Вирок № 117746652, 18.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

номер справи 229/1442/24

номер провадження 1-кп/229/1193/2024

В И Р О К

Іменем України

18.03.2024 року м. Дружківка

Дружківський міськийсудДонецькоїобласті у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22024050000000382 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іванівка Антрацитівського району Луганської області, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше не судимого, не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.111, ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України(далі -КК України),

встановив:

27 квітня 2014 року в м. Луганськ під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади Російської Федерації (далі РФ) та Збройних сил Російської Федерації (далі ЗС РФ) створено терористичну організацію т.зв. «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності т.зв. «ЛНР».

Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «луганська народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

З квітня 2014 року учасники терористичної організації т.зв. «ЛНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності т.зв. «ЛНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Луганської області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

Як наслідок, частина території Луганської області опинилась під контролем представників терористичної організації «ЛНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-УІІІ від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації т.зв. «ЛНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання т.зв. «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-УІП, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄЄ, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого російською федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-УІІ, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIII.

Факт створення т.зв. «ЛНР» за підтримки та під контролем російської федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що т.зв. «ЛНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

19 лютого 2022 року ватажок так званої «ЛНР» з метою збільшення чисельності особового складу ПЗФ, створених на ТОТ, та приведення їх в повну бойову готовність, підписав указ № УГ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов`язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі.

Одним з таких ПЗФ, створених на території Луганської області, є так звана «народна міліція ЛНР».

Вказане ПЗФ, створене на ТОТ, мало організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники цього НЗФ проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Луганської області, підконтрольній так званій «ЛНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову польову форму зразка ЗС РФ.

Надалі, 24.02.2022, президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 10.11.2023 № 3429-ІХ на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212- IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915- IX, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 року № 3275-ІХ) та Указом від 05.02.2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Так, розуміючи вищевикладені обставини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(далі - ОСОБА_6 ), будучи громадянином України, 02 травня 2021 року, перебуваючи у смт. Чернухине Алчевського району Луганської області, в умовах збройного конфлікту між російською федерацією та Україною, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно перейшов на бік ворога, а саме вступив до складу 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР» (вч. 08807).

При цьому, 02.05.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду санітара евакуаційного відділення медичного взводу 3 МСБ 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР», та він отримав від керівництва НЗФ т.зв. «ЛНР» звання «рядовий». ОСОБА_6 був забезпечений камуфльованою формою одягу, засобами індивідуального захисту (каска, бронежилет, протигаз, речовий мішок), вогнепальною зброєю (автомат АК-74) та бойовими припасами до неї.

Вступивши до вищезазначеного підрозділу країни агресора, ОСОБА_6 в період з 02.05.2021 до 06.03.2022 здійснював лікування поранених військовослужбовців З МСБ 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР», ніс караульну службу на контрольно-пропускних пунктах вч НОМЕР_1 , займався господарчими роботами, облаштуванням постійного місця дислокації підрозділу на різних ділянках фронту, а саме в населених пунктах: с. Новокраснянка, с. Краснореченське, с. Пшеничне, м. Рубіжне Луганської області та с. Берестове Донецької області, та інших з метою збройного супротиву Збройним Силам України (далі ЗСУ).

Отже, в період з 22.02.2022 по 06.03.2022 включно, ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей, діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, приймав участь у веденні бойових дій проти ЗСУ, чим вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту - державну зраду.

Далі, з 07.03.2022 ОСОБА_6 , будучи раніше призначеним на посаду санітара евакуаційного відділення медичного взводу 3 МСБ 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР», продовжив проходження своєї військової служби.

20.04.2023 ОСОБА_6 присвоєно військове звання «гвардії молодший сержант».

01.05.2023 перебуваючи у штабі 3 МСБ НОМЕР_2 бригади ЗС РФ військової частини № НОМЕР_3 (до 01.01.2023 в/ч НОМЕР_1 ) у АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 підписав контракт про проходження військової служби в ЗС РФ.

