Ухвала суду № 117636441, 11.03.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-с/447/15/24 Справа №447/3953/23

У Х В А Л А

щодо повернення заяви про скасування судового наказу

11.03.2024 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 11.12.2023 у справі №447/3953/23, який було видано за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Львівгаз збут" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

встановив:

11.12.2023 Миколаївським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» 1286 (одна тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 37 копійок основного боргу; 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 12 копійок інфляційних втрат та 62 (шістдесят дві) гривні 65 копійок 3% річних та судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

08.03.2024 ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу, мотивуючи тим, що даний судовий наказ їй не було вручено особисто. Із вказаним судовим наказом вона ознайомилася 28.02.2024 після арешту її коштів. Також вказала, що не погоджується із вимогами стягувача та вважає, що такі не є безспірними, а тому існує спір про право.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст.170 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи встановлено, що копію судового наказу від 11.12.2023 та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами 11.12.2023 скеровано на адресу боржника: АДРЕСА_1 .

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти» 19.12.2023 копію судового наказу з додатками боржник одержала особисто, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У поданій заяві про скасування судового наказу боржник зазначає, що про видачу судового наказу не була обізнана, а дізнався про такий наказ 28.02.2024 після арешту її коштів.

У матеріалах справи міститься єдиний і належний доказ отримання боржником копії судового наказу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано за адресою зазначеною у заяві та яка збігається з адресою зазначеною у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області із підписом отримувача (боржника), відтак перебіг строку для подання заяви про скасування судового наказу розпочався 19.12.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку (більше ніж 7 місяців) на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу боржник не надала, таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення.

Доводи боржника зводяться до заперечення факту отримання боржником судового наказу, який підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні «Укрпошти».

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи наведене вище, заяву про скасування судового наказу слід поверненню боржнику.

Керуючись ст.ст. 170-171, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

У поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовити.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 11.12.2023 по справі №447/3953/23 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.

Суддя Головатий А. П.