Рішення № 117695857, 15.03.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34066/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 - 2021 рік при проведенні розрахунку при звільненні зі служби в поліції;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 - 2021 рік при проведенні розрахунку при звільненні зі служби в поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу на посадах в підрозділах Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області №447/ос від 15.12.2021 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

За період проходження служби позивачем не було використано щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 - 2021 рік. Позивач при звільненні з лав Національної поліції України не отримав при повному розрахунку грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки.

Представником позивача направлено адвокатський запит щодо отримання від Головного управління Національної поліції в Херсонській області інформації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за всі дні невикористаної оплачуваної відпустки за період проходження служби.

Листом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від №3371/04/10-2023 20.11.2023 року повідомлено позивача про те, що невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік склала 28 діб, про що було зазначено в наказі про звільнення. Позивачу нараховано та виплачено компенсацію за невикористану відпустку в повному обсязі у грудні 2021 року.

Позивач зазначає, що вказаних нарахувань за невикористану повну щорічну основну відпустку на банківський рахунок позивача не надходило.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення зі списку особового складу відповідача, останнім не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки .

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.12.2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.12.2023 року (за вх. №ЕС/19461/23) від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що в наказі про звільнення ОСОБА_1 кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку зазначено 28 діб, за які ГУНП позивачу нараховано та виплачено кошти в повному обсязі.

ТАк, у грудні 2021 році позивачу нараховано та виплачено у загальній сумі 15 729,58 грн., з яких: -6 029,75 грн. грошове забезпечення; -9 699,83 грн. - виплата компенсації за невикористані дні відпустки.

На підтвердження обставин нарахування та виплати позивачу виплачених коштів відовідачем надана відповідь Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі УФЗБО) ГУНП в Херсонській області №654/10/01-2023 від 14.12.2023 року разом з платіжними дорученнями та відомостями. Відповідно наданої довідки Б/н від 13.12.2023 року ОСОБА_1 за грудень 2021 року були зараховані кошти: -14.12.2021 року у розмірі 5 764,22 грн.; -28.12.2021 року у розмірі 15 729,58 грн.

Відповідачем зазначено, що у формах ОК 5 та ОК 7 за звітній період 2021 рік у стовпчику 12( грудень місяць) є грошова сума 21 062,58 грн, яка складається з: -6 029,75 грн.- грошове забезпечення; -9 699,83 грн.- виплата компенсації за невикористані дні відпустки; -5 764,22 грн. -матеріальна допомога для оздоровлення.

Відповідно до інформації про нараховане грошове забезпечення за грудень 2021 року по ОСОБА_1 , нараховане грошове забезпечення позивачу становить 21 846,50 грн, після утримання податку на військовий збір та членського внеску до спортклубу до виплати на карту підлягає сума 21 493,80 грн.

З виписки з банку, яку надає позивач в обґрунтування позовних вимог щодо не отримання компенсації за невикористану відпустку у 2021 році вбачається наступне: -14.12.2021 року була зарахована матеріальна допомога у сумі 5 764,22грн; 28.12.2021 року зарахована заробітна плата у сумі 15 729,58 грн. Разом повна сума складає 21 493,80 грн, тобто Головне управління Національної поліції в Херсонській області зі своє сторони виконало обов`язки перед позивачем.

Відповідач зазначає, що ним належним чином дотримано чинне законодавства та здійснено усі виплати у відповідності до норм законодавства.

25.11.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив.

28.12.2023 року надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 09.12.2023 року зупинено провадження у справі №420/34066/23 до отримання витребуваних доказів.

Ухвалою від 15.03.2024 року провадження у справі понолено.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив службу на посадах в підрозділах Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

З 15.08.2018 року по 25.08.2020 року був курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ МВС України (наказ ОДУВС від 10.08.2018 року №186 о/с).

З 25.08.2020 по 12.01.2021 ОСОБА_1 обіймав посаду поліцейського сектора реагування патрульної поліції № 1 Скадовського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області (наказ ГУПН від 09.09.2020 №229 о/с).

З 12.01.2021 року по 25.06.2021 року ОСОБА_1 обіймав посаду поліцейського сектора реагування патрульної поліції Скадовського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області (наказ ГУПН від 12.01.2021 №7 о/с).

З 25.06.2021 по 15.12.2021 ОСОБА_1 обіймав посаду дільничного офіцера поліції Скадовського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області (наказ ГУПН від 25.06.2020 №169 о/с).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області №447/ос від 15.12.2021 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Позивач вважає, що за період проходження служби ним не було використано щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 - 2021 рік.

Представником позивача направлено адвокатський запит щодо отримання від Головного управління Національної поліції в Херсонській області інформації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за всі дні невикористаної оплачуваної відпустки за період проходження служби.

Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області (лист від 20.11.2023 року за №3371/04/10-2023) повідомлено позивача, що невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік склала 28 діб, про що було зазначено в наказі про звільнення, яка в свою чергу, була нарахована та виплачена у грудні 2021 року.

Згідно з довідкою УКЗТ ГУНП №315/2/02-24 від 16.02.2024 року ОСОБА_1 щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік використав в повному обсязі, за 2021 рік невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки склала 28 діб.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошової компенсації за щорічну основну оплачувану відпустку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України "Про відпустки" №504/96-ВР від 15.11.1996 року (далі - Закон №504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням; 3) творча відпустка ; 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях; 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв`язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до статті 92 Закону №580-VIII, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами 1 - 4 статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин 9 -11 статті 93 Закону №580-VIII поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), визначає Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктом 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців 1, 7, 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З аналізу викладених норм слідує, що у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках та має право на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на відсутність правового врегулювання нормами Закону №580-VIII та Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки особам, які звільняються з поліції за минулі роки, то при вирішенні даного спору необхідно застосовувати відповідні норми КЗпП України і Закону України №504/96-ВР, які регулюють спірні правовідносини.

В контексті наведеного, аналізуючи зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області №447/ос від 15.12.2021 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням та наказано виплатити компенсацію за 28 діб невикористаної відпустки за 2021 рік.

В той же час, як вбачається зі змісту довідки управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України у Херсонській області №315/2/02-2024 від 16.02.2024 року, наказом ОДУВС від 17.07.202 року №262 позивачу у 2020 році з 18.07.2020р. по 25.08.2020 рік надавалась відпустка, що скаладала 39 діб. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік використав в повному обсязі, за 2021 рік невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки склала 28 діб, які оголошені в наказі ГУНП №447 від 15.12.2021 року. Компенсація невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 28 діб, ОСОБА_1 виплачена ГУНП в Херсонській області в повному обсязі.

Суд зауважує, що види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, передбачені положеннями Закону №580-VIII. При цьому, законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Разом з тим, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав у попередньому календарному році. Водночас, надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, у тому числі й за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку.

Відпустки за попередні роки, які невикористані поліцейським в році звільнення, не можуть бути залишені без розрахунку (виплати грошової компенсації), адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Отже, у випадку звільнення особи з органів Національної поліції України їй виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 року по справі №160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованого Верховним Судом у справах №818/1276/17, №820/5122/17 та підтримав позицію, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, за всі роки служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі №640/85/20.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на момент звільнення з Головного управління Національної поліції у Херсонській області позивачем використано щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік, а за 2021 рік невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки склала 28 діб, які оголошені в наказі ГУНП від 15.12.2021 року №447 та Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області нараховані та виплачені в грудні 2021 року в розмірі 9847,54 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, 73003, Код ЄДРПОУ 40108782) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк

.