Постанова № 11770358, 08.06.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7691/09/1770

08 червня 2010 року 18год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Петрійчук Т.П.,

представник відповідача: Ковальчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Граніт" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Граніт” звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Сарненської МДПІ від 30.11.2009р. №0000912350/0 про донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 121849грн., в т.ч. 82252грн. основного платежу та 39597грн. штрафних санкцій, від 30.11.2009р. №0000902350/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 91335грн., в т.ч. 60890грн. основного платежу та 30445грн. штрафних санкцій, від 30.11.2009р. №0012901750/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3527,1грн., в т.ч. 1175,7грн. основного платежу та 2351,4грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом було необґрунтовано зменшено валові витрати та податковий кредит по господарських операціях ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех”. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вони були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у звязку з придбанням позивачем товарів, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, суду пояснила, що безпідставним є визнання зі сторони податкового органу нікчемними правочинів ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех”. Представник позивача вважає, що такі висновки зроблені внаслідок незаконного тлумачення приписів ст.228 Цивільного кодексу України. В обґрунтування безпідставності донарахування податку з доходів фізичних осіб зазначила, що доходи, отриманні СПД - фізичними особами від ТОВ “Граніт”, повинні оподатковуватися за правилами Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Просила суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009р. №0000912350/0, від 30.11.2009р. №0000902350/0 та від 30.11.2009р. № 0012901750/0.

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ТОВ “Граніт” було встановлено порушення вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, що призвело до завищення валових витрат, вимог Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, що призвело до завищення податкового кредиту. Так зокрема, товариством було відображено в податковій звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість результати господарських операцій по нікчемним правочинам, вчиненим ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех”. Згідно з відповідями, отриманими під час проведення зустрічних перевірок, вказані контрагенти не звітуються до податкових інспекцій, місцезнаходження їх встановити не можливо. Таким чином, ревізори дійшли висновку, що правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених в них, мають на меті штучне формування для ТОВ “Граніт” валових витрат та податкового кредиту і в силу ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Крім того, під час проведення перевірки було встановлено виплату ТОВ “Граніт” доходів СПД - фізичним особам без попереднього утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що є порушенням Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-IV.

Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.11.2009р. посадовими особами Сарненської МДПІ було складено акт №649/23/13973483 від 24.11.2009р. планової перевірки ТОВ “Граніт” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.10.2006р. по 30.06.2009р. За наслідками проведення перевірки було встановлено порушення ТОВ “Граніт” пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, п.5.1, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого ТОВ “Граніт” занижено податок на прибуток на суму 82252грн., у тому числі за 1кв. 2007р. в сумі 927грн., за 1 кв. 2008р. в сумі 13098грн., за 2кв. 2008р. в сумі 19559грн., за 3кв. 2008р. в сумі 22033грн., за 4кв. 2008р. в сумі 4001грн., за 1кв. 2009р. в сумі 5286грн., за 2кв. 2009р. в сумі 17348грн., п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого ТОВ “Граніт” занижено податок на додану вартість на суму 60890грн., в тому числі за: січень 2008р. в сумі 3087грн.; березень 2008р. в сумі 7390грн.; квітень 2008р. в сумі 9260грн.; травень 2008р. в сумі 6386грн.; липень 2008р. в сумі 6971грн.; серпень 2008р. в сумі 1502грн.; вересень 2008р. в сумі 9154грн.; жовтень 2008р. в сумі 1545грн.; листопад 2008р. в сумі 1656грн.; березень 2009р. в сумі 4229грн.; квітень 2009р. в сумі 5979грн.; травень 2009р в сумі 3731грн., та пп.7.1 п.7 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.17.2 ст.17, п.20.2 ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-ІV, в результаті чого ТОВ “Граніт” не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з коштів, виплачених СПД-фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за продаж ними товарів товариству без відповідних документів (свідоцтв державної реєстрації, патентів і свідоцтв про перебування на певному виду діяльності та сплати платежів до бюджету) в сумі 1175,70грн.

