Постанова № 11769726, 04.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2715/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В. ,

при секретарі - Гнітецькій Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення №0000942301/0 від 06.04.2010 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 2143096 та штрафних санкцій в сумі 1353095 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000942301/0 від 06.04.2010 року в частині нарахування основаного платежу з податку на додану вартість в сумі 2 143 096 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 353 095 грн. Вважають безпідставним висновок податкового органу щодо порушення ними вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження ними податкового зобов"язання на суму 634094,00 грн. при передачі основних фондів іншому комунальному підприємству, а також невизнання за ними права на податковий кредит по спожитому газу в розмірі 15090002 грн. Вимоги мотивують тим, що 11 травня 1993 року між Житомирською міською Радою та ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" було укладено Договір оренди основних засобів за № 18-0697. Відповідно до даного договору було передано основні засоби. Договір був укладений до 01.01.2011 року. 24 вересня 2009 року Житомирською міською радою було прийнято рішення №653 про повернення майна орендованого ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» в комунальну власність міста Житомира. При поверненні орендованого майна власнику підприємство керувалося п.п. 3.2.2 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість". Перевіряючими без законодавчого обґрунтування зі всієї вартості переданих власнику основних фондів окремо виділено основні фонди, які були передані у третьому кварталі 2009 року. У вину підприємства ставиться той факт, що при придбанні та поліпшенні основних фондів податок на додану вартість відносився на податковий кредит. Загальна вартість таких переданих основних засобів становить 3170468,90 грн., а відповідно сформований податковий кредит. Вважають, що податкова інспекція в своєму акті не навела правового обґрунтування фактів порушення підприємством податкового законодавства і дуже нечітко сформулювала своє звинувачення на адресу ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" щодо заниження податкового зобов'язання на суму 634094,00 грн. Що стосується зменшення бюджетного відшкодування, то вважають, що ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" не заявляло відшкодування по отриманих податкових накладних у періодах, коли вони були отримані. Тільки після отримання коштів з бюджету на покриття збитків, підприємство розрахувалося з ДК «Газ України НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ, і тому, тільки після оплати у підприємства виникло право на податковий кредит по спожитому газу. В результаті цього у грудні місяці 2008 року до податкового кредиту, відповідно отриманої податкової накладної №17438 від 31.12.2006 року, підприємство мало можливість і право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1 733 745, 72 грн. Наполягаючи на своєму праві на податковий кредит ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" знову подало уточнюючий розрахунок на суму 1 509 002 грн. (1586093-77091) у березні 2010 року за травень місяць 2009 року дотримуючись всіх норм чинного законодавства. Вважають податкове повідомлення-рішення неправомірним, та просять його скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують з тих підстав, що в порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством невірно визначено базу оподаткування податком на додану вартість по операціях передачі основних засобів на баланс КП "Житомиртеплокомуненерго", внаслідок чого занижено податкове зобов'язання за жовтень 2009 року на 634094 грн. Протягом дії вищевказаного договору оренди підприємством проводилось поліпшення основних засобів, придбання нових, списання, індексація тощо, внаслідок чого його вартість змінилась. Згідно рішення Виконавчого комітету Житомирської міської Ради визначено порядок повернення орендованого майна. В переліку основних засобів акта приймання-передачі майна від 30.09.2009р. є основні засоби з різним терміном введення в експлуатацію, є також і основні засоби, які введено в експлуатацію у III кварталі 2009р. та ПДВ при придбанні яких було віднесено платником до податкового кредиту. Для цілей податкового обліку амортизація на такі основні фонди має нараховуватись у ІУ кв.2009р., але передача даних основних засобів відбулась по ціні придбання, тобто без врахування амортизації. Таким чином, основні засоби, які придбані у ІІІ кв.2009р. та передані ОПТМ «ЖТКЕ» на баланс КП «ЖТКЕ», в порушення п..4.1 ст.4 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включені до бази оподаткування податком на додану вартість. Що стосується зменшення податкового кредиту на суму 1509002 грн., то вважають даний висновок правомірним. Посилаються на те, що підприємством було подано уточнюючий розрахунок у квітні 2009р. за грудень 2008р., в якому суму 1586093 грн. було відображено у рядку 23.4 Декларації «зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» та зменшено задекларовану суму 77091 грн. по рядку 27 Декларації. Камеральною перевіркою даного уточненого розрахунку (акт від 28.09.2009р. №6542/15-2) встановлено неправомірне відображення платником результатів планової документальної перевірки по рядку 23.4 Декларації та донараховано суму 77091 грн., прийняте рішення оскаржувалось на апеляційному рівні в ДПІ у м. Житомирі і залишилось без змін, в даний час оскаржується в суді. Суму 1509002 грн. (1586093-77091) у зменшення сум до сплати в наступних деклараціях (січень-квітень 2009р.) платником не було відображено. У травні 2009р. дану суму платником було знову безпідставно відображено у звітності, у рядку 23.2 Декларації. В ході перевірки будь-яких доказів щодо правомірності подання такого розрахунку та пояснень платником не надавалось. Вважають з цих підстав рішення правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: з 25.02.010 року по 18.03.2010 року ДПІ у м. Житомирі проведена виїзна позапланова перевірка Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, про що складено акт №1634/23-1/05478806/0100 від 23.03.2010 року.

В результаті проведення перевірки встановлено порушення п.4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.12.4 Наказу/Порядку від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання", в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на додану вартість всього на суму 2191904 грн., в т.ч. за: - грудень 2008 року на суму 41841 грн., - лютий 2009 року на суму 6667 грн., - травень 2009 року на суму 284109 грн., червень 2009 року на суму 225546 грн., липень 2009 року на суму 482192 грн., жовтень 2009 року на суму 1151549 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення №0000942301/0 від 06.04.2010 року про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 3 569 403 грн., а саме: основний платіж - 2 191 904 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 377 499 грн.

Що стосується заниження податкового зобов'язання за жовтень 2009р. на 634094 грн., судом встановлено, що вказане порушення не мало місця, виходячи з наступного.

Згідно договору оренди основних засобів №18-0697 від 11.05.1993р. у Житомирської міської Ради ОПТМ «ЖТКЕ» було передано основні засоби, вартість яких становила: 483910189 крб. (4839,10 грн.) - відновна балансова вартість; 295843967 крб. (2958,44 грн.) - залишкова вартість;           45408500 крб. (454,09 грн.) - незавершене будівництво;          508000 крб. (5,08 грн.) - грошові кошти; 296351967 крб. (2963,52 грн.) - статутний капітал; 45408500 крб. (454,09 грн.) - фінансування капітальних вкладень. Термін дії договору - до 01.01.2011р.

09 грудня 1999 року рішенням Житомирської міської ради за № 696 «Про затвердження змін до договору оренди майна між орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та Житомирським міськвиконкомом були внесені зміни до основного договору. Зміни були внесені у відповідності до внесених змін до Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій».

Пунктом 1.3 розділу І договору оренди передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою зміни форми власності. Орендар володіє та користується майном на протязі строку оренди. Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та на доход (прибуток, отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю «Орендаря», а також набуте «Орендарем», відповідно до законодавства, інше майно.

Амортизаційні відрахування на орендоване майно в складі цілісного майнового комплексу , нараховує та залишає у своєму розпорядженні «Орендар».

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Право власності на майно, придбане «Орендарем» за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна.

24 вересня 2009 року Житомирською міською радою було прийнято рішення № 653 «Про порядок повернення майна орендованого ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» в комунальну власність міста Житомира». Прийнятим рішенням був визначений порядок повернення в комунальну власність м. Житомира майна, наданого в оренду          ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»          та          затверджений його          склад.

Після проведених необхідних процедур 01.10.2009 року відповідно до акту приймання передачі майна підприємством було повернуто власнику (міській громаді) орендовані основні засоби по залишковій вартості на суму 36468596 грн. При цьому, у підприємства залишилося власне майно, відповідно до проведеної інвентаризації, на суму 414076 грн., яке обліковується на балансі підприємства.

Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з поставки орендодавцем (лізингодавцем) майна у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оперативної оренди (лізингу) або оренди землі, а також повернення такого майна орендодавцю (лізингордавцю) після закінчення дії такого договору.

Відповідно до п.п.3.2.9 п. 3.2 ст. 3 даного Закону не є об'єктом оподаткування операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податків, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.          

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підставою для обрахунку суми ПДВ 634094 грн., визначене у вигляді зобов"язання, стала вартість переданих основних засобів вартістю 3170468 грн. 90 коп., що підтверджується додатком №13, складеним податковим органом.

Встановлено, що в додатку зазначені тільки основні засоби, які самостійно обліковуються.

Податковий орган, на якого в силу ст.71 КАС України покладається обов"язок доказувати правомірність прийнятого ним рішення, не надав суду докази про формування підприємством податкового кредиту з товарів (послуг) при поліпшенні основних фондів та не довів неправомірності формування позивачем податкового кредиту з придбання товарів та послуг.

Судом встановлено, що основні фонди, які були повернуті власнику, не були переведені у невиробничі фонди, а відповідно відсутні підстави вважати їх проданими.

Фактично, ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" не здійснювало операцій, що підпадають під дію вказаних пунктів, а у зв"язку з розірванням договору оренди, було тільки повернуто майно власнику.

Суд вважає, що підприємство мало право на формування податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем безпідставно визначено податкове зобов"язання в сумі 634094 грн.

Що стосується зменшення суми бюджетного відшкодування, то судом встановлено, в грудні 2008 року підприємством відповідно до отриманої податкової накладної №17438 від 31.12.2006 року було віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1733745 грн. 72 коп.

За результатами попередньої планової документальної перевірки ЖОПТМ «ЖТКЕ», акт перевірки від 26.12.2008р. №7316/23-1/05478806/0110, платнику було зменшено від'ємне значення по рядку 26 Декларації за серпень 2008р. в сумі 1586093 грн.

Незважаючи на це підприємство подало уточнюючий розрахунок у квітні 2009р. (№45628 від 21.04.2009р.) за грудень 2008р., в якому суму 1586093 грн. було відображено у рядку 23.4 Декларації «зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» та зменшено задекларовану суму 77091 грн. по рядку 27 Декларації.

Камеральною перевіркою даного уточненого розрахунку (акт від 28.09.2009р. №6542/15-2) встановлено неправомірне відображення платником результатів планової документальної перевірки по рядку 23.4 Декларації та донараховано суму 77091 грн., прийняте рішення оскаржувалось на апеляційному рівні в ДПІ у м. Житомирі і залишилось без змін.

Суму 1509002 грн. (1586093-77091) у зменшення сум до сплати в наступних деклараціях (січень-квітень 2009р.) платником не було відображено.

05.03.2010 року за №9000484422 підприємством було подано уточнений розрахунок за травень 2009 року, в якому по рядку 23.2 Декларації «Значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» знову задекларовано 1509002 грн.

Судом встановлено, що дана сума прийняла участь у сумі донарахувань по попередньому акту перевірки від 26.12.2008р. №7316/23-1/05478806/0110, по якому прийняте рішення.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення щодо заниження податку на додану вартість в сумі 1297174 грн., прийняте за наслідками перевірки від 26.12.2008 року та за яким встановлено завищення значення рядка 26 декларації з ПДВ на суму 1586093 грн. за серпень 2008 року, оскаржується в судовому порядку, а відповідно визначене зобов"язання є неузгодженим.

В порушення вимог Закону, зокрема, п.5.12.4 Наказу/Порядку від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» (із змінами та доповненнями), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. під №250/2054, підприємством збільшено значення рядка 23.2 Декларації за травень 2009р. в сумі 1509002 грн.

Таким чином, подання підприємством 05.03.2010 року уточненого розрахунку 05.03.2010 року за №9000484422 за травень 2009 року, в якому по рядку 23.2 Декларації «Значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» задекларовано 1509002 грн., є безпідставним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі №0000942301/0 від 06.04.2010 року підлягає скасуванню в частині визначення Орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" податку на додану вартість в розмірі 634094 грн. та штрафних санкцій в розмірі 317047 грн., а всього в розмірі 951141 грн.

В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Керуючись Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі №0000942301/0 від 06.04.2010 року в частині визначення Орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" податку на додану вартість в розмірі 634094 грн. та штрафних санкцій в розмірі 317047 грн., а всього в розмірі 951141 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                В.В. Євпак

Повний текст постанови виготовлено: 08 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.