Постанова № 1176262, 26.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1857/07

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2007 р.              13:15                                                             м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Бондар І.І.

за участю представників сторін :

позивача : Колісника І.І. (дов. від 06.09.2007 р., №11 );

1 відповідача: Межерицького А.О. (дов. від 21.02.2007р. № 583/9/10-035), Іваницького М.Ю. (дов. від 28.08.2007р. № 3252/9/10-026)

2 відповідача : Сімона А.О. (дов. від 05.10.2007р. № 2.1.-02/1272)

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „Володар 2005” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

            Позивач, ПП „Володар-2005”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова та до УДК у Московському районі м. Харкова ГУДК України у Харківській області, в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 01.08.2007 р. за №000030/1600/0 про зменшення податку на додану вартість на суму 98000,00 грн., задекларованого до відшкодування у декларації з ПДВ за квітень 2007 р. та про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість у сумі 98000,00 грн. на підставі податкової декларації за квітень 2007 р. У попередньому судовому засіданні позивач заявив усне клопотання про заміну відповідача - УДК у Московському районі м. Харкова ГУДК України у Харківській області іншою, повноважною особою – Головним управлінням Державного казначейства України у Харківській області. Клопотання було задоволене.

                У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та пояснив суду, що 21.05.2007 р. ПП “Володар-2005” в порядку, передбаченому пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) “Про податок на додану вартість” та на підставі пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, маючи в березні 2007 р. від’ємне значення ПДВ у сумі 110612,00 грн., а у квітні 2007 р. - 93924,00 грн., звернувся до ДПІ у Московському районі м. Харкова із заявою про бюджетне відшкодування 98000,00 грн. ПДВ, фактично сплачених у березні 2007 р. постачальникам товарів у складі вартості товарів. В позові вказує, що в порушення порядку і строків перерахування заявленого до відшкодування ПДВ, передбачених пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у задоволенні заяви було відмовлено, посилаючись на те, що перевіркою не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування. На підтвердження сплати в березні 2007 р. податку на додану вартість у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування представник позивача посилався на: платіжні доручення за №№ 3 – 8 за березень 2007 р. про перерахування на користь МПП “АТОС” 1050000,00 грн. без ПДВ згідно з договорами комісії № 5-07К від 05.02.2007 року та № 15-07К від 15.02.2007 року; лист ПП “Володар-2005” на адресу МПП “АТОС” № 3003/4 від 30.03.2007 року про зміну призначення платежів за платіжними дорученнями №№ 3- 8 за березень 2007 року на загальну суму 1050000,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 175000,00 грн.) відповідно до договору купівлі-продажу № 2005-ПР від 22.06.2006 року; акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2007 року між ПП “Володар-2005” і МПП “АТОС” за договором № 2005-ПР від 22.06.2006 року; видаткову накладну № РН-91460 від 30.03.2007 року і податкову накладну № 300307 від 30.03.2007 року на отримання ПП “Володар-2005” від МПП “АТОС” продукції відповідно до договору купівлі-продажу № 2005-ПР від 22.06.2006 року на суму 596816,33 грн. (у т.ч. ПДВ – 99469,39 грн.). крім того. зазначив, що заміна призначення платежу вирішується безпосередньо платником та одержувачем коштів без участі банківської установи і чинним законодавством не заборонена.             Представник відповідача – ДПІ у Московському районі м. Харкова - в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в ході перевірки надані ПП “Володар-2005” податкові та видаткові накладні, платіжні доручення не підтвердили його право на відшкодування ПДВ у сумі 98000,00 грн.

Зокрема, пояснив, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова не визнаний ПДВ у складі платежів ПП “Володар-2005” на користь МПП “АТОС” на загальну суму 1050000,00 грн. за наступними платіжними дорученнями: № 3 від 06.03.2007 р. на суму 150000,00 грн.; № 4 від 06.03.2007 р. на суму  50000,00 грн.; № 5 від 20.03.2007 р. на суму 250000,00 грн.; № 6 від 21.03.2007 р. на суму 200000,00 грн.; № 7 від 22.03.2007 р. на суму 200000,00 грн.; № 8 від 23.03.2007 р. на суму 200000,00 грн.

Визнана фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова сума ПДВ в розмірі 14666,66 грн., що була сплачена ПП “Володар-2005” у березні 2007 р. у складі вартості товарів за платежами на користь МПП “АТОС” на загальну суму 88000,00 грн. за платіжними дорученнями: № 105 від 02.03.2007 р. на суму 16000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2666,67 грн.; № 118 від 16.03.2007 р. на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 4000,00 грн.; № 121 від 20.03.2007 р. на суму 11000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 1833,33 грн.; № 122 від 22.03.2007 р. на суму  17000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 2833,33 грн.; № 125 від 30.03.2007 р. на суму  20000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 3333,33 грн., не зарахована до відшкодування, оскільки згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 кредиторська заборгованість ПП “Володар-2005” за придбаними товарами перед МПП “АТОС” станом на 01.03.2007 р. складала 1138428,30 грн. і ПДВ у сумі 14666,66 грн. позивачем було направлено на погашення заборгованості за товари, відвантажені в попередніх податкових періодах.

