Рішення № 11773054, 15.10.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 1380/10/0205

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

із участю : - позивача ОСОБА_1

- представника відповідача Макогона І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до структурної одиниці ВАТ "АК Вінницяобленерго" Жмеринських електричних мереж про визнання договору недійсним,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.09.2010 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 20.03.2001 року між ним та Жмеринськими електромережами укладений договір про користування електроенергією. Посилаючись на складений позивачем акт №05438 "Про порушення Правил користування електроенергією", позовну заяву Жмеринських електромереж, протокол допиту свідка від 17.05.2006 року, у яких зазначена використовувана потужність 54 кВт всупереч визначеній у вказаному договорі договірній потужності 1,5 кВт; на невідповідність даних приладу обліку фактично заміненого лічильника за контрольною картою енергозбуту; не невідображення вказаних у позовній заяві відповідача та вказаному протоколі допиту свідка іншого переліку струмоприймачів, а також зауважуючи про фактичне використання ним трифазного обладнання за відсутності відображення у договорі дозволу на це, просив визнати недійсним та нечинним договір на користування електроенергією від 20.03.2001 року.

В подальшому збільшив позовні вимоги і просив визнати відсутність заборони з боку Жмеринських електромереж як сторони договору від 20.03.2001 року на використання іншою стороною договору позивачем потужності 54 кВт на трифазному обладнанні на час відключення домогосподарства останнього від енергопостачання 17.01.2006 року та зобовязати відповідача укласти новий договір на використання електроенергії з позивачем із внесенням до нього всіх положень, які не заборонені споживачу на їх використання, зазначених перевіркою комісії відповідача у 2005 році.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив попередньо заявлені вимоги щодо визнання недійсним договору від 20.03.2010 року в цілому та просив визнати недійсними та зміненими положення предмету вказаного договору, які не відповідають фактичному постачанню та використанню електроенергії між сторонами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив заявлені вимоги, остаточно вимагаючи внесення змін до розділу 1 оспорюваного договору шляхом зазначення у п.1.1. величини договірної потужності в розмірі 54 кВт, відображення в п.1.3. даних заміненого трифазного електролічильника, зазначення у п.1.4. обладнаних струмоприймачів, а саме двох електрокалориферів, тенів для обігріву, електроплитки та електрокотла, відображення в п.1.5. дозволеного для застосування трифазного обладнання. В обґрунтування заявлених вимог послався на особисті заяви до відповідача щодо переобладнання його електропроводки його домоволодіння на трифазну із збільшенням та відображення цих змін у договорі, на акт відповідача про виявлення у його домоволодінні безоблікового використання електроенергії за змонтованою трифазної схемою підключення. Вважав, що відображені в акті від 08.10.2005 року та в інших перелічених ним документах виявлені обставини мають бути відображені у формі зміни у вказаний ним спосіб умов договору. Висловив упевненість, що наявні в матеріалах цивільної справи копії протоколів щодо перевірки заземлення та опору становлять достатній обсяг технічних умов для прийняття рішення щодо збільшення договірної потужності та експлуатації наявного у нього трифазного електрообладнання. Просив задоволити позов.

Представник відповідача Макогон І.М. уточнені позовні вимоги визнав частково. Погодився щодо необхідності внесення до договору даних електролічильника, заміненого енергопостачальною організацією у будинковолодінні позивача. Решту позовних вимог не визнав, пославшись на невидачу позивачу технічних умов щодо збільшення потужності використовуваної електроенергії внаслідок нездійснення споживачем визначеного переліку заходів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст.25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електроенергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією; захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами. Відповідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно змісту п.1,3,4,42 Постанови КМ України від 26.07.1999 року №1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" технічні умови - документ, що видається споживачу енергопостачальником і містить перелік технічних вимог, які необхідно виконати для приєднання електроустановок нового споживача до електромережі, реконструкції діючих електроустановок споживача або зміни категорії надійності електропостачання споживача; споживання електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією; у договорі обовязково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів; при цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача; споживач може внести пропозиції щодо зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності і у разі відмови енергопостачальник надає споживачеві обгрунтовану письмову відповідь; споживач електричної енергії зобовязаний узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, , якщо набрало законної сили, зокрема рішення суду, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З пояснень сторін судом встановлено, що ними укладено оспорюваний позивачем в межах даної справи договір на користування електричною енергією від 20.03.2001 року із визначенням договірної потужності на рівні 1,5 кВт, вказаним переліком струмоприймачів однофазного обладнання та відсутністю зазначення дозволеного до використання трифазного електрообладнання. Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються копією вказаного договору (а.с.8).

