Постанова № 11769610, 31.08.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5389/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капустинського М.М.,

при секретарі - Шевчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача. Просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 04 червня 2010 року № 000020202300/1 в зв"язку з його неправомірністю та незаконністю.

В суді представник позивача позовні вимоги підтримав, надав додаткові пояснення в обгрунтування заявленого позову.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив письмово та пояснив, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" не було підстав для врегулювання сумнівної заборгованості згідно з абзацами а, б підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у сумі 105000, 00 грн. А також, кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_1 була зменшена на 105000, 00 грн. Дана операція є доходом з інших джерел та підлягає оподаткуванню на загальних підставах відповідно до законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Спірні правовідносини регулюються Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами і доповненнями, "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року із змінами та доповненнями.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Чуднівському районі, відповідно до плану-графіка, була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року. У її ході виявлено порушення товариством ряду вимог податкового законодавства, про що складено акт № 10/2300/32777276 від 30 квітня 2010 року.

У акті зазначено, що позивачем порушено пункту 1 статті 11, підпункт 12.1.1 пункту 12. 1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункт 1.5 пункту 1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592, із змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 26697, 00 грн. (у тому числі: за ІІ квартал 2008 року - 447, 00 грн., за ІV квартал 2009 року - 26250, 00 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Чуднівському районі № 000020202300/1 від 04 червня 2010 року товариству визначено суму податкового зобов"язання по податку на прибуток підприємств усього 32304, 60 грн. (з яких: 26697, 00 грн. - за основним платежем, 5607, 60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Товариство не погодилось з зазначеним податковим повідомленням-рішенням і суд вважає його заперечення, щодо неправомірності донарахувань в частині визначення податкового зобов"язання по податку на прибуток за 1У квартал 2009 року в сумі 26250,00 грн. за основним платежем та 5384,10 грн. штрафної санкції, обгрунтованими з наступних підстав:

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Підпунктом 12.1.1 пункту 12. 1 статті 12 цього Закону встановлено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, відповідно до якого платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна.

Позивачем до складу валових витрат дебіторська заборгованість ВАТ "Беріславський машинобудівний завод" включена не в зв"язку з позовною заявою до суду ВАТ "Беріславський машинобудівний завод", про розірвання договору та стягнення з ТОВ "Краснопільський РМЗ" 105000,00 грн. штрафних санкцій, а в зв"язку з тим, що ВАТ "Беріславський машинобудівний завод" не надало відповідь в встановлений чинним законодавством строк на претензію ТОВ "Краснопільський РМЗ" про погашення існуючої дебіторської заборгованості в сумі 105000,00 грн..

Так, 19.02.2009 року ТОВ "Краснопільський РМЗ" реалізував ВАТ "Беріславський машинобудівний завод" верстат 65А90ПМФ4 вартістю 525000,00 грн.. Станом на 01.08.2009 року існувала заборгованість ВАТ Беріславський машинобудівний завод" перед ТОВ "Краснопільський РМЗ2 за отриманий верстат в сумі 105000,00 грн.. 04.08.2009 року ТОВ "Краснопільський РМЗ" надіслав ВАТ ВАТ "Беріславський машинобудівний завод" лист з претензією щодо існуючої дебіторської заборгованості та вимогою її погашення. ТОВ "Краснопільский РМЗ" не отримав відповіді на на претензію щодо погашення заборгованості за отриманий товар і таким чином мав всі підстави для врегулювання сумнівної заборгованості згідно абзацу пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Відбулася затримка в оплаті, що перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець не отримав відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством.

Висновок ДПІ, що сума 105000,00 грн. включена до валового доходу є сумою врегулювання сумнівної кредиторської заборгованості ТОВ "Кранопільський РМЗ" перед ПП ОСОБА_1 є помилковим. Заборгованість ТОВ "Краснопільский РМЗ" перед ПП ОСОБА_1 в 4-му кварталі рахувалась в сумі 150000,00 грн., а не 105000,00 грн. що відображено в бухгалтерському обліку.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.94 року передбачено включення кредиторської заборгованості до валового доходу в наступних випадках:

а) якщо сума непогашеної кредиторської заборгованості залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності (вважається безповоротною фінансовою допомогою) п.п.1.22.1. ст.1, п.п. 4.1.6. ст.4;

б) якщо сума непогашеної кредиторської заборгованості визнана у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотариуса. Дана операція відбувається у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

- або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості;

- або 30-1 календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання такої заборгованості, або вчинення нотаріусом виконавчого напису. п.п.12.1.5. ст.12.

Жодна з вищевикладених подій, щодо заборгованості ПП ОСОБА_1 не наступила, що також підтверджується Чуднівською ДПІ в своїх запереченнях:" На момент розгляду скарги ТОВ "Краснопільський РМЗ" не надано документів, щодо оскарження ПП ОСОБА_1 несплаченої суми кредиторської заборгованості".

Станом на 13.07.2010 року кредиторська заборгованість ТОВ "Краснопільський РМЗ" перед ПП ОСОБА_1 погашена в повному обсязі про що свідчать надані виписки банку по поточному рахунку ТОВ "Краснопільський РМЗ" від 30.04.2010 року, 25.06.2010 року та 13.07.2010 року. А, згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335\94-ВР, збільшення валового доходу, на підставі п.п.12.1.5. не здійснюється стосовно заборгованості (або її частини), яка погашається до настання строків визначених абзацами "а" або "б" цього пункту. Як вбачається з документів, до дати погашення заборгованості ПП ОСОБА_1 не настав жодний термін, передбачений п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 цього Закону.

Крім того, Державною податковою інспекцією як в Акті так і при розгляді заперечень до зазначеного Акту та винесенні податкового повідомлення-рішення, не враховано, що в тому ж податковому періоді, 4-му кварталі 2009 року, в якому на думку ДПІ були завищені валови витрати, також були помилково завищені валови доходи на аналогічну суму 105000,00 грн..

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З зазначених підстав сума в повідомленні-рішенні яка складається з 26250,00 грн. основного боргу за 4-й квартал 2009 року є протиправною і стягненню не підлягає за виключенням іншої суми 447,00 грн. основного боргу за 2-й квартал 2008 року, нарахування якого є правомірним. А враховуючи, що минуло більше 5-ти податкових періодів то на зазначену суму основного боргу нараховується штрафна санкція - 50% від суми, яка складатиме 223,50 грн.. В податковому повідомленні-рішенні залишається загальна сума 670,50 грн. (447,00 грн. основний борг і 223,50 грн. штрафна санкція), яка підлягає стягненню. Таким чином і сума штрафної санкції - 5384,10 грн., є зайвою як різниця між 5607,60 грн. загальної штрафної санкції та 223,50 грн. штрафної санкції, яка підлягатиме стягненню.

Керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями, ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чуднівському районі від 04.06.2010 року за №0000202300/1 в частині стягнення 26250,00 грн. суми податкового зобов"язання за основним платежем та 5384.10 грн. за штрафними санкціями.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:М.М. Капустинський

Повний текст постанови виготовлено: 03 вересня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.