Вирок № 117746653, 18.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1438/24

Провадження № 1-кп/229/1192/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувшиу відкритому судовомузасіданні в м. Дружківка Донецької області в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024050000000447 від 17.02.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Сорокіно (Краснодон) Луганської обл., не судимий, не одружений. який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України,

встановив:

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, «Луганська Народна Республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

З квітня 2014 року учасники терористичної організації «ЛНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ та ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ЛНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Луганської області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, частина території Луганської області опинилась під контролем представників терористичної організації «ЛНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України №254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Факт створення «ЛНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ЛНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

Ватажок «ЛНР» з метою збільшення чисельності особового складу незаконних збройних формувань, створених на тимчасово окупованих територіях, та приведення їх в повну бойову готовність, 19.02.2022 підписав указ № УГ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов`язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі.

Одним з таких незаконних збройних формувань, створених на території Луганської області, є так звана «Народна міліція ЛНР».

Вказане незаконне збройне формування, створене на тимчасово окупованих територіях має організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники незаконного збройного формування проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Луганської області, підконтрольній так званій «ЛНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову польову форму зразка ЗС РФ.

Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2022 перебуваючи у м. Суходольськ Луганської області, в умовах триваючої збройної агресії з боку Російської Федерації, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, вступивши до складу окремого взводу снайперів, 2430 батальйону 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР».

ОСОБА_7 було призначено на посаду снайпера окремого взводу снайперів, 2430 батальйону, 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР» в/ч № НОМЕР_2 з присвоєнням військового звання «рядовий».

Крім того, ОСОБА_7 забезпечено камуфльованою формою одягу, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю (гвинтівка Мосіна 1942 року), прицілом снайперським оптичним до неї та бойовими припасами у кількості 200 шт.

Добровільно перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, у складі окремого взводу снайперів, 2430 батальйону 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР». ОСОБА_7 в період з 21.02.2022 до 23.02.2022 включно проходив караульну службу на автомобільно-залізничному мості в районі с. Хрящувате Луганської області.

Отже, в період з 21.02.2022 по 23.02.2022 включно, ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, приймав участь у веденні бойових дій проти Збройних Сил України, чим вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту державну зраду.

На підставі вказаного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у державній зраді, тобто у вчиненні громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Крім того, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Всупереч положенням ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, вказаним нормам міжнародного гуманітарного права Президент РФ, а також інші представники влади РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, на виконання вищевказаного наказу 24.02.2022 незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX), Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб до 13.05.2024.

Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 24.02.2022 по 13.02.2024 проходив військову службу, будучи призначеним на посаду снайпера окремого взводу снайперів 2430 батальйону 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР», в/ч № НОМЕР_2 .

У період з початку березня 2022 року по липень 2022 року ОСОБА_7 у складі підрозділу НОМЕР_3 окремого стрілкового батальйону НОМЕР_4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проходив службу в районі АДРЕСА_2 , де будували фортифікаційні споруди.

У період з серпня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_7 продовжив службу в районі м. Привілля Сєвєродонецького району Луганської області.

У період з вересня 2022 року до кінця серпня 2023 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 у складі підрозділу НОМЕР_3 окремого стрілкового батальйону НОМЕР_4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ніс службу в районі нафто-переробного заводу м. Лисичанська Луганської області, де здійснював облаштування та ніс караульну службу.

На початку вересня 2023 року (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 призначений на посаду стрільця роти вогневої підтримки 4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 2 АК (в/ч № НОМЕР_2 ) та переміщений на бойові позиції в районі АДРЕСА_3 . На вказаних позиціях здійснював облаштування бліндажів, рив траншеї для руху особового складу між вогневими точками та спостережними пунктами.

Приблизно 10.02.2024 (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 у складі своєї роти був переміщений на бойові позиції біля с. Верхньокам`янське Донецької області та, будучи громадянином України, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі в/ч № НОМЕР_2 ЗС РФ та приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога Російської Федерації, отримав від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на утримання займаних бойових позицій біля с. Верхньокам`янське Донецької області, під час виконання якого 13.02.2024 його злочинна діяльність припинена військовослужбовцями Збройних Сил України та останнього взято в полон.

На підставі вказаного, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні громадянином України в умовах воєнного стану умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Крім того, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.012.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; від 24.10.1970 № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, який підписаний СРСР, правонаступником якого є РФ.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, на виконання наказу на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України вищевказаного наказу 24.02.2022 незаконно вторглись на територію України через державні кордони України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX), Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб до 13.05.2024.

Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 04.03.2022 року перебуваючи у м. Суходольськ Луганської області, в умовах триваючої збройної агресії з боку Російської Федерації, був зарахований до складу окремого взводу снайперів, 2430 батальйону 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР» в/ч № НОМЕР_2 з присвоєнням військового звання «рядовий», тим самим почав приймати добровільну участь в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території Луганської області.

Крім того, ОСОБА_7 забезпечено камуфльованою формою одягу, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю (гвинтівка Мосіна), прицілом снайперським оптичним до неї та бойовими припасами у кількості 200 шт.