В судовому засіданні представником відповідача визнана вимога щодо внесення до оспорюваного договора відомостей про заміну електролічильника, виконану енергопостачальною організацією.

Дане визнання частини заявлених вимог не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, узгоджується з представленими доказами щодо змісту наявних в договорі даних про прилад обліку електроенергії (а.с.8), які є відмінними від даних контрольної карти енергозбуту (а.с.17), із змісту якої вбачається зняття одного та встановлення іншого електролічильника 05.02.2009 року, тобто в період дії оспорюваного договору, однак, фактично не зазначене в останньому.

За таких обставин суд приймає до уваги представлені докази та доходить висновку про під ставність та доведеність позовних вимог щодо внесення змін до договору стосовно відображення встановленого приладу обліку електроенергії.

Решта заявлених позивачем вимог є аналогічними та тотожними із вимогами ОСОБА_1, які були предметом розгляду судом іншої цивільної справи між тими ж сторонами, зокрема, ним було заявлено щодо визнання договору віл 20.03.2001 року зміненим з формулюванням про постачання електроенергії дозволеного до застосування по трифазному обладнанню потужністю 54 кВт. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 19.05.2010 року, яке за наслідком його перегляду апеляційною інстанцією у встановленому законом порядку набуло законної сили, позивачу ОСОБА_1 серед іншого відмовлено у задоволенні вказаних вимог.

За таких обставин суд не вправі повторно вирішувати аналогічний спір щодо вимог зазначення у договорі величини договірної потужності в розмірі 54 кВт, додаткового зазначення переліку трифазних струмоприймачів та відображення дозволеного для застосування трифазного обладнання, оскільки тотожний спір вже вирішено судом по суті.

Таким чином, в судовому засіданні в судовому засіданні встановлено безпідставність решти вказаних заявлених позовних вимог, з урахуванням чого за наслідком їх одночасно заявлення із вимогою, яку визнано представником відповідача та визначено обґрунтованою судом, позов в частині вищевикладених позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до обсягу задоволенних вимог немайнового характеру стягненню з відповідача на користь позивача підлягають документально підтверджені понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та на користь держави судовий збір, від сплати якого в обсязі оспорювання порушеного права споживача звільнений позивач.

Враховуючи викладене, керуючись ст.25,26 Закону України "Про електроенергетику", п.1,3,4,42 Постанови КМ України від 26.07.1999 року №1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення", ст.8 , 10, 60, 61, 121, 174, 205, 209, 210, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним п.1.3 договору на користування електричною енергією від 20.03.2001 року, укладеного між ВАТ "АК Вінницяобленерго" та ОСОБА_1, та внести до вказаного пункту даного договору зміни, вказавши у відповідних його розділах тип, номер, дату повірки, номери пломб та показники електролічильника, встановленого 05.02.2009 року енергопостачальною організацією в домоволодінні ОСОБА_1 на АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Жмеринських електричних мереж (м.Жмеринка, вул. Асмолова, 10, р/р 260363012850 у Вінницкій філії ВАТ "Ощадний банк України", МФО 302076, код 25510207) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканця АДРЕСА_1) 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) 8 гривень 50 копійок судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

С У Д Д Я