Постанова № 11770150, 11.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року <Текст >Справа № 2а-3520/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.

за участю представників:

позивача Боярової Л.К. (довіреність від 16.07.2010 №330);

Лівошко Т.В. (довіреність від 15.07.2010 №328);

відповідача Крючек К.В. (довіреність від 01.02.2010 №486/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо» (далі ТОВ «Літо», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.2010 №0000942305/0 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на суму 25060,00грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.2010 №0000932305/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року у сумі 20791,00грн. та 10395,50грн. нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.2010 №0000922305/0 повністю.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказують, податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000942305/0 є протиправним, оскільки чинне законодавство не передбачає обовязкового прийняття рішення платником податку у відповідному податковому періоді, який має право на одержання бюджетного відшкодування щодо його декларування у зменшення податкових зобовязань з цього податку у наступних податкових періодів або повернення такої суми на банківський рахунок. Так, позивач у декларації за вересень 2007 року відніс до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суму у розмірі 40622,00грн (рядок 22). Ця ж сума перенесена до декларації з ПДВ за жовтень 2007 року (рядок 23 та 23.1) Оскільки за результатами діяльності позивача за жовтень 2007 року виникло позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду у розмірі 15562,00грн., то таке значення відображене позивачем в рядках 18.1 та 20 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007 року, в результаті чого по рядку 24 декларації позивачем визначено залишок відємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 25060, 00 грн. Указану суму позивач в даному періоді не заявляв до бюджетного відшкодування та відобразив її у рядку 26 декларації за жовтень 2007 року у повному розмірі 25060,00грн. Вказує, що позивач задекларував наявність у нього права на отримання суми бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах, що не суперечить приписам чинного законодавства, а висновки відповідача щодо невірного заповнення декларації з ПДВ за жовтень 2007 року можуть бути підставою для повернення такої декларації, а не для зменшення суми бюджетного відшкодування. Спірне рішення від 08.06.2010 №0000932305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 55553,00грн., у тому числі за березень 2008 року на 20791,00грн., жовтень 2009 року на 4436,00грн. та грудень 2009 року на 30330,00грн. позивач вважає неправомірним. З цього питання представники позивача вказують, що позивач надав ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкову декларацію з ПДВ за березень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума бюджетного відшкодування, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 39092,00грн., проте відповідачем зроблені висновки про завищення позивачем бюджетного відшкодування зПДВ за березень 2008 року на 20791,00грн. Такі висновки позивач вважає безпідставними, оскільки у довідці щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів фактично сталася описка: замість вересня 2007 року зазначено жовтень 2007 року.Крім того пояснює, що така помилка відображена не у цифровому вираженні, а у назві місяця, що не може вплинути на правильність визначення суми відємного значення.Також позивач не погоджується із висновками відповідача щодо неправомірного завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року на 4436,00грн., оскільки на зазначену суму зменшився рядок 25.1 та збільшився рядок 26 податкової декларації за цей період та відповідно збільшився рядок 23.2 податкової декларації за листопад 2009 року. Крім того пояснює, що встановлені податковим органом порушення податкового обліку за жовтень та листопад 2009 року призвели до відповідних змін і в податковій декларації за грудень 2009 року. Вважає спірне рішення від 08.06.2010 №0000932305/0 протиправним та просить його скасувати. Також за результатами перевірки відповідачем прийняте рішення від 08.06.2010 №0000922305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 6403,00грн., у тому числі 4269,00грн. основного платежу та 2134,50грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказує, що в листопаді 2007 року ТОВ «Літо» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надано декларацію з ПДВ в якій задекларовано суму 4078,00грн., як самостійне виправлення помилки (рядок 8.1). В цьому ж періоді у позивача виникло позитивне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 4078,00грн. Також за результатами діяльності в грудні 2007 року у ТОВ «Літо» виникло позитивне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ в розмірі 191,00грн. Оскільки за період з вересня 2007 року по жовтень 2007 року товариство отримало право на податковий кредит у розмірі 25060,00грн., то вирахувавши податкове зобовязання у сумі 4078,00грн. та 191,00грн., позивач правомірно задекларував суму бюджетного відшкодування в сумі 20791,00грн. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 16.07.2010 №19820/10-014, та просили у його задоволені відмовити. Зокрема зазначає, що під час перевірки встановлено, що при наявності сплаченої суми податкового кредиту вересня 2007 року позивачем, в порушення приписів чинного законодавства, в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2007 року задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню у розмірі 25060,00грн. Також пояснює, що за березень 2008 року позивачем завищено залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 20791,00грн., тобто, ТОВ «Літо» завищено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації) за березень 2008 року на 20791,00грн. Також зазначає, що згідно із наданою позивачем декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 85737,00грн., проте перевіркою встановлено, що частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів постачальникам у попередніх податкових періодах не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодах або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування та становить 81301,00грн., що на 4436,00грн. менше визначеної позивачем у податковій декларації за жовтень 2009 року. Тобто, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 4436,00грн., а тому на указану суму зменшується рядок 25.1 та збільшується рядок 26 податкової декларації за жовтень 2009 року та відповідно збільшується рядок 23.2 декларації за листопад 2009 року. Згідно із поданою позивачем декларацією за листопад 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 50678.,00грн., проте перевіркою встановлено, що фактично сплачена сума ПДВ становить 85444,00грн., що на 34766,00грн. більше, ніж зазначено позивачем в рядку 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування , тобто, ТОВ «Літо» в податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року занижено бюджетне відшкодування ПДВ на 34766,00грн. Також представник відповідача пояснює, що згідно із поданою ТОВ «Літо» податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 98245,00грн. проте, у звязку із встановленим порушенням за листопад 2009 року і зменшенням на 30330,00грн рядка у податковій за листопад 2008 року, відповідно позивачу було зменшено в декларації за грудень 2009 року рядки 23.2, 23 та 24 на 30330,00грн. Відповідач вважає, що позивачем завищено за грудень 2009 року залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 30330,00грн. З урахуванням викладеного вказує, що оскаржувані рішення є обґрунтованими та просить відмовити у задовленні позову у повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, судом установлені наступні обставини.

