Вирок № 117642882, 13.03.2024, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1848/23

Номер провадження №1-кп/351/49/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та

жителя

АДРЕСА_1 , громадянина України, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , стосовно якого на розгляді Снятинського районного суду Івано-Франківської області перебуває обвинувальний акт за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, вчинив дані правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він під час дії воєнного стану в Україні, запровадженого 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, та востаннє продовженого 01.05.2023 Указом Президента України №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб вчинив крадіжку чужого майна при таких обставинах.

Протягом вечора 14 червня 2023 року, точного періоду досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 вживали алкогольні напої за столиком біля продуктового магазину, розміщеного по АДРЕСА_1 . Будучи у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки Redmi A1 з силіконовим чохлом та сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» залишив біля столика за яким розпивав спиртні напої, а сам із ОСОБА_4 направився до господарства останнього де переночував.

В подальшому, 15.06.2023, близько 06 год. ОСОБА_6 виявив мобільний телефон ОСОБА_5 на землі біля столика неподалік продуктового магазину, де його залишив власник. Усвідомлюючи, що вказаний телефон належить ОСОБА_5 , знаючи про його дружні відносини з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 15.06.2023, близько 11 години, перебуваючи у с. Будилів Коломийського району, зустрівши ОСОБА_4 , передав йому знайдений мобільний телефон для подальшого повернення його власнику ОСОБА_5 та був впевнений, що ОСОБА_4 поверне телефон власнику.

Однак, після того як ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 мобільний телефон ОСОБА_5 , у нього виник умисел на таємне заволодіння вказаним мобільним телефоном та розпорядження ним на свою користь.

Так, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння та розпорядження чужим майном, переслідуючи корисливий мотив на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій,

таємно, у період воєнного стану, 15.06.2023, близько 11 години, перебуваючи по вул. Кадуби у с. Будилів Коломийського району Івано-Франківської області, заволодів мобільним телефон марки Redmi A1, вартістю 2500 гривень з силіконовим чохлом, вартістю 133 гривні та сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», вартістю 175 гривень, які належали ОСОБА_5 та на які ОСОБА_4 не мав ані явного, ані удаваного права, і розпорядився ними на власний розсуд.

Такими своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззаперечно визнав свою вину у вчиненому, зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами погодився повністю, та їх підтвердив, щиро розкаявся, повідомив що усвідомив протиправність своїх діянь та просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 подав до суду заяву в якій зазначив що ОСОБА_4 повністю відшкодував йому завдані ним збитки завдані крадіжкою мобільного телефону, претензій матеріального чи морального характеру до останнього немає, справу розглядати у його відсутності, просить суд обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, визнає дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження, у судовому засіданні є недоцільним. Обвинувачений проти такого рішення суду не заперечив.

Оцінюючи зібраніпо справідокази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому повністю доведена, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності дост.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_4 є тяжким кримінальним правопорушенням.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст.67 КК України, у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги те, що він по місцю проживання характеризується задовільно. Скарг та нарікань з боку сусідів, родичів за місцем проживання на ОСОБА_4 до виконкому Снятинської міської ради не надходило.

На обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не знаходиться.

Приймаючи судове рішення про міру покарання обвинуваченому суд також враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 із якої вбачається,що останній живе в АДРЕСА_1 ,, однак не зареєстрований за вказаною адресою. Умови проживання задовільні, ніде не працює, пенсію не отримує. Живе за рахунок підробітку в громадян села..

Відповідно до повідомлення відділення поліції №1 (м.Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.185, 173-2 ч.1, 173 КУпАП.

Також іздоповіді органупробації вбачається,що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без обмеження або позбавлення волі та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, наслідки його вчинення, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, щиро розкаявся у вчиненому, повністю розуміє серйозність наслідків своїх дій, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу неповнолітнього обвинуваченого, умови його життя та виховання, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень і не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та наслідків, поведінку після вчинення злочину, встановлений середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі та на підставіст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, поклавши на нього основні обов`язки, передбаченіч.1 ст.76 КК Українита додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України , а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, який вказаний у висновку органу пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На думку суду, дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертиз, які слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Суд,на підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,65-67,75-78,103-104,289КК України,ст.ст. 368,370,371,374,484,485,487,488,496КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітнього та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути із ОСОБА_4 витрати назалучення експерта у сумі 1195 (тисяча сто дев`яносто п`ять) гривень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_7