Постанова № 11769359, 20.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.10.10Справа №2а-3795/10/5/0170 13:11 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Коновалова О.К. дов. б/н від 12.03.2010р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Феодосійський меблевий комбінат»,

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим,

про визнання протиправними та скасування рішень.

Обставини справи: Дочірнє підприємство «Феодосійський меблевий комбінат» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення № 336 від 15.03.2010р., № 337 від 15.03.2010р. в частині застосування штрафу у сумі 2832,82 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» та мотивовані тим, що нарахування (обчислення) страхових внесків застрахованих осіб у січні 2008р. здійснювалось позивачем в порядку, встановленому зазначеним законодавством та на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) і які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати працівників. Разом з тим, позивач зазначає, що фактично місяць лютий 2008р. є місяцем, в якому страхувальник подав звітність, де позивач самостійно зазначив такі донараховані суми за січень 2008р., отже для розрахунку штрафу кількість місяців, за які донараховані суми повинен складати 1 місяць (лютий 2008р.), а не 25 місяців як вважає відповідач.

Під час розгляду справи позивач неодноразово надавав суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач у судове засідання 20.10.2010р. не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Під час розгляду справи проти позову заперечував та у запереченні на позов зазначив, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з п. 3 ч. 9 ст. 106 цього Закону та п. 9.3.3 Інструкції 21-1 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). Відповідно до п. 9.3.4 Інструкції 21-1 за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за які донараховано ці суми.

Під час розгляду справи представником відповідача надавались додаткові заперечення в обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

З 22.02.2010р. по 26.02.2010р. відповідачем проведена планова документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 02.05.2005р. по 31.12.2009р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів у вигляді сум страхових внесків за період з 20.04.2005р. по 20.01.2010р. достовірності відомостей, що надаються до системи персоніфікованого обліку відомостей за період з 01.01.2004р. по 31.12.2008р., в ході якої встановлено порушення позивачем ст. 19, 20, п. 6,12, п. 2 ст. 17, п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 4,11 Інструкції № 21-1, п. 1,4 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», п. 4, 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у звязку з чим донарахована сума заробітної плати (виплат, доходу) за січень 2008р. в сумі 7701,97 грн.; донараховано страхових внесків всього 2360,69 грн.; зменшення сум заробітної плати (виплат, доходу) за лютий 2008р. в сумі 7701,97 грн.; зменшені страхові внески всього 2360,69 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складений Акт № 38 від 26.02.2010р., який покладений у підставу прийняття відповідачем рішення від 15.03.2010р. № 336 про застосування фінансових санкцій за приховування (зниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 7701,97 грн., та рішення від 15.03.2010р. № 337 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 2950,86 грн.

Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач зареєстрований в управлінні відповідача як платник внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.03р. (далі Закон № 1058).

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктами 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). За донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На підставі вищезазначених норм п.3,4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 відповідачем прийняти оскаржувані рішення.

У відповідності до п. 13 ст. 106 Закону № 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень фінансові санкції застосовані за порушення позивачем Закону № 1058, що допущені у січні-лютому 2008р.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Однак, аналізуючи зазначену норму законодавець чітко розмежує поняття «нарахування» та «стягнення» недоїмки, пені та штрафів.

За своєю суттю передбачені п.3,4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Стаття 239 Господарського кодексу України містить перелік видів адміністративно-господарських санкцій, з яких є адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 241 ГК України).

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З огляду на це такі санкції органами Пенсійного фонду можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Отже, застосування санкцій за порушення приписів Закону № 1058 повинно здійснюватися органом пенсійного фонду шляхом прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, ухвалення якого повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом в Ухвалі від 03.12.09р. у справі № К-19925/08.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У звязку з чим, позов підлягає задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 20.10.10р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 25.10.10р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим від 15.03.2010р. № 336 про застосування фінансових санкцій за приховування (зниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 7701,97 грн..

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим від 15.03.2010р. № 337 у частині застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 2832,82 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Феодосійський меблевий комбінат» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Чехова, 30: ЄДРПОУ 05764162) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.