Рішення № 117720941, 18.03.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/497/24

2-о/703/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Терещенка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою, в якій просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 був рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актового запису від 13 вересня 2012 року у відділі ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши в запису відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Сміла Черкаська область, Україна, громадянина України, змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », ім`я, по батькові, дату і місце народження залишити без змін.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув її чоловік ОСОБА_2 . З ОСОБА_2 заявниця проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року. 20 травня 2023 року вони зареєстрували шлюб. Під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не може вважатися сином померлого ОСОБА_2 , оскільки запис про його народження здійснений відповідно до положень ст.. 135 СК України, тобто за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері «зі слів матері». Після загибелі ОСОБА_2 , з метою ідентифікації особи, Державним науково дослідним експертно криміналістичним центром МВС України була проведена експертиза від 18.0.2023 № СЕ-19-23/47451-БД у кримінальному провадженні № 12023250350000600. Відповідно до висновку вказаної експертизи встановлено генетичні ознаки фрагмента кістки трупа ОСОБА_2 , а також генетичні ознаки Y-хромосоми фрагмента кістки його трупа. Встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 , зразка букального епітелію ОСОБА_3 та генетичні ознаки Y-хромосоми букального епітелію ОСОБА_3 роблено висновок про можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фрагмент кістки якого досліджувався бути біологічними батьками ОСОБА_3 з ймовірністю даної події 99,99999%. Вказує, що встановлення факту батьківства необхідно заявнику для отримання державної допомоги як законного представника малолітнього ОСОБА_3 . В зв`язку з чим заявник вимушена була звертатися до суду із вказаною заявою.

Заявник та її представник в судовому засіданні заяву підтримали з підстав, зазначених у ній та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, надали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують щодо встановлення факту батьківства.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_2 . Підтвердила суду той факт, що її син був батьком ОСОБА_8 , вона вважає його своїм онуком. Після народження ОСОБА_8 її син та заявниця разом проживали з нею по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 завжди вважав ОСОБА_8 своїм сином, піклувався про нього, виховував як свою дитину.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_2 . Підтвердила суду той факт, що ОСОБА_10 був батьком ОСОБА_8 , завжди піклувався про нього та виховував.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.08.2023, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що заявник з ОСОБА_2 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року. Під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в матеріали справи надано копії свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 від 13 вересня 2012 року та серії НОМЕР_3 від 31 березня 2022 року відповідно.

20 травня 2023 року ОСОБА_2 та заявник зареєстрували шлюб, про що було видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_4 .

Однак, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не може вважатися сином померлого ОСОБА_2 , оскільки запис про його народження здійснений відповідно до положень ст.. 135 СК України, тобто за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері «зі слів матері», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00043409806 від 02 лютого 2024 року, виданого відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до змісту ч.1, ч.2 ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

В ході розгляду справи встановлено, що у період народження ОСОБА_3 заявниця та ОСОБА_2 проживали разом. Судом також оглянуто фотокартки, на яких зображені померлий ОСОБА_2 разом із заявником та дітьми.

Разом з тим, після загибелі ОСОБА_2 , з метою ідентифікації особи, Державним науково дослідним експертно криміналістичним центром МВС України була проведена експертиза від 18.0.2023 № СЕ-19-23/47451-БД у кримінальному провадженні № 12023250350000600. Відповідно до висновку вказаної експертизи встановлено генетичні ознаки фрагмента кістки трупа ОСОБА_2 , а також генетичні ознаки Y-хромосоми фрагмента кістки його трупа. Встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 , зразка букального епітелію ОСОБА_3 та генетичні ознаки Y-хромосоми букального епітелію ОСОБА_3 зроблено висновок про можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фрагмент кістки якого досліджувався, бути біологічними батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ймовірністю даної події 99,99999%.

Оцінюючи зібрані докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 дійсно є батьком ОСОБА_3 , у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки це відповідатиме інтересам дитини та дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька дитини.

Згідно зі статтею 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.10,11,60,213-215,259 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 був рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису від 13 вересня 2012 року у відділі ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши в записі відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Сміла Черкаська область, Україна, громадянин України, змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », ім`я, по батькові, дату і місце народження залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий: Ю. В. Крива