Ухвала суду № 117720940, 18.03.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6244/23

2/703/414/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Дегтярь Л.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сміла в режимі відеоконференцзв`язку в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі нежитлового приміщення з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності,-

встановив:

У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа, провадження у якій відкрито на підставі позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі нежитлового приміщення з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності.

Ухвалою судді від 21 грудня 2023 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Від представника відповідача, адвоката Петренка В.М. надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без руху, в зв`язку з несплатою позивачем судового збору, не зазначення ціни позову та відсутність розрахунку вартості майна яке є предметом спру.

Представник позивача, адвокат Прядка В.М. в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання представника відповідача, вказав, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки позивач є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору.

Представник відповідача, адвокат Петренко В.М. в підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, підтримав клопотання та просив суд залишити позовну заяву без руху.

Позивач та відповідачка в підготовче судове засідання не з`явились.

Дослідивши клопотання представника відповідача, врахувавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Представник відповідача в клопотанні про залишення позовної заяви, як на одну з підстав, вказав, що позивачем не сплачено судовий збір.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, послався на ч. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та надав до суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 11 травня 1998 року.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

П. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказує на те, що позивач при подачі позову в позовній заяві повинен зазначити ціну позову.

З позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_3 ціна позову не вказана та не додано до матеріалів позовної заяви документів, які б підтверджували вартість майна, яке є предметом спору.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Позивач в позовній заяві, як на підставу для звільнення його від сплати судового збору, посилається при цьому в обґрунтування клопотання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та долучає посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Водночас ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.

Однак спори щодо правовідносин, пов`язаних з визначенням порядку користування квартирою,розподілом особових рахунків, сумісним проживанням, не стосуються порядку, обсягу соціальних гарантій чи соціального і правового захисту ветеранів війни.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав такої особи з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19/ провадження № 11-795заі19/, в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20/ провадження №К/9901/19352/20 / та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 / провадження № 14-730цс19 /.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).

При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Верховний Суд у справі № 761/12145/17/ провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що є учасником бойових дій та долучає копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 травня 1998 року.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу.

Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Враховуючи викладене, а також те, що вимога позивача не пов`язана з порушенням його прав на соціальний захист саме як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачено на загальних підставах.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Указані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті шляхом зазначення ціни позову та наданням документів на її пітверження, а також шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору, відповідно до ціни позову, за наступними платіжними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Сміла/: 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA838999980313111206000023753

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185 ЦПК України ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі нежитлового приміщення з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий: В.О. Прилуцький