На підставі акта перевірки №649/23/13973483 від 24.11.2009р. заступником начальника Сарненської МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2009р. №0000912350/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 121849грн., в т.ч. 82252грн. основного платежу та 39597грн. штрафних санкцій, від 30.11.2009р. №0000902350/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 91335грн., в т.ч. 60890грн. основного платежу та 30445грн. штрафних санкцій, від 30.11.2009р. №0012901750/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3527,1грн., в т.ч. 1175,7грн. основного платежу та 2351,4грн. штрафних санкцій.

Під час проведення перевірки було встановлено, що упродовж 2008-2009 років ТОВ “Граніт” здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ “Лік-Груп”, ТОВ “Кью-Сервіс” та ТОВ “Алант-Тех”.

Як вбачається з акта перевірки, згідно з наданою відповіддю ДПІ у Печерському районі м.Києва остання податкова звітність ТОВ “Лік Груп” подана 12.02.2009р., декларація з податку на додану вартість подана за січень 2009р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.04.2003р. №37623038, видане ДПІ у Печерському районі м.Києва, анульовано 08.08.2007р. При цьому акт №6882 про анулювання реєстрації ТОВ “Лік Груп” платником податку на додану вартість складено 25.02.2009р.

Згідно з наданою відповіддю ДПІ у Печерському районі м. Києва остання податкова звітність подана ТОВ “Кью Сервіс” 12.02.2009р. - декларація з податку на додану вартість ТОВ “Кью Сервіс” за січень 2009р., свідоцтво про реєстрацію ТОВ “Кью Сервіс” платником податку на додану вартість від 26.09.2002р. №37607168, видане ДПІ у Печерському районі м.Києва, було анульовано 17.07.2009р.

Згідно з наданою відповіддю ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ТОВ “Алант-Тех” було зареєстровано платником ПДВ - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.01.2007р. №100013204 видане ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Вказане свідоцтво було анульоване з моменту реєстрації платника ПДВ згідно з рішенням суду, акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №9104/29-203 від 20.10.2008р. Ухвалою господарського суду м. Києва 09.02.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Алант-Тех”, 14.05.2009р. господарським судом м.Києва було прийнято постанову про визнання зазначеного підприємства банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаних відомостей посадові особи Сарненської МДПІ прийшли до висновку, що з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех” позивачем не могли фактично здійснюватися господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для поставки товарів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Таким чином, на думку ревізорів Сарненської МДПІ правочини, вчинені ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех”, не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними, укладені з метою штучного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат і в силу ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Приписи вказаних норм кореспондуються з положеннями пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, згідно з якими податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому слід враховувати, що згідно з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР не дозволяється включення до валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом березня-вересня 2008 року на підставі усного договору ТОВ “Граніт” здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ “Лік Груп”. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та податкових накладних №185 від 23.03.2008р. на суму 9571,8грн., №43 від 21.04.2008р. на суму 16170,48грн., №247 від 26.05.2008р. на суму 9604,32грн., №215 від 05.05.2008р. на суму 9623,4грн., №405 від 31.07.2008р. на суму 22751,41грн., №427 від 20.08.2009р. на суму 9009грн., №441 від 03.09.2008р. на суму 9594грн., №463 від 24.09.2008р. на суму 9938,4грн., №87 від19.03.2009р. на суму 25371,24грн., №48 від 28.04.2009р. на суму 35873,64грн., №56 від 21.05.2009р. на суму 25011,24грн. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

Таким чином, загальна вартість поставлених ТОВ “Лік Груп” товарів для ТОВ “Граніт” становить 182518,93грн., у т. ч. ПДВ 30419,82грн.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ “Граніт” було сформовано в 2008році валові витрати в сумі 152099,11грн. та податковий кредит в сумі 30419,82грн.

Вказані обставини підтверджуються ревізорами в акті перевірки ТОВ “Граніт” №649/23/13973483 від 24.11.2009р. та не заперечуються представниками сторін у судовому засіданні.

Упродовж 2008 року - 1 півріччя 2009 року ТОВ “Граніт” на підставі усної домовленості здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ “Кью Сервіс”. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних №295 від 11.03.2008р. на суму 9504грн., №186 від 28.03.2008р. на суму 8278,2грн., №85 від 08.04.2008р. на суму 22002,6грн., №317 від 17.05.2008р. на суму 9597грн., №207 від 05.07.2008р. на суму 9828грн., №231 від 10.09.2008р. на суму 9655,2грн., №264 від 29.09.2008р. на суму 8925,84грн., №291 від 17.10.2008р. на суму 9270,46грн., №317 від 02.11.2008р. на суму 9936грн., №61 від 14.05.2009р. на суму 22386,24грн. та податкових накладних №241 від 11.03.2008р., №256 від 28.03.2008р., №85 від 08.04.2008р., №317 від 17.05.2008р., №207 від 05.07.2008р., №231 від 10.09.2008р., №264 від 29.09.2008р., №295 від 17.10.2008р., №310 від 02.11.2008р., №61 від 14.05.2009р. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

Таким чином, загальна вартість поставлених ТОВ “Кью Сервіс” товарів для ТОВ “Граніт” становить 119383,54грн., у т. ч. ПДВ 19897,29грн.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ “Граніт” було сформовано в 2008 році - 1 півріччі 2009 року валові витрати в сумі 99486,25грн. та податковий кредит в сумі 19897,29грн.

Як вбачається з матеріалів справи, упродовж січня-вересня 2008 року на підставі усного договору ТОВ “Граніт” здійснювало закупівлю пиломатеріалів дубових у ТОВ “Алант-Тех”. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та податкових накладних №52 від 10.01.2008р. на суму 18522грн., №214 від 24.03.2008р. на суму 9836,64грн., №193 від 20.03.2008р. на суму 7158грн., №61 від 14.04.2008р. на суму 17389,2грн., №224 від 12.05.2008р. на суму 9494,4грн., №257 від 17.07.2008р. на суму 9246,6грн., №305 від 25.09.2008р. на суму 8255,52грн., №284 від 17.09.2008р. на суму 8553,6грн. Оплата товару була проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

Таким чином, загальна вартість поставлених ТОВ “Алант-Тех” товарів для ТОВ “Граніт” становить 88455,96грн., у т. ч. ПДВ 14742,66 грн.

На підставі вказаних вище господарських операцій ТОВ “Граніт” було сформовано в 2008році валові витрати в сумі 73713,3грн. та податковий кредит в сумі 14742,66грн.

Стаття 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, витрати та податковий кредит сформовані ТОВ “Граніт” по господарських операціях, вчинених з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех”, підтверджуються накладними, податковими накладними та корінцями прибуткових касових ордерів. Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, на що посилається відповідач, при наявності інших, передбачених Законом №334/94-ВР, документів, які повністю підтверджують отримання позивачем товару, не спростовує факту здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, товарно-транспортна накладна є єдиним документом для всіх учасників транспортного процесу. Це юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт. Основне призначення даного документа, забезпечення документального підтвердження факту надання транспортних та експедиційних послуг. Відсутність даного документу не дає підстави стверджувати про відсутність господарської операції з придбання товарів вцілому.

У даному випадку товар доставлявся продавцями товару і транспортні послуги були включені в ціну товару. Це підтверджується тим, що позивач не відносив до складу валових витрат вартості транспортних послуг.

За таких обставин суд приходить до висновку, що господарські операції вчинені ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех” підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех” відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та не заперечуються податковим органом в акті перевірки № 649/23/13973483 від 24.11.2009р. і під час розгляду судової справи по суті.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з результатів проведених зустрічних перевірок, ТОВ “Лік Груп” було зареєстровано платником податку на додану вартість 16.04.2003р., акт №6882 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість складено посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва 25.02.2009р.

ТОВ “Кью Сервіс” було зареєстроване ДПІ у Печерському районі м.Києва платником податку на додану вартість 26.09.2002р., анульовано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість було 17.07.2009р.

ТОВ “Алант-Тех” було зареєстроване платником податку на додану вартість 17.01.2007р., акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ДПІ у Голосіївському районі м.Києва №9104/29-203 від 20.10.2008р.

Таким чином, на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти ТОВ “Граніт” були в установленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

При цьому вказані субєкти підприємницької діяльності звітувалися до податкових органів за місцем реєстрації.

Та обставина, що в наступному реєстрація ТОВ “Лік Груп”, ТОВ “Кью Сервіс” та ТОВ “Алант-Тех” платниками податку на додану вартість була припинена, не вливає на чинність раніше складених податкових накладних.

За таких обставин, посилання податкового органу на дані обставини суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається із самостійно поданої звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість ТОВ “Граніт” за 2008 рік - 1 півріччя 2009 року декларувало прибутковий результат від здійснення фінансово-господарської діяльності та сплачувало до бюджету відповідний податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд прийшов до висновку, що у посадових осіб Сарненської МДПІ відсутні підстави для визнання правочинів, укладених ТОВ “Граніт” з ТОВ “Лік Груп”, з ТОВ “Кью Сервіс” та з ТОВ “Алант-Тех” нікчемними.

За таких обставин, твердження податкового органу про завищення ТОВ “Граніт” валових витрат на суму 325299грн. та податкового кредиту на суму 60900грн. є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в 1 кв. 2007 року ТОВ “Граніт” було включено до складу валових витрат суму штрафних санкцій в розмірі 3708грн., сплачених товариством за результатами проведення документальної перевірки.

Відповідно до пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу валових витрат відносяться суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування” (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обовязкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не відносяться до складу валових витрат сплата штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Таким чином, в порушення вимог пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 та пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР товариством зайво включено до складу валових витрат суму штрафних санкцій, сплачених за рішенням відповідного державного органу.

Відтак, суд погоджується з твердженням посадових осіб Сарненської МДПІ щодо заниження ТОВ “Граніт” податку на прибуток підприємств за 1 кв. 2007р. на суму 927грн.

З урахуванням усього вищевикладеного суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009р. №0000912350/0 про донарахування податку на прибуток підприємств слід визнати нечинним та скасувати в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 120458,50грн., у т.ч. 81325грн. основного платежу та 39133,5грн. штрафних санкцій, а в іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ від 30.11.2009р. №0000902350/0 про донарахування ТОВ “Граніт” податку на додану вартість в сумі 91335грн. слід визнати нечинним та скасувати повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, що перевірявся, позивачем виплачувалися доходи фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З системного аналізу норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-ІV, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. N727/98 та Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. N13-92 вбачається, що у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності, для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб - СПД підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам- СПД має вимагати у останніх копії свідоцтв про реєстрацію підприємницької діяльності, свідоцтв про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб. Про це йдеться і в листі ДПА України від 13.03.2006р. №2241/6/17-0716.

Під час проведення перевірки у позивача були відсутніми документи, що підтверджують реєстрацію фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 субєктами підприємницької діяльності, свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжні документи про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, в порушення пп.7.1 п.7 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 п.17.2 ст.17, п.20.2 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-ІV ТОВ “Граніт” не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1175,7грн.

Відповідно до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття Сарненською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 30.11.2009р. №0012901750/0 про донарахування ТОВ “Граніт” податку з доходів фізичних осіб в сумі 3527,1грн., в т.ч. 1175,7грн. основного платежу та 2351,4грн. штрафних санкцій, як наслідок в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000912350/0 від 30 листопада 2009 року в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 120458,50грн. (у тому числі 81325грн. основного платежу й 39133,5грн. штрафних санкцій) та визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000902350/0 від 30листопада 2009 року повністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Граніт" судовий збір в сумі 2 (дві) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 14.06.2010р.