На підставі направлень на перевірку від 06.04.2010 №247, 06.05.2010 №308 посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Літо» вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009.

За результатами перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складений акт від 27.05.2010 №85/23-5/13607028 (далі - Акт), у якому зазначається, що проведеною перевіркою задекларованого показника встановлено, що позивач в порушення вимог пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №168/97-ВР) у результаті чого:

завищено бюджетне відшкодування з ПДВ на рахунку платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації) по періодах:

березень 2008 року на суму 20791,00грн.;

жовтень 2008 року на суму 4436,00грн.;

грудень 2009 року на суму 30330,00грн.

заниження бюджетного відшкодування з ПДВ по періодах:

жовтень 2007 року на суму 25060,00грн.;

листопад 2009 року на суму 34766,00грн.

занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4269,00грн., у тому числі по періодах:

листопад 2007 року на суму 4078,00грн.;

грудень 2007 року на суму 191,00грн.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийняті:

податкове повідомлення-рішення (форма «В1») від 08.06.2010 №0000932305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунковий рахунок платника) з податку на додану вартість у розмірі 55 557,00грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10395,50грн. У звязку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки ТОВ «Літо» відшкодовано йому у розмірі 20791,00грн., відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ визначено податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 20791,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10395,50грн.;

податкове повідомлення-рішення (форма «В2») від 08.06.2010 №0000942305/0, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 59826,00грн. У звязку з цим відповідно до пп.«а» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР вважається, що ТОВ «Літо» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 59826,00грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів;

податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000922305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 6403,50грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2134,50грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом.

Як вбачається із приписів пп 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно із п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як встановлено пп. 7.7.5 п. 7.7 ст 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Із змісту вище викладених норм Закону №168/97-ВР вбачається, що податковий орган має право на вирахування суми бюджетного відшкодування та відмову у наданні бюджетного відшкодування за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) у разі заявлення платником податку суми до бюджетного відшкодування. Проте, позивач відповідних заяв до податкових органів про намір отримання суми бюджетного відшкодування не подавав та не заявляв, а тому відповідач не мав законних підстав для прийняття рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування та про відмову позивача від отримання суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000942305/0 та від 08.06.2010 №0000932305/0, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та зроблений висновок про відмову ТОВ «Літо» від отримання суми заниження як бюджетного відшкодування є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі, а не частково, як це заявлено позивачем, оскільки указані рішення винесені відповідачем із порушенням порядку перевірки відповідності сум бюджетного відшкодування, який встановлений п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Із матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року. У звязку із таким порушення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 25060,00грн. у рядку 26 податкової декларації за жовтень 2007 року, та відповідно на цю суму зменшуються у декларації за листопад 2007 року рядки 23.2, 23 та 24 та за грудень 2007 року рядки 23.2, 23, 24 на 20791,00грн. Указаний факт став підставою для висновку відповідача про заниження позивачем ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4269,00грн. (позитивне значення різниці між сумою податкового кредиту зобовязання та сумою податкового кредиту), у тому числі за листопад 2007 року (декларація від 20.12.2007 №137034) на суму 4078,00грн. та за грудень 2007 року (декларація від 21.01.2008 №152761) на суму 191,00грн. Тобто, указана сума, за вимогами пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 підлягає перерахуванню до бюджету, а висновки відповідача щодо заниження позивачем суми ПДВ є обґрунтованими та доведеними.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки відповідач самостійно нарахував ТОВ «Літо» суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4269,00грн., за застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від такої суми (2134,50 грн.) є обґрунтованим та таким, що відповідає приписам пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 №0000922305/0 є правомірним, а позовні вимоги у цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.2010 №0000932305/0 та від 08.06.2010 №0000942305/0.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо» (ЄДРПОУ 13607028) судовий збір у розмірі 6,80 грн.(шість грн. 80 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.С.Янюк