Рішення № 117626637, 13.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуСправа №160/3674/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.02.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.03.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.05.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1993 по 01.09.1994 роки.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.05.2023

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.05.2023.

Ухвалою суду від 15.02.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

22.02.2024р. від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,16.02.2023 звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розглянувши заяву та додані до неї документи, 23.02.2023 прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за №045550018616 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років, в наявності згідно розрахунку стажу лише 13 років 1 місяць 13 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: - роботи, згідно трудової книжки, оскільки у наданій скан-копії трудової книжки відсутня титульна сторінка; - роботи, з 07.10.2002 по 12.08.2005, згідно довідки від 08.06.2021 № Д/158, оскільки прізвище, зазначене в довідці не відповідає паспортним даним. Зазначений період зараховано згідно Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

05.03.2024р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 16.02.2023 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та документами на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розглянувши заяву та додані до неї документи встановив, що у заявника на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону № 1058-IV, про що 23.02.2023 склав рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045550018616.

10.03.2023 ОСОБА_1 повторно звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із пакетом документів на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV. За результатами розгляду поданої заяви 17.03.2023 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045550018616, оскільки у заявника на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону № 1058-IV. 25.04.2023 Позивач знову звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документи на призначення пенсії за віком. Всебічно розглянувши подані документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 02.05.2023 складено рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045550018616 через відсутність необхідного страхового стажу.

09.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із новим пакетом документів на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.

Однак, відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, розглянувши заяву та додані до неї документи встановив, що у заявника на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону № 1058-IV, про що 16.05.2023 склав рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045550018616.

06.03.2024р. представником відповідача - Головнимо управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 10.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, згідно Закону №1058. Розгляд вказаної заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області за принципом екстериторіальності. За наслідками розгляду вказаної заяви було прийнято Рішення №045550018616 від 17.03.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача становить 29 років 08 місяців 06 днів . За результатами розгляду доданих документів та згідно даних персоніфікованого обліку, до страхового стажу Позивача зараховано всі періоди роботи в повному обсязі, проте відсутній необхідний страховий стаж станом на 10.03.2023 - 30 років.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 09.02.2024р.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.02.2023р. звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 23.02.2023р. за 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком. Додатково повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки у наданій скан копії трудової книжки відсутня титульна сторінка; періоди роботи з 07.10.2002р. по 12.08.2005р. згідно довідки від 08.06.2021р. № Д/158, оскільки прізвище зазначене в довідці не відповідає паспортним даним. Страховий стаж особи становить 13 років 1 місяць 13 днів.

10.03.2023р. ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду цієї заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийнято рішення від 17.03.2023р. за №045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Стаж роботи особи становить 29 років 08 місяців 06 днів

09.05.2023р. позивач втретє звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатом розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення від 16.05.2023р. за № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу Додатково вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01.09.1993р. по 01.09.1994р., оскільки відсутній номер наказу на звільнення. Страховий стаж особи становить 29 років 02 місяці 11 днів.

Позивач оскаржує вищенаведені рішення пенсійних органів, як такі що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та її конституційних прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вирішуючи питання правомірності прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.02.2023р. за 045550018616 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.05.2023р. за № 045550018616, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 23.02.2023р. за 045550018616, ГУ ПФУ в Одеській області не врахувало до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки, оскільки у наданій скан копії трудової книжки відсутня титульна сторінка, а також період роботи з 07.10.2002р. по 12.08.2005р. згідно довідки від 08.06.2021р. № Д/158, оскільки прізвище зазначене в довідці не відповідає паспортним даним.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 16.05.2023р. за № 045550018616, ГУ ПФУ в Рівненській області не врахувало до страхового стажу позивача періоди роботи 01.09.1993р. по 01.09.1994р., оскільки відсутній номер наказу на звільнення.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

В той час, записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 містить відомості про трудову діяльність позивача в період з 07.10.2002р. по 12.08.2005р., 01.09.1993р. по 01.09.1994р.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що в трудовій книжці позивача є певні недоліки в її заповненні, оскільки обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника, до того ж наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи брати до розрахунку страхового стажу періоди роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Окрім того, відповідач при вирішенні питання про зарахування періоду роботи позивача з 07.10.2002р. по 12.08.2005р. мав керуватися записами трудової книжки, а не уточнюючою довідкою від 08.06.2021р. № Д/158.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних рішень від 23.02.2023р. за 045550018616, від 16.05.2023р. за № 045550018616 у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню судом.

Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи з 07.10.2002р. по 12.08.2005р., 01.09.1993р. по 01.09.1994р.

Щодо правомірності прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.03.2023р. за №045550018616 суд звертає увагу на те, що воно також підлягає скасуванню судом, оскільки на виконання даного рішення суду пенсійний орган повинен буде врахувати спірні періоди роботи позивача та здійснити розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 . Одже рішення прийнято без урахування всі обставин справи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.05.2023 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09.05.2023, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Крім того, на виконання даного рішення пенсійний орган повинен буде здійснити розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням спірних періодів роботи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначати пенсії за віком.

У зв`язку з чим, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Одночасно суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», подану 09.05.2023р. з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для захисту прав та зоконних інтересів позивача.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем частково доведено правомірність пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 1816,80 грн. з кожного в рівних частинах.

Позивачем до позову додано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано:

- копія договору про надання правничої допомоги №13/24 від 01.02.2024 року;

- додаткова угода №1 до Договору про надання правничої допомоги №13/24 від 01.02.2024 року;

- платіжна інструкція №137972151 від 01.02.2024р. про оплату послуг за договором про надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн;

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат входить розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/3674/24 в силу частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, суд зазначає, що спори даної категорії справ є типовими, підготовка таких позовних заяв не потребує значних зусиль та часу.

Таким чином, суд вважає, що визначена позивачем сума понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., за результатами розгляду справи №160/3674/24 є не належним чином обґрунтованою.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу не є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 2500,00 грн. з кожного відповідача в рівних частинах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, 7, код ЄДРПОУ 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.02.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.03.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.05.2023 № 045550018616 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 07.10.2002р. по 12.08.2005р., 01.09.1993р. по 01.09.1994р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», подану 09.05.2023р. з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,20 грн. та документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 625,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,20 грн. та документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 625,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,20 грн. та документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 625,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,20 грн. та документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 625,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін