Вирок № 11774414, 21.05.2009, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-282/2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія

21 травня 2009 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарі - Клещенко О.М.

за участю прокурора - Сімонова Я.Г.

за участю потерпілих - ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судимого:

- 17.03.2004 року Оболонським районним судом м.Києва за ст.296 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України на 3 роки;

- 20.09.2006 року Оболонським районним судом м.Києва за ст. 186 ч.1 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнився з місць позбавленні волі УДО 26.05.2008 року на невідбутий строк 1 рік 5 місяців

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 124 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, яка має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України

ВСТАНОВИВ:

18.01.2009 року близько 21.00год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились на дитячій площадці, яка розташована біля магазину по пр.Г.Сталінграда 42-Г в м.Києві, та зустріли ОСОБА_1, з яким у подальшому втрьох розпивали спиртні напої. Під час розлиття спиртних напоїв ОСОБА_1 неодноразово діставав з кишені свій мобільний телефон "Самсунг і 710" і це побачив ОСОБА_3, у якого виник намір вкрасти цей телефон.

Через деякий час, близько 21.30 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які знаходились у стані алкогольного сп'яніння, пішли у бік вул.Прирічній в м.Києві. Пройшовши деяку відстань, ОСОБА_3, йдучи з лівої сторони від ОСОБА_5, засунув руку до кишені куртки останнього, звідки вийняв мобільний телефон "Самсунг і 710", вартістю 1200 гривень. ОСОБА_1 помітив це та пред'явив ОСОБА_3 вимогу повернути йому його мобільний телефон, на що останній відповів, що у нього телефону немає і почав тікати з місця вчинення злочину. ОСОБА_5 наздогнав ОСОБА_3, схопив його та знову пред'явив вимогу повернути мобільний телефон. ОСОБА_3 дістав з кишені мобільний телефон "Самсунг і 710" та повідомив ОСОБА_1, що поверне мобільний телефон, якщо той віддасть йому всі гроші. ОСОБА_1 дістав з кишені гроші у сумі 102 гривні, які ОСОБА_3 вихопив з рук потерпілого та разом з викраденими грошима та мобільним телефоном "Самсунг і 710" втік.

У цей же день близько 22.00год. ОСОБА_3 підійшов до магазину, який розташований по пр.Г.Сталінграду, 42-г в м.Києві, де його чекала ОСОБА_4, та віддав останній гроші в сумі 102 грн., повідомивши при цьому, що гроші він викрав у ОСОБА_1 ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що гроші одержані злочинним шляхом, отримала їх від ОСОБА_3 та залишила зберігати при собі.

Крім того, 18.01.2009 року близько 23.00год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину, який розташований по пр.Г.Сталінграду 42-Г в м.Києві, умисно заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, а саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла бійка, під час якої ОСОБА_2 наніс один удар ОСОБА_3, у зв'язку з чим той впав на землю та потягнув за собою ОСОБА_2, схопивши останнього за куртку. Знаходячись на землі, ОСОБА_3, лежачи на спині, побоюючись за себе, дістав з кишені ніж, та бажаючи захиститись, умисно з метою захисту, наніс ОСОБА_2, який сидів на ньому, три удари ножем в область грудей з лівої сторони, чим завдав останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 395/Е від 02.03.2009 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (по критерію небезпеки для життя).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 124 КК України визнав, а також повністю визнав цивільний позов, заявлений прокурором та частково визнав позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2, визнав тільки в частині матеріальної шкоди. Суду показав, що 18.01.2009 року біля 18.00 - 19.00 год. він разом з ОСОБА_4 йшли до магазину та по дорозі познайомились з ОСОБА_5, який запропонував випити горілки, яку він у подальшому придбав за свої гроші. Втрьох вони розпили пляшку горілки та під час розлиття ОСОБА_1 декілька разів діставав свій мобільний телефон. Побачивши мобільний телефон у ОСОБА_1, він вирішив його викрасти. Коли вони всі втрьох йшли у бік вул.Прирічної, 5, він намагався витягнути з кишені потерпілого мобільний телефон, але той помітив. У другий раз він все ж витягнув з кишені потерпілого мобільний телефон та побіг у бік дитячого садка. ОСОБА_1 догнав його та став вимагати повернути мобільний телефон. Тоді він запитав, чи є у потерпілого гроші та сказав, щоб той дав гроші в обмін на телефон. ОСОБА_1 дістав гроші, а він вихопив їх з рук потерпілого та разом з телефон та грошима втік. Як він забирав гроші та телефон у потерпілого, ОСОБА_4 не бачила. З ОСОБА_4 він зустрівся біля магазину, показав їй мобільний телефон та повідомив, що забрав його у ОСОБА_1. Потім він дістав гроші та віддав їх ОСОБА_4, але не казав, звідки він узяв гроші. Біля магазину у нього виник конфлікт з ОСОБА_6 У конфлікт втрутився ОСОБА_2 та наніс йому (ОСОБА_3В.) удар. Потім він побачив у руках ОСОБА_2 ніж, вихопив його та вони разом впали на землю. ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари по обличчю, а він захищаючись, наніс ОСОБА_2 три удари ножем в область грудної клітини. На досудовому слідстві давав інші показання, а саме казав, що повідомив ОСОБА_4 про те, що він викрав гроші у ОСОБА_5, але так йому сказала говорити слідча. Просить його суворо не наказувати.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, не визнала. Суду показала, що дійсно 18.01.2009 року біля 18.00год. вона разом з ОСОБА_3 пішла до магазину та по дорогі вони зустріли ОСОБА_1, який запропонував випити з ним горілки. Вони трьох випили пляшку горілки та пішли у бік вул.Прирічної, 5. По дорозі вона відійшла на декілька хвилин, а потім почула, як ОСОБА_1 кричить: «Віддай мобільний телефон». Після цього вона побачила, як ОСОБА_3 біжить від ОСОБА_1, а той наздоганяє ОСОБА_3 Вона пішла до магазину і там зустрілась з ОСОБА_3 ОСОБА_3 показав їй мобільний телефон та сказав, що забрав його у ОСОБА_7, а потім ОСОБА_3 дав їй гроші, але не казав, що ці гроші він також забрав у ОСОБА_1 Біля магазину між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, а потім розпочалась бійка. Вона хотіла відтягнути ОСОБА_3, але впала. Потім вона почула крик дівчини та побачила, що ОСОБА_2 сидить біля паркану. Вона запитала, що сталось і їй сказали, що у ОСОБА_2 ножове поранення. На досудовому слідстві спочатку казала, що гроші, які були вилучені у неї в сумі 602 грн., всі належать їй. Але потім повідомила, що 102 грн. їй дав ОСОБА_3, але вона не казала, що ОСОБА_3 казав їй, що ці гроші він викрав, чому в протоколі допиту так записано, вона пояснити не змогла. Просить не позбавляти її волі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він познайомився 18.01.2009 року. Він придбав пляшку горілки і вони втрьох її випили. Потім вони пішли у бік вул.Прирічної, 5. ОСОБА_4 відійшла, а ОСОБА_3 поліз до нього у кишеню, але він це помітив та зробив Савенку зауваження. Через деякий час він виявив відсутність мобільного телефону у кишені та попросив ОСОБА_3 повернути мобільний телефон, але ОСОБА_3 побіг у бік дитячого садка. Він наздогнав ОСОБА_3 та знову попросив повернути мобільний телефон. Потім він дістав гроші в сумі 100 грн. та ще пару гривень, а ОСОБА_3 вихопив з руки ці гроші та втік. Претензій до підсудний не має, тому, що мобільний телефон йому повернуто.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 18.01.2009 року він разом з ОСОБА_6 знаходився біля магазину по пр.Г.Сталінграду, 42 в м.Києві. До магазину також підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 став лаятись та кидатись у бійку до ОСОБА_6 Він зробив зауваження ОСОБА_3, але той став кидатись і на нього. Тоді він першим вдарив ОСОБА_3 та вони впали на землю. Він знаходився зверху, а ОСОБА_3 знизу. Коли вони лежали на землі, він наніс ще декілька ударів ОСОБА_3 Коли він вже підіймався, то виявив, що у нього тече кров. Як ОСОБА_3 наніс йому удари ножем, він не почув. Але ніж був у руках ОСОБА_3, у нього ножа не було. Згоден, що ОСОБА_3 спричинив йому тілесні ушкодження при захисті. Просить стягнути з підсудного ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 1848 грн., які він витратив на лікування та 50000 грн. моральної шкоди. Моральну шкода полягає у тому, що йому заподіяні моральні страждання, він переніс три важкі операції, у нього до цього часу є великі проблеми з серцем. За два тижня до цих подій, а саме 05.01.2009 року у нього народилась дитина. У зв'язку з тим, що він попав у лікарню, його дружина перенесла стрес та у неї пропало грудне молоко і вона не змогла сама годувати дитину. Вважає, що ОСОБА_3 повинен нести покарання з усієї суворістю закону.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він знаходиться у дружніх відносинах з ОСОБА_3, з яким зранку 18.01.2009 року вони разом були на шашликах та пили горілку. Пізніше у той же день він підійшов до магазину та побачив, як ОСОБА_3 лежить на землі, а його б'є незнайомий чоловік. Він підняв ОСОБА_3 та забрав у нього з рук ніж, який потім викинув. Крові на ножі він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що він разом з ОСОБА_2 біля 23.00год. знаходився біля магазину. Між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, а ОСОБА_2 втрутився. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочалась бійка. Потім вони впали на землю та продовжили битись. ОСОБА_2 сказав, що у ОСОБА_3 є ніж. Потім бійка закінчилась, а коли приїхала швидка допомога, він побачив у ОСОБА_2 кров.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює інспектором БПС Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві. У той день він знаходився на чергуванні у патрулі і їх викликали на місце події та повідомили, що підрізали чоловіка. Коли вона прибули на місце події, то побачили, що біля паркану сидить чоловік - ОСОБА_2, а біля нього стоїть ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще один чоловік. При затриманні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були у стані алкогольного сп'яніння, чинили опір і до них була застосована фізична сила. Поки вони чекали швидку допомогу, то отримали другий виклик про те, що дівчина та хлопець вчинили грабунок. При поверхневому огляді у ОСОБА_3 був виявлений мобільний телефон, а у ОСОБА_4 були виявлені гроші. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували свою причетність до злочинів, але ОСОБА_1 їх впізнав.

Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона працює слідчим СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві. В її провадженні знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і вона проводила їх допити. Усі факти, викладені у протоколах допитів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вона записували з їх слів, перед тим, як підписати протоколи допитів, підсудні уважно їх читали та ніяких зауважень щодо тексту не вносили. Показання вони давали добровільно без будь-якого впливу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 395/Е від 02.03.2009 року (т.1 а.с. 133-136) дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 19.01.2009 року о 23.08, у нього мали місце тілесні ушкодження :

а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва - рана по лівій передньо-боковій поверхні грудної клітини, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, перикард по передньо-боковій стінці, епікард лівого шлуночка серця, верхня доля лівої легені, крововилив в порожнину перикарда (наявність до 15-20 мл геморагічного ексудату), крововилив в ліву плевральну порожнину (наявність до 200 мл крові), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (по критерію небезпеки для життя);

б) проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва - рана розмірами 1,5x0,5 см в 8 міжреберії по передньо-пахвовій лінії, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки та проникає в плевральну порожнину, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (по критерію небезпеки для життя);

в) проникаюче колото-різане торокоабдомінальне поранення - рана 2x0,7 в 8 міжреберії зліва по середньо-пахвинній лінії, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, проникає в ліву плевральну порожнину лівого купола діафрагми (3x0,5 см), крововилив в черевну порожнину (наявність до 200 мл крові зі згортками в черевній порожнині), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (по критерію небезпеки для життя);

г) колото-різана рана 1x0,3 см глибиною до 2 см по зовнішній поверхні правого плеча, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок дій гострого (их) предмета (ів), якому притаманні колюче-ріжучі властивості (по типу клинка ножа), могли утворитись 18.01.2009 р.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених ушкоджень виключається можливість їх утворення "при падінні з висоти гр. ОСОБА_2."

Як убачається з протоколу виявлення, огляду та вилучення від 18.01.2009 року (т.1 а.с.26) у ОСОБА_3 виявлений та вилучений мобільний телефон «Самсунг» з карткою мобільного зв'язку «Діджус».

Як убачається з протоколу виявлення, огляду та вилучення від 18.01.2009 року (т.1 а.с.27) у ОСОБА_4 виявлені та вилучені гроші в сумі 602 грн.

Відповідно до довідки (т.1 а.с.35) вартість мобільного телефону «Самсунг і 710», який був у використанні, станом на 18.01.2009 року складає 1200 грн.

Згідно протоколу огляду місця події від 19.01.2009 року (т.1 а.с.38-42) на землі біля будинку 42-а по пр.Г.Сталінграду в м.Києві був виявлений ніж, який був вилучений.

Згідно протоколу огляду та вилучення від 19.01.2009 року (т.1 а.с.43) у ОСОБА_3 були вилучені спортивні штани та дві спортивні куртки з плямами бурого кольору.

Із протоколів очних ставок, проведених 19.01.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.96), 12.03.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.97-99) убачається, що потерпілі підтвердили факт вчинення ОСОБА_3 злочинів відносно них.

Із протоколу очної ставки, проведеної 20.01.2009 року (т.1 а.с.101) між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 убачається, що і ОСОБА_4 і ОСОБА_3 прямо вказували на те, що перед тим, як віддати ОСОБА_4 гроші, ОСОБА_3 повідомив їй, що ці гроші він забрав у чоловіка на ім'я ОСОБА_2.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 20.01.2009 року (т.1 а.с.102-107) убачається, що ОСОБА_3 на місці розповів та показав, як відбувались події 18.01.2009 року.

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 136 від 13.03.2009 року (т.1 а.с. 116- 118) ніж, вилучений з місця події, холодною зброєю не являється.

Із висновку судово-медичної експертизи від 22.01.2009 року (т.1 а.с. 126-127) убачається, що у ОСОБА_3 виявлено: синець на верхній повіці правого ока, садна на переніссі та в правій підочній ділянці. Вказані ушкодження спричиненні тупим предметом (предметами), могли утворитись 18.01.2009 року внаслідок ударів руками (ногами) та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Із висновку амбулаторної наркологічно-психіатричної експертизи № 133 від 10.02.2009 року (т.1 а.с.168-169) убачається, що ОСОБА_3 наркоманією та хронічним алкоголізмом не

страждає, але виявляє ознаки епізодичного зловживання алкоголем, лікування не потребує. Яким-небудь психічним розладом не страждав та не страждає.

Оцінюючи показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3, дані ними у судовому засіданні, а саме їх твердження, що ОСОБА_3, даючи гроші в сумі 102 грн., викрадені у ОСОБА_1, не повідомив ОСОБА_4 про те, що ці гроші отримані ним злочинним шляхом, суд вважає, що підсудні не правдиво пояснювали про обставини вчиненого і розцінює їх як засіб захисту своїх прав і інтересів та намаганням уникнути відповідальності ОСОБА_4 за вчинене.

При цьому підсудний ОСОБА_3, будучи допитаним в ході досудового слідства в якості підозрюваного (т. 1 а.с. 195-196) та обвинуваченого (т.1 а.с.204, 214-215) прямо вказував на те, що перед тим, як віддати ОСОБА_4 гроші, він повідомив їй, що ці гроші він забрав у чоловіка на ім'я ОСОБА_1. Аналогічні показання давала й ОСОБА_4, будучи допитаною в якості обвинуваченої (т.1 а.с. 186), а саме вказувала, що ОСОБА_3 повідомив їй, що забрав у ОСОБА_1 мобільний телефон і гроші, після чого передав їй ці гроші, які вона отримала та поклала у кишеню. Такі ж самі показання підсудні давали і при проведенні між ними очної ставки (т.1 а.с.101).

Зазначені показання цілком погодяться між собою та з іншими доказами у справі, зазначеними вище.

Суд визнає достовірними показання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дані ними у ході досудового слідства, оскільки дані показання цілком погодяться між собою та з іншими об'єктивними встановленими фактичними даними.

Судом не встановлено, що при допитах на підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був здійснений який-небудь тиск з боку працівників міліції, тому, що ніяких заяв та скарг про застосування до них незаконних методів введення слідства від підсудних не надходило як в ході досудового слідства, так і в ході судового слідства. Крім того, слідча ОСОБА_11., в провадженні якої знаходилась дана кримінальна справа, будучи допитаною в якості свідка, суду показала, що всі факти, викладені у протоколах допитів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вона записували з їх слів, перед тим, як підписати протоколи допитів, підсудні уважно їх читали та ніяких зауважень щодо тексту не вносили. Показання вони давали добровільно без будь-якого впливу.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудних та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не убачається.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явлених їм обвинувачень.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Крім того, дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони.

Дії підсудної ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.198 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, які виразились у заздалегідь необіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудного, який був неодноразово судимий за умисні злочини, судимості не погашені у встановленому законом порядку, відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисні злочини протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання

необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів та не знаходить підстав для застосування щодо нього ст.ст.69, 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудної, яка не працює, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, має дитину віком до 14-ти років, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання, не пов'язане з арештом та обмеженням волі, у межах санкції статті 198 КК України, а саме у виді позбавлення волі. Але враховуючи те, що підсудна сама виховує та утримує малолітню дитину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_4 без відбування покарання, та у зв'язку з тим, що підсудна має дитину віком до 7-ми років, вважає за можливе застосувати щодо неї ст.79 КК України.

Суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі цивільний позов, який заявлений прокурором в інтересах Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за витрати на лікування потерпілого.

Вирішуючи питання по цивільному позову, який заявлений та уточнений потерпілим ОСОБА_10 суд вважає за необхідне задовольнити його повністю у частині стягнення матеріальної шкоди, яка складається з 1848 грн., які були витрачені на придбання ліків та медикаментів, що підтверджується квитанціями (т.2 а.с.6).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних і фізичних страждань потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, обставини, за яких заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, характер і ступінь їх тяжкості, тривалість лікування, фізичний біль, який відчув потерпілий під час нанесення тілесних ушкоджень та після цього, ступінь вини підсудного, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також у повному обсязі, а саме у розмірі 50000 гривень, тому, що ця сума відповідає фактично понесеним моральним втратам.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 кошти за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 124 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 186 ч.2 КК України у виді п'яти років позбавлення волі;

- за ст. 124 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_3 у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 20.09.2006 року до призначеного судом покарання по цьому вироку.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку один рік три місяці, зобов'язав ОСОБА_4, на підставі ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не змінювати без відома органів кримінально-виконавчої системи місця проживання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін: ОСОБА_4 -підписка про невиїзд; ОСОБА_3 - утримання під вартою в СІЗО - 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 19.01.2009 року; зарахував в строк відбуття покарання ОСОБА_3 його попереднє ув'язнення з 18.01.2009 року по 19.01.2009 року.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон "Самсунг і 710" - повернути його законному володільцю ОСОБА_1; сумку під мобільний телефон, яка знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 009478 від 04.03.2009 року - знищити; частину грошей, які знаходяться у ФІНО Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 000016 від 03.02.2009 року, а саме 102 грн. - повернути їх законному володільцю ОСОБА_1, 500 грн. - повернути їх законному володільцю ОСОБА_4; ніж, який знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 009488 від 16.03.2009 року - знищити; спортивні брюки та дві спортивні куртки, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 009481 від 04.03.2009 року - повернути їх законному володільцю ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 за послуги експерта 243,38 грн. (отримувач платежу - НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 3168,59 грн. (р/р 35426002001136 в ГУДКУ м.Києва, МФО № 820019, код по АКПО- 00184945).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1848 грн. завданої матеріальної шкоди та 50000 грн. завданої моральної шкоди, а всього стягнути 51848 грн.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.