Постанова № 11772174, 19.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 р. Справа № 2-а-45339/09/1670

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Прокуратури Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.2009р. по справі№2-а-45339/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінвокс"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю Прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Рінвокс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після зміни позовних вимог просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0002082301/0/1132 від 08.04.09 р., від 16.06.2009 р. № 0002082301/1/1953 та № 0003222301/1/1954.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.09 р. по справі № 2-а-45339/09/1670 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.09 р. по справі № 2-а-45339/09/1670 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Прокуратура Полтавської області також не погодилась з зазначеною постановою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.09 р. по справі № 2-а-45339/09/1670 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0002082301/0/1132 від 08.04.09 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1726327,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 863163,5 грн. є акт № 1109/23-/209/34917804 від 25.03.09 р. невиїзної документальної позапланової перевірки підприємства позивача з питань правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в результаті взаємовідносин з ПП «Профіт Капітал»за період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р.

Платник податків скористався правом узгодження податкових зобовязань в адміністративній процедурі та подав до відповідача первинну скаргу від 15.04.09 р. Рішенням Кременчуцької ОДПІ Полтавської області від 09.06.09 р. (рішення про подовження строку розгляду скарги від 29.04.09 р.) скарга підприємства була залишена без задоволення і додатково були визначені податкові зобовязання по ПДВ в сумі 14281,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7140,5 грн.

З урахуванням результатів розгляду первинної скарги відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 16.06.09 р. № 0002082301/1/1953 про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1726327,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 863163,5 грн. та № 0003222301/1/1954 про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 14281,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7140,5 грн.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно приписам п. 6.6 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання. Таким чином у відповідача не існувало законних підстав для прийняття нового податкового повідомлення-рішення № 0002082301/1/1953 від 16.06.09 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 1726327,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 863163,5 грн., оскільки це є фактично повторне нарахування податку та штрафних санкцій, а тому відповідач при його прийнятті діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив підстави для проведення позапланової перевірки підприємства позивача і зробив висновок про те, що перевірка проведена з порушеннями положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки підставою проведення перевірки ПП "Промоптима" є порушення кримінальної справи № 08328116 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, щодо дій ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.), які створили ПП "Профіт-Капітал". Разом з тим, кримінальної справи проти посадових осіб ПП "Промоптіма" порушено не було, тому підстав для проведення позапланової перевірки позивача, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у податкового органу не було.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зроблене застереження стосовно того, що на підставі рішення суду може здійснюватися позапланова виїзна перевірка. В даному випадку проводилася позапланова невиїзна перевірка на підставі документів, переданих перевіряючим слідчим СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ, що були вилучені за протоколом від 12.12.08 р.

Крім того, в ст. 11-1 вказаного Закону також передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Тобто дане застереження також стосується підстав та порядку проведення позапланових виїзних перевірок.

Оскільки проведення невиїзних перевірок регламентовано іншими нормативними актами, то у суду першої інстанції не було законних підстав робити висновки про незаконність проведеної невиїзної перевірки, застосовуючи законодавство, що не регулює це питання.

Проте також слід відмітити, що навіть допущені порушення при призначенні перевірки при наявності доведених фактів порушення податкового законодавства не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Як вказано в акті перевірки, перевіряючими були виявлені порушення позивачем вимог п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ за період, що перевірявся, на 1726327,0 грн. Виявлені порушення повязані з тим, що

Виявлені порушення за даними перевірки повязані з тим, що позивачем (покупець) був укладений з ПП "Профіт-Капітал" (продавець) договір № 7 від 01.02.08 р., предметом якого є поставка товару, найменування і номенклатура якого вказуються в додатковій угоді до договору, за якою також визначається ціна за партію продукції, а вартість партії вказується у видаткових накладних. При цьому сторони обумовили проведення 100% передоплати або встановлення умов оплати додатковою згодою сторін.

В обґрунтування висновків постанови суд першої інстанції вказав на те, що відповідач надав суду копію договору купівлі-продажу товарів № 7 від 01.02.08 р. та копії податкових накладних, на підставі яких позивачу були визначені податкові зобовязання, а позивач повідомив про неможливість надати витребувані судом докази в повному обсязі у звязку з вилученням документів згідно протоколу обшуку від 12.12.08 р., складеному начальником СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_3 (перелік вилучених документів перелічений в постанові суду першої інстанції).

