Рішення № 11764958, 01.09.2010, Київський районний суд м. Харкова

09.03.2010

Справа № 2-3095/10/06

Р1ШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ЗолотарьовоЇ Л.І. при секретарі - Моргун А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічне акціонерне товариство „Банк Національний кредит” до ОСОБА_2, Кредитної спілки „Криниця”, 3-тя особа - Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про звільнення заставленого майна з під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „Банк Національний кредит” (далі Банк) 09.03.2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Кредитна спілка „Криниця”, 3-тя особа - Київський ВДВС ХМУЮ просить звільнити заставленє майно з під арешту. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 07.12.2007 року між „Банком” та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит. На забезпечення виконання зобовязання за Договором між ОСОБА_2 та „Банком” було укладено Іпотечний договір від 07.12.2007 року та Іпотечний договір від 12.12.2007 року . Згідно Договору від 07.12.2007 р., в якості забезпечення виконання своїх зобовязань перед “Банком” за Кредитним договором, ОСОБА_2 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, також згідно Іпотечного договору від 12.12.2007 р. в іпотеку „Банку” ОСОБА_2 передав квартиру АДРЕСА_2, що. На даний час заборгованість перед „Банком” складає 970 421,75 грн.. У відповідності з загальним зменшенням ринкових цін оціночна вартість квартир зменшилася, а тому “Банком” було замовлено новий Звіт про незалежну оцінку майна. Відповідно до якого, загальна вартість майна складає 532500,00 грн. „Банку” стало відомо, що 02.03.2009 року ст. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Конюховою В.А. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення Київського районного суду у цивільній справі №2-1293/09/08, за позовом КС “Криниця” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також ст. державним виконавцем Конюховою В.А. в порядку виконавчого провадження накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме на вищезазначені квартири. Вважають, що винесення вказаної Ухвали порушують права „Банку” як іпотекодержателя, передбачені як ЗУ „Про іпотеку”, так і Законом України “Про виконавче провадження”. А тому для відновлення порушеного права „Банку” на стягнення заборгованості з відповідача шляхом реалізації заставного майна є необхідність звільнити вказане майно з-під арешту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та представник Кредитної спілки „Криниця” в судове засідання не зявились про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причину не явки суду не повідомили.

Представник третьої особи - Київський ВДВС ХМУЮ в судове засідання не зявився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у їх відсутності та при винесенні рішення покладається на рішення суду.

Суд, вислухавши думку представника позивача , вивчивши заяву 3-ї особи - Київський ВДВС ХМУЮ , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановленні факти та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №140/07/с від 07.12.2007 року укладено між ОСОБА_2 та “Банком”, останній надав позичальнику к редит у розмірі 900000,00 гривень, на строк користування до 06.12.2017 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% на рік.

Згідно Іпотечного договору №140-07/сі від 07.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобовязань перед “Банком” за Кредитним договором, в іпотеку “Банку” передано квартиру АДРЕСА_1.

Згідно Іпотечного договору №140-07/1/сі від 12.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобовязань перед “Банком” за Кредитним договором, в іпотеку “Банку” передано квартиру АДРЕСА_2.

Згідно до кредитного договору №06/08 від 12.02.2008 року укладеного між ОСОБА_2 та Харківською міською фінансово-кредитною спілкою „Криниця”, останній надав позичальнику кредит у розмірі 2272500,00 грн., на строк користування до 12.02.2009 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% на рік. Позичальник зобовязався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_2, станом на 02.03.2010 року, за кредитним договором № 140/07/с ві д 07.12.2007 року, утворилася заборгованість у розмірі 970421,75 грн..

Відповідно до Висновків про незалежну оцінку майна, які виконані ФОП ОСОБА_4, від 16.02.2010 року вартість квартири АДРЕСА_2, станом на 16.02.2010 рік становить 250 000,00 грн. та вартість квартири АДРЕСА_1, станом на 16.02.2010 рік становить 282 500,00 грн., що загалом складає 532 500,00 грн.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов*язання і є дійсною до припинення основного зобов*язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов*язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріорітет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення іпотекодавцем обов*язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов*язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” вимоги стягувачів, які не є заставодержателями, можуть бути задоволені щодо стягнення на заставне майно боржника у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що право застави у позивача виникло з 07.12.2007 р., а постанова Київського ВДВС ХМУЮ про арешт, винесена значно пізніше, а саме 02.03.2009 року. Також з*ясовано, що вартість заставного майна, відповідно Висновкам про незалежну оцінку майна, складає 532500 грн., та є нижчою ніж заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем, яка складає 970421,75 грн. Відповідно, після реалізації предмету застави не тільки не залишиться вільних коштів, але й залишиться частина непогашеного боргу ОСОБА_2 перед Позивачем.

Відповідно до п. 3.3 „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, відповідне БТІ відмовляє у реєстрації прав власності на нерухоме майно у разі якщо право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та /або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” „Звільнення майна з-під арешту” по незакінчених виконавчих провадженнях арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п.п.3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” вимоги осіб, які не є власниками майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом предявлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про звільнення майна з-під арешту.

Суд, належним чином дослідивши кожен доказ окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10 , 11, 13, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 15 , 625 ЦК України, ст. 52, 59 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 3, 12 Закону України “Про іпотеку”, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічне акціонерне товариство „Банк Національний кредит” за довольнити в повному обсязі.

Звільнити заставне майно, яке належить ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту та знаходиться в іпотеці у ПАТ “Банк Національний кредит” (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20057663).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь П АТ “Банк Національний кредит” - 45 (сорок п*ять) грн. 50 коп. судові витрати по справі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий - підпис вірно суддя

секретар