Рішення № 117664577, 14.03.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1756/22

провадження №: 2-др/398/2/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" березня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заявупредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Смірнова Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/1756/22 від 27.10.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії ПАТ «УКРГАЗБАНК» щодо порушення права споживача банківських послуг ОСОБА_1 в частині односторонньої відмови від виконання зобов`язань згідно договору № 2021/1_С/327-003040 від 01 жовтня 2021 року, а саме: повернення коштів ОСОБА_1 до BENDURA BANK AG - 04.11.2021 року на суму 142070 Євро, 05.11.2021 року на суму 4005,22 Євро; 22.04.2022 року на суму 145513,20 Євро; утримання комісії «за повернення коштів» - 08.11.2021 року на суму 60 Євро, 09.11.2021 року на суму 55 Євро, 22.04.2022 року на суму 115 Євро. Також, стягнуто з ПАТ «УКРГАЗБАНК» на користь ОСОБА_1 33737,82 грн., та на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 1073,60 грн. за вимогу майнового характеру (том3 а.с.44-51).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.01.2024 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» залишено без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2023 року без змін.

30.10.2023 року представником позивача поштовим зв`язком направлено до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по вказаній цивільній справі №398/1756/22, щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача ПАТ «УКРГАЗБАНК» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн. (том4 а.с.1).

05.03.2024 року матеріали даної цивільної справи надійшли до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області після апеляційного перегляду.

Ухвалою суду від 05.03.2024 року, вказана заява була прийнята та призначена до розгляду в порядку письмового провадження з повідомленням учасників справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи повідомлені про час та місце розгляду заяви до суду не з`явилися (том4 а.с.17-19).

За положенням ч.4 ст.270 ЦПК України суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат у відсутність учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що адвокат Смірнов А.А. представляв інтереси ОСОБА_1 у цивільній справі №398/1756/22 за позовом останнього до ПАТ «УКРГАЗБАНК» про захист прав споживача.

Його повноваження підтверджені Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги б/н від 20.01.2022 року (том4 а.с.4-5), ордером серії АЕ №1118234 від 20.01.2022 року виданого на підставі зазначеного договору (том1 а.с.15).

В абз.3 п.2 прохальної частини позову (уточненого 27.07.2023 року), позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 15000 грн. (том2 а.с.234-240).

В заяві про ухвалення додаткового рішення по вказаній цивільній справі №398/1756/22 позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн. (том4 а.с.1).

Як зазначено в ч.3 ст.134 ЦПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу суду надано акт наданих послуг до Договору б/н від 20.01.2022 року про надання правничої допомоги (юридичних послуг) та довідку від 29.10.2023 року №29-10 (том4 а.с.6, 7).

Документ, який підтверджує оплату послуг адвокату на суму 20000 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено понесення витрат на оплату правової допомоги адвоката, який приймав участь в розгляді цивільної справи, у задоволенні заяви про стягнення таких витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 233, 246, 247, 258, 259, 263-265, 268, 270, 352, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви представникапозивача ОСОБА_1 - адвоката Смірнова Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» про захист прав споживача відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.І. Стручкова