Разом з протоколом обшуку суду першої інстанції позивачем також була надана роздруківку руху коштів на розрахункових рахунках позивача, що підтверджують оплату позивачем вартості бітуму та оплату вартості його контрагентами отримувачами.

Також суд першої інстанції вказав на те, що представником відповідача суду була надана копія листа Кременчуцької ОДПІ № 36396/10/2631 від 22.10.09 р., адресованого директору ТОВ “Рінвокс”, про повернення позивачу фінансово-господарських документів, які було вилучено 12.12.08 р., але в додатку не зазначена кількості аркушів та не вказана назва повернутих документів. При цьому представник позивача зазначив, що йому повернуто лише частину всіх документів, які можуть підтвердити дійсність спірних операцій.

У звязку з цим суд першої інстанції зробив висновок про те, що відсутні докази повернення документів позивачу і того, що були повернуті саме вилучені документи.

Як вказано в постанові суду, представник позивача надав копії прибуткових накладних на підтвердження спірних операцій з ПП “Профіт Капітал” в 2008 р., копії видаткових накладних за 2008 р. на підтвердження того, що отриманий від ПП “Профіт Капітал” бітум був реалізований іншим контрагентам та копії актів списання товарно-матеріальних цінностей на підтвердження того факту, що у перевіряємому періоді у підприємство використовувало власні автомобілі для перевезення товарів (МАЗ 5432, МАЗ 64229, КАМАЗ 5410, РЕНО).

За висновками суду такі дії Кременчуцької ОДПІ позбавили суд першої інстанції можливості встановити чи здійснювалися ТОВ “Рінвокс” протягом 2008 р. господарські операції по закупівлі товарів у ПП “Профіт Капітал” згідно договору № 7 від 01.02.08 р., а наданих представником позивача копій недостатньо для того, щоб встановити реальність операцій за спірною угодою.

Проте суд першої інстанції зазначив, що під час проведення перевірки перевіряючими не взято до уваги та не надано оцінки тим бухгалтерським документам, які було вилучено у ТОВ “Рінвокс” 12.12.08 р., зокрема чи підписувалися вони директором ПП “Профіт Капітал”, чи відповідають вони вимогам законодавства та чи можуть вони бути підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ, не досліджені обставини на підтвердження чи спростування реальності спірних операцій, оскільки згідно акту перевірки (арк. 12) ТОВ “Рінвокс” у перевіряємому періоді не перераховував кошти за транспортні послуги, власних автотранспортних засобів або орендованих перевіряючими не встановлено, що спростовується наданими позивачем доказів на підтвердження здійснення витрат товарно-матеріальних цінностей на власні автомобілі (МАЗ 5432, МАЗ 64229, КАМАЗ 5410, РЕНО) у перевіряємому періоді.

Посилаючись на приписи п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України N 327 від 10.08.05 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за N 925/11205, де передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, суд першої інстанції зазначив про те, що відповідач не виконав наведені вимоги.

Крім того, суд першої інстанції визнав недостатнім посилання відповідача на пояснення свідка ОСОБА_4, які також давалися ним при розслідування кримінальної справи, як на підставу для виключення 1740608,29 грн. з податкового кредиту з ПДВ за 2008 р. без дослідження всіх інших обставин справи.

Зважаючи на вищенаведені обставини та на те, що у позивача були в наявності всі податкові накладні по операціям купівлі-продажу товарів у ПП "Профіт-Капітал", суд першої інстанції зробив висновок про те, твердження відповідача про фіктивність відносин позивача з ПП “Профіт Капітал” є передчасним, тому і виключення з податкового кредиту позивача сум ПДВ, підтверджених податковими накладними зазначеного підприємства, і нарахування у звязку з цим податкового зобовязання не ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ”, що є безумовною підставою для задоволення позову.

Проте колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам ст. 655, ст. 656, ст. 669, ст. 673, ст. 691 ЦК України суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет договору, яким можу бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права або право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру, тобто конкретний товар або конкретно визначені права; кількість товару, що продається, яка встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, та умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості; якість товару; ціна товару.

Як вказано вище, позивачем (покупець) був укладений з ПП "Профіт-Капітал" (продавець) договір № 7 від 01.02.08 р., предметом якого є поставка товару, найменування і номенклатура якого вказуються в додатковій угоді до договору, за якою також визначається ціна за партію продукції, а вартість партії вказується у видаткових накладних. При цьому сторони обумовили проведення 100% передоплати або встановлення умов оплати додатковою згодою сторін.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що вказуючи на реальність та товарність договору купівлі-продажу товарів № 7 від 01.02.08 р., суд першої інстанції не взяв до уваги того, що позивачем не надавалися додаткові угоди, в яких мали визначатися найменування, номенклатура та ціна товарів, і на них відсутні посилання в будь-яких інших документах. За таких підстав у вказаному договорі залишилися неузгодженими найменування, номенклатура та ціна товарів, що є суттєвими умовами договорів купівлі-продажу та поставки.