В середині травня 2023 року (точна дата досудовим розслідування не встановлена) ОСОБА_6 призначено на посаду командира відділення - командира бойової машини 2 відділення 2 взводу 9 роти 3 МСБ 7 бригади ЗС РФ та передислоковано в район АДРЕСА_2 (позиція «Зелена»). Перебуваючи на вказаній позиції здійснював керівництво особовим складом 2-го відділення, призначав з його складу спостерігачів.

З початку лютого 2024 року (точна дата досудовим розслідування не встановлена) ОСОБА_6 у складі 9 роти 3 МСБ 7 бригади ЗС РФ був переміщений на навчальний полігон у АДРЕСА_1 , де проходив навчання з ведення бою.

Вранці 05.02.2024 ОСОБА_6 прибув на бойові позиції у лісосмузі біля м. Новодружеськ Луганської області та, будучи громадянином України, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі в/ч НОМЕР_3 ЗС РФ та приймаючи участь у бойових діях проти ЗСУ на боці ворога - російської федерації, отримав від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на захоплення бойових позицій ЗСУ біля с. Верхньокам`янське Донецької області, під час виконання якого 06.02.2024 його злочинна діяльність припинена військовослужбовцями ЗСУ та останнього взято в полон.

Крім того, з 15.03.2022 по 06.02.2024 громадянин України ОСОБА_6 добровільно приймав участь у незаконних збройних формуваннях - З МСБ 7 бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина № НОМЕР_1 ) та 3 МСБ НОМЕР_2 бригади ЗС РФ (військова частина № НОМЕР_3 ), створених на тимчасово окупованій території Луганської області.

ОСОБА_6 спочатку приймав участь у незаконних збройних формуваннях на посаді санітара евакуаційного відділення медичного взводу 3 МСБ 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР».

20.04.2023 ОСОБА_6 присвоєно військове звання «гвардії молодший сержант».

01.05.2023 перебуваючи у штабі 3 МСБ НОМЕР_2 бригади ЗС РФ військової частини № НОМЕР_3 (до 01.01.2023 в/ч НОМЕР_1 ) у АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 підписав контракт про проходження військової служби в ЗС РФ.

В середині травня 2023 року (точна дата досудовим розслідування не встановлена) ОСОБА_6 призначено на посаду командира відділення-командира бойової машини 2 відділення 2 взводу 9 роти 3 МСБ 7 бригади ЗС РФ та передислоковано в район АДРЕСА_2 (позиція «Зелена»). Перебуваючи на вказаній позиції здійснював керівництво особовим складом 2-го відділення, призначав з його складу спостерігачів.

З початку лютого 2024 року (точна дата досудовим розслідування не встановлена) ОСОБА_6 у складі 9 роти 3 МСБ НОМЕР_2 бригади ЗС РФ був переміщений на навчальний полігон у м. Антрацит Луганської області де проходив навчання з ведення бою.

Вранці 05.02.2024 ОСОБА_6 прибув на бойові позиції у лісосмузі біля м. Новодружеськ Луганської області та будучи громадянином України, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у складі в/ч НОМЕР_3 ЗС РФ та приймаючи участь у бойових діях проти ЗСУ на боці ворога - РФ, отримав від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на захоплення бойових позицій ЗСУ біля с. Верхньокам`янське Донецької області, під час виконання якої 06.02.2024 його злочинна діяльність припинена військовослужбовцями ЗСУ та останнього взято в полон.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів. Зокрема, обвинувачений пояснив, що є громадянином України, з травня 2021 року приймав участь у незаконних збройних формуваннях на посаді санітара евакуаційного відділення медичного взводу 3 МСБ 7 бригади т.зв. «Народної міліції ЛНР», у травні 2023 року підписав контракт про проходження військової служби в ЗС РФ на посаді командира відділення-командира бойової машини 2 відділення 2 взводу 9 роти 3 МСБ 7 бригади ЗС РФ та передислоковано в район АДРЕСА_2 (позиція «Зелена»). Підтвердив, що йому було видано зброю та військову форму ЗС РФ і виплачувалась винагорода. Пояснив, що 06.02.2024 під час виконання бойового завдання біля с. Верхньокам`янське Донецької області потрапив у полон. Додав під час дебатів, що не заперечує проти покарання, що запропоноване прокурором.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даних злочинів, вона знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і в повному обсязі доведена зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- копією листа Східного міжрегіонального управління юстиції №9559/9095-13-24/15.5 від 15.02.2024, з якого вбачається, що 26.07.2001 Антрацитівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Луганській області складений запис про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, мати: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України;

- копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 30.05.1998 року, батько: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, мати: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України;

- копією довідки №34-63/8/21 ОМС Перевальського РВ ВС МВС «ЛНР», згідно якої убачається реєстрація ОСОБА_6 як громадянина України;

- копією військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого військовим комісаріатом «ДНР» МО РФ на ім`я ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду інтернетресурсу від 13.02.2024, з якого вбачається, що 7-а ГВ ОМБр є тактичним з`єднанням сухопутних військ РФ, до 31.12.2022 перебувало у складі т.зв.народної міліції ЛНР та мала назву НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Створена 08.11.2014 в м.Торез (Чистяково) на базі особового складу збройного формування АДРЕСА_3 , що вийшли з оточення в АДРЕСА_4 05.07.2014. Умовне найменування військова частина № НОМЕР_1 . Після включення до складу ЗС РФ (31.12.2022) отримала новий номер в/ч НОМЕР_3 . Скорочена назва- 7 гв.омсбр;

- протоколом огляду від 13.02.2024 довідки №34-63/8/21 ОМС Перевальського РВ ВС МВС «ЛНР» та військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого військовим комісаріатом «ДНР» МО РФ на ім`я ОСОБА_6 ;

- протоколом пред`явлення особи за фотознімками від 14.02.2024, та додатку до протоколу впізнання особи за фотознімками від 14.02.2024, проведеного за участі свідка ОСОБА_10 та понятих, з якого вбачається, що свідок на пред`явлених для впізнання фотознімках за овалом обличчя, посадкою очей, носом та бородою впізнає особу, зображену на фото 1 як військовослужбовця ЗС РФ ОСОБА_6 , якого він 06.02.2024 взяв у полон в районі с. Верхньокам`янське Донецької області;

- протоколом огляду інтернет ресурсу від 14.02.2024 за участю свідка ОСОБА_10 , де останній вказав місце за координатами на супутниковій карті України поблизу с. Верхньокам`янське Донецької області, в якому ним було взято в полон ОСОБА_6 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2024, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника та понятих, з якого вбачається, що 06.02.2024 він, перебуваючи на бойових позиціях біля с.Верхньокам`янського Донецької області, потрапив у полон військовослужбовцям ЗСУ.

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так,аналізуючи протокол оглядуінтернет ресурсу від 13.02.2024, протокол огляду від 13.02.2024, протокол пред`явлення особи за фотознімками від 14.02.2024, протоколом огляду інтернет ресурсу від 14.02.2024, проведених за участі свідка ОСОБА_10 , протокол проведення слідчого експерименту від 14.02.2024, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що всі вони узгоджуються між собою, є послідовними та логічними і доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно:

-за ч.1 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту;

-за ч. 2 ст. 111 КК України як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, тобто вчинення громадянином України умисного діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану;

-за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є особливо тяжкими, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є громадянином України, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що обвинувачений судимостей не має, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена у ст. 50 КК України, може бути досягнута призначенням ОСОБА_6 покарання, із застосуванням вимог ч. 1 ст.70ККУкраїни у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування. Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не заявлений, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченого, не обиралися та не застосовувалися і таких клопотань не надходило.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.1ст.111КК Україниу виді12(дванадцяти)років позбавленняволі,з конфіскацію усього належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію усього належного йому майна;

- за ч.7 ст.111-1 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію усього належного йому майна та позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 (десять) років.

На підставі ст.70 ч.1 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацію усього належного йому майна та позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 (десять) років.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з дати звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис) ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

18 березня 2024 року