля без власного внеску» ОСОБА_3 кредиту у розмірі 157000,00 гривень під 13,5 % річних строком на 72 місяці.

Постановою слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8 28.02.2008 року було порушено кримінальну справу № 01-10921 за фактом підробки та використання підроблених документів не встановленою слідством особою, з ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Постановою слідчого від 14.04.2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнано цивільним позивачем по даній кримінальній справі.

Згідно довідки слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві Шляхова В.П. від 15.06.2010 року про рух справи в ході досудового слідства встановлено, що 19.10.2007 року невстановлена слідством особа без відома ОСОБА_3 використовуючи його НОМЕР_3, уклала кредитний договір на імя ОСОБА_3 і отримала кредитні кошти в сумі 157000 грн. на придбання легкового автомобіля за укладеним договором купівлі-продажу від 15.10.2007 року з ТОВ «Хюндай-Центр».

В той же час, ОСОБА_2, який за його поясненнями придбав вказаний автомобіль у власність, оформивши вказану угоду довіреністю на право розпорядження вказаним автомобілем, діючи від імені ОСОБА_3 по довіреності, посвідченій ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.11.2997 року, продав на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5933 від 17.01.2008 року, укладеного на ЗТБ «МЕЦЕНАТ» ОСОБА_5 вказаний вище автомобіль.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим 11.04.2007 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14 жовтня 2008 року по справі № 22-3282 яке набрало законної сили встановлено, що сторонами по вказаній угоді є ОСОБА_2 та померла ОСОБА_5, при цьому строни виконали всі необхідні дії передбачені договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5933 від 17.01.2008 року на час розгляду справи ніким не оспорений і не дійсним не визнаний.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2008 року по справі № 2-5750/2008 р за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10 було визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на автомобіль HYUNDAI SONATA, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_5, НОМЕР_10, 2007 р., після смерті матері ОСОБА_5, померлої 10.04.2008 року.

Таким чином, юридична заінтересованість ОСОБА_1 носить особистий характер, відстоюючи свої інтереси вона вимушена була звернутись з цим позовом про визнання недійсними правочинів, а саме: кредитного договору № 014/2549/73/62763 від 19.10.2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 та договору застави автомобіля укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 від 19 жовтня 2007 року посвідченого Борозенець Ю.Г., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4720.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; а частиною третьою цієї статті визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; частина пята вказаної статті передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно зі статтею 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою, а відповідно до частини першої статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обовязків і здійснює їх під своїм імям. Імя фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові. Статтею 30 Цивільного кодексу України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її дієздатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обовязки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Вказані кредитний договір та договір застави укладені невідомою особою, яка надала підроблені документи на імя ОСОБА_3, тобто не ним самим, таким чином договори не відповідають вимогам ст.ст. 28, 203 Цивільного кодексу України оскільки договори уклав не сам ОСОБА_3, тобто був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, взагалі було відсутнє волевиявлення з боку ОСОБА_3, правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки невідома особа не збиралася виконувати обовязки ні за кредитним договором, ні за договором застави.

Крім того, частиною другою статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсне зобовязання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобовязання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. При цьому стаття 546 Цивільного кодексу України відносить до видів забезпечення зобовязань і заставу.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобовязання.

Що стосується реєстрації обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, то відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання, а у разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження. Згідно з частиною першою статті 22 вказаного Закону обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги. Тобто не дійсне зобовязання обтяженням не може бути забезпечено. Стаття 43 вказаного Закону встановлює підстави для внесення записів до Державного реєстру, так частиною пятою передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувала, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Таким чином, кредитний договір № 014/2549/73/62763 від 19.10.2007 року та договір застави транспортного засобу від 19.10.2007 року є недійсними, а обтяження, зареєстроване 23.10.2007 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого мана, що виникло на підставі недійсних зобовязань повинно бути припинено.

Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Стаття 388 Цивільного кодексу України визначила, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння у власника або особи, якій він передав майно к володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки ні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ні ОСОБА_3 не є власниками вказаного автомобіля, інші особи свого права власності на вказаний автомобіль не заявляли, більш того договір застави транспортного засобу від 19.10.2007 року є недійсним, а обтяження, зареєстроване 23.10.2007 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого мана, що виникло на підставі недійсних зобовязань повинно бути припинено, то витребувати вказаний автомобіль у громадянки ОСОБА_1 відповідно до норм ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України не можливо, то за позивачкою повинно бути визнане право власності на автомобіль HYUNDAI SONATA, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_5, двигун № НОМЕР_6, 2007 року випуску, сірого кольору, набуте ОСОБА_1 як добросовісним набувачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 28, 30, 203, 215, 248 ЦК України, ст.. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договору застави автомобіля і про визнання права власності на автомобіль.

Визнати недійсним кредитний договір № 014/2549/73/62763 від 19.10.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, посвідчений Борозенець Ю.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 4720.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «HYUNDAI», модель «SONATA», 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_8, номер двигуна НОМЕР_6, державний номер НОМЕР_4, що набутий ОСОБА_1 як добросовісним набувачем.

Припинити приватне обтяження застави рухомого майна на підставі договору застави автомобіля від 19 жовтня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, посвідченого Борозенець Ю.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 4720, обєкт обтяження: автомобіль марки «HYUNDAI», модель «SONATA», 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_8, номер державної реєстрації НОМЕР_11, обтяжував: Київська регіональна дирекція «Райффайзен Банк Аваль», код: 23494105, 01030, м. Київ, Пирогова, буд. 7 - 7-б, Дарницьке районне відділення, боржник: ОСОБА_3, код: НОМЕР_7, АДРЕСА_1, розмір основного зобовязання: 157000,00 грн., строк виконання зобовязання: 19.10.2013, термін дії: 23.10.2012, дата та час реєстрації: 23.10.2007 15:41, реєстратор: ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04050, м. Київ, вул.. Мельникова. 81 літ. А, реєстраційний номер: 5889642.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.В Зарютін