Вступивши до вищезазначеного підрозділу незаконного збройного формування, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 04.03.2022 по 13.02.2024 проходив військову службу, будучи призначеним на посаду снайпера окремого взводу снайперів 2430 батальйону 4 МСБ 4 бригади «Народної міліції ЛНР», в/ч № НОМЕР_2 .

У період з початку березня 2022 року по липень 2022 року ОСОБА_7 у складі підрозділу НОМЕР_3 окремого стрілкового батальйону НОМЕР_4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проходив службу в районі м. Сєвєродонецьк Луганської області, де будували інженерно-фортифікаційні споруди.

У період з серпня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_7 продовжив службу в районі с. Привол`є Сєвєродонецького району Луганської області.

У період з вересня 2022 року до кінця серпня 2023 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 у складі підрозділу НОМЕР_3 окремого стрілкового батальйону НОМЕР_4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ніс службу в районі нафто-переробного заводу м. Лисичанська Луганської області, де здійснював облаштування позицій та ніс караульну службу.

На початку вересня 2023 року (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 призначений на посаду стрільця роти вогневої підтримки 4 МСБ 4 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 2 АК (в/ч № НОМЕР_2 ) та переміщений на бойові позиції в районі АДРЕСА_3 . На вказаних позиціях здійснював облаштування бліндажів, рив траншеї для руху особового складу між вогневими точками та спостережними пунктами.

Приблизно 10.02.2024 (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 у складі своєї роти був переміщений на бойові позиції в районі населеного пункту с. Верхньокам`янське Донецької області та, будучи громадянином України, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі незаконних збройних формувань, створених на тимчасово окупованій території Луганської області отримав від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на утримання займаних бойових позицій біля с. Верхньокам`янське Донецької області, під час виконання якого 13.02.2024 його злочинна діяльність була припинена військовослужбовцями Збройних Сил України та останнього взято в полон.

На підставі вказаного, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, визнав повністю, підтвердив усі обставини скоєних ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , вина останнього у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18 лютого 2024 року, з доданою до нього фототаблицею, проведеного за участю понятих та свідка ОСОБА_8 , з якого вбачається, що свідок на пред`явлених для впізнання фотознімках впізнає ОСОБА_7 на фото № 1 як особу, яку взято в полон за його участю, за загальними ознаками, а саме: овалом лиця, посадкою очей, носом та бородою;

- протоколом огляду інтернет ресурсу від 17.02.2024 року, який був проведений слідчим слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, що містить інформацію про 4 окрему мотострілецьку бригаду (4 омсбр, в/ч НОМЕР_2 ), яка є тактичним з`єднанням Сухопутних військ Російської Федерації, до 1 січня 2023 року перебувала у складі Народної міліції Луганської народної Республіки, знаходиться у складі 2 гвардійського Лугансько-Сєвєродонецького армійського корпусу. У червні 2017 року брала участь у боях за Жолобок, які були частиною спільних боїв за трасу Р-66 Лисичанськ-Луганськ. До бою за Бахмут вела бої в районі Кремінної, потім в районі Кліщіївки;

- протоколом огляду інтернет ресурсу від 17.02.2024 року, який був проведений слідчим слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, що містить інформацію: про медичну довідку серії 10 ААБ №727866 видану КУ «ЦГБ» г.Краснодон 19.08.2011, що видана на ім`я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краснодон, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на якій міститься фотознімок ОСОБА_7 ; про картку водія на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краснодон Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , серія паспорта НОМЕР_5 , дата видачі 15.02.2005, виданий Краснодонським МВ УМВС, серія та номер медичної довідки 10ААБ 727866 видана 19.08.2011 ЦМЛ м.Краснодон, на якій міститься фотознімок ОСОБА_7 ; перший розворот паспорта громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краснодон Ворошиловградської області, який датовано 07.07.2023, видано органом код 610-069, номер паспорта НОМЕР_6 , на якому міститься фотознімок ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду інтернет ресурсу від 18.02.2024, який був проведений слідчим в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ в Донецькій та Луганській областях у приміщенні ВП №3 Крамоторського РУП ГУ НП в Донецькій області, згідно якого із запуску інтернет-ресурсу «Googlemaps»на екран ноутбука було виведено супутникову карту України та свідку ОСОБА_8 запропоновано показати на карті де саме він 13.02.2024 затримав військовослужбовця «окремого стрілкового батальйону НОМЕР_4 бригади Народної Міліції 2 Армійського корпусу ЛНР (в/ч НОМЕР_2 ) громадянина України ОСОБА_7 . ОСОБА_8 за допомогою курсору миші здійснив пошук і вказав на точку за GPS координатами 48.866838,38.217732. Він пояснив, що саме за цими координатами ним було взято в полон вказану особу.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_7 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 1 ст. 111 КК України як державна зрада, тобто вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту;

- за ч.2 ст.111 КК України яквчинення громадянином України в умовах воєнного стану умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту;

- за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що вінраніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відсутні відомості про належне обвинуваченому ОСОБА_7 нерухоме майно. Згідно даних Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АРК Крим та м.Севастополі, територіального сервісного центру №1452 станом на 20.02.2024 за обвинуваченим ОСОБА_7 автомототранспорт не значиться.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженими.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності

Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинені кримінальні правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не заявлений, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого, не обиралися та не застосовувалися і таких клопотань не надходило.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна;

за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна;

за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3