Дані обставини свідчать про те, що при укладанні та виконанні договору № 7 від 01.02.08 р. його учасники усвідомлювали невідповідність його змісту приписам ЦК України, тобто наявність порушення п. 1 ст. 203 ЦК України, що в свою чергу, з урахуванням приписів п. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

В ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів вважає необхідним також відмітити, що судом першої інстанції також не взято до уваги те, що в жодній з наданих до матеріалів справи податкових накладних не вказано, що поставка здійснена на виконання договору № 7 від 01.02.08 р. Такі ж дані відсутні і в роздруківці руху коштів по рахункам позивача, наданих ним до матеріалів справи.

Також слід відмітити, що надані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних свідчать про перевезення позивачем бітуму дорожнього до вантажоодержувачів (контрагентів позивача, серед яких немає ПП "Профіт-Капітал"), що ніяким чином не доводить факту отримання позивачем товару від ПП "Профіт-Капітал" навіть за межами договору купівлі-продажу № 7 від 01.02.08 р.

Крім того, надані ТТН та документи на обслуговування транспортних засобів не доводять використання цих автомобілів для перевезення бітуму дорожнього від постачальника ПП "Профіт-Капітал" до одержувача позивача по даній справі. Також немає відомостей про те, де саме після отримання зберігався бітум дорожній в кількості, що передбачає наявність складських приміщень. Слід зазначити, що до матеріалів справи не надані відомості стосовно виробника бітуму дорожнього, який начебто поставлявся, та документів, які б підтверджували якість цього товару.

Також слід відмітити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо укладання інших договорів між позивачем та ПП "Профіт-Капітал" та документів, які б свідчили про фактичне отримання бітуму від ПП "Профіт-Капітал" за цими договорами, оскільки у податкових накладних, які залучені до матеріалів справи і прийняті судом першої інстанції у підтвердження реальності операцій, вказано, що постачання здійснюється на підставі відповідних рахунків-фактур, проте жодного такого документу до страви не надано. Також на підтвердження оплати даних господарських операцій позивачем надані роздруківки руху коштів на розрахунковому рахунку підприємства (т. 2 справи), проте слід зазначити, що в даних розрахунках містяться відомості щодо попередньої сплати коштів на рахунки ПП "Профіт-Капітал" за бітум дорожній відповідно інших договорів, яких немає в матеріалах справи і про них позивач не вказував в суді першої інстанції.

За таких підстав висновки суду першої інстанції про реальність здійснених поставок бітуму дорожнього зроблені без дослідження всіх наявних у справі документів та з посиланням на документи, які відсутні у даній справі.

Зважаючи на те, що відповідно приписам п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), то слід зробити висновок про те, що у відсутності поставки товару та ненадання позивачем до матеріалів справи належним чином оформлений податкових накладних по операціям з ПП "Профіт-Капітал", у суду першої інстанції не було належних підстав стверджувати про те, що позивачем не були порушені приписи п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»і ним на законних підставах був сформований податковий кредит по операціям з ПП "Профіт-Капітал".

Зважаючи на те, що відповідно положенням п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту), колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач виконав вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і довів правомірність проведених нарахувань, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0002082301/0/1132 від 08.04.09 р. та № 0003222301/1/1954 від 16.06.2009 р. не підлягають скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.09 р. по справі № 2-а-45339/09/1670 прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002082301/0/1132 від 08.04.09 р. та № 0003222301/1/1954 від 16.06.09 р. та зміни підстав та мотивів для задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002082301/1/1953 від 16.06.09 р.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Прокуратури Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.2009р. по справі№2-а-45339/09/1670 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.2009р. по справі№2-а-45339/09/1670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рінвокс" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області, про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0002082301/0/1132 від 08.04.09 р. та № 0003222301/1/1954 від 16.06.2009 р. і в цій частині прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Змінити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.09 р. по справі№2-а-45339/09/1670 в частині мотивів та підстав для задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0002082301/1/1953 від 16.06.09 р.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від11.12.2009р. по справі№2-а-45339/09/1670 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.08.2010 року.