Не визнаний до відшкодування ПДВ у сумі 583,33 грн., сплачений ПП “Володар-2005” у березні 2007 р. у складі платежів на користь ТОВ “Тріумф-В” на загальну суму 3500,00 грн. за платіжними дорученнями: № 119 від 16.03.2007 р. на суму 385,26 грн., в т.ч. ПДВ – 64,21 грн.; № 120 від 16.03.2007 р. на суму 3114,74 грн., в т.ч. ПДВ – 519,12 грн., оскільки згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 кредиторська заборгованість ПП “Володар-2005” за придбаними товарами перед ТОВ “Тріумф-В” станом на 01.03.2007 р. складала 33797,26 грн. і ПДВ було направлено позивачем на погашення заборгованості за товари, відвантажені в попередніх податкових періодах.

Окрім того, представник відповідача вважає, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету заборгованості в сумі 98000,00 грн. не ґрунтується на нормах законодавства і є незаконною. Самої бюджетної заборгованості на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи не існує, оскільки сума, що заявлена ним до відшкодування в декларації за квітень 2007 р., знята згідно з оскаржуваним рішенням від 01.08.2007 р. № 000030/1600/0, тобто є неіснуючою.

Представник відповідача – Головного управління Державного казначейства у Харківській області – проти позову не заперечував і просив прийняти рішення на розсуд суду.

            Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП „Володар-2005” зареєстровано виконкомом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації – 07.02.2005 р., номер запису про заміну свідоцтва 1 480 105 0001 006493.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 23.02.2005 р., що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік платника податків № 364 від 25.05.2006р., ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 33410201. Відповідно до копії свідоцтва № 29291717 від 29.05.2006 р., яка знаходиться в матеріалах справи є платником податків на додану вартість.

По закінченні звітного податкового періоду, 21.05.2007 р., ПП “Володар-2005” подало до ДПІ у Московському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 р. разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 98000,00 грн.

Листом № 2201 від 22.05.2007 р. ПП “Володар-2005” в той же день надало до Управління Державного казначейства України у Московському районі м. Харкова копію декларації за квітень 2007 р. з відміткою податкового органу про її прийняття разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з актом № 3590/16/33410201 від 19.07.2007 р. в період з 09.07.2007 р. по 18.07.2007 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку ПП “Володар-2005” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодуванняподатку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007 р. – квітень 2007 р. На підставі висновків вказаного акту, в якому зазначено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) “Про податок на додану вартість” в частині визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 р., ДПІ у Московському районі м. Харкова відносно ПП „Володар-2005” винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення – рішення №000030/1600/0від 01.08.2007 р. про зменшення податку на додану вартість на суму 98000,00 грн., задекларованого ПП “Володар-2005” до відшкодування у декларації з ПДВ за квітень 2007 р.

Як свідчать матеріали акту перевірки від 19.07.2007 р. № 3590/16/33410201, підставою для висновку про відмову у відшкодуванні 98000,00 грн. ПДВ за квітень 2007 р. стало невизнання ДПІ у Московському районі м. Харкова віднесеного позивачем до показнику № 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування у квітні 2007 р. податку на додану вартість у сумі 98000,00 грн. як такого, що був фактично сплачений ПП “Володар-2005” у минулому періоді (у березні 2007 р.) постачальникам товарів у складі їх вартості.

Суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

За п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” “Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Із змісту пп. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) “Про податок на додану вартість”вбачається, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з акту перевірки від 19.07.2007 р. № 3590/16/33410201 порушень у визначенні ПП “Володар-2005” від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту не виявлено. У березні 2007 року воно становить 110612,00 грн., а у квітні 2007 р. – 93924,00 грн.

За таких підстав та з огляду на нормативні положення пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” суд доходить висновку, що ПП “Володар-2005” має право на бюджетне відшкодування частини такого від’ємного значення. Зокрема, заявленого до відшкодування за квітень 2007 р. у сумі 98000,00 грн., що не перевищує суми податку, фактично сплаченого позивачем у складі вартості товарів у попередньому податковому періоді (у березні 2007 р.) постачальникам таких товарів.

Судом встановлено, що сплата позивачем у березні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій ніж заявлена до відшкодування підтверджується платіжними дорученнями ПП “Володар-2005” № 3, 4, 5, 6, 7, 8 за березень 2007 р. про перерахування ним на користь МПП “АТОС” грошових коштів на загальну суму 1050000,00 грн. без ПДВ відповідно до договорів комісії № 5-07К від 05.02.2007 р. та № 15-07К від 15.02.2007 р. з наступною зміною призначення здійснених платежів на суму 1050000,00 грн. з ПДВ у сумі – 175000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № 2005-ПР від 22.06.2006 р., що вбачається з листаПП “Володар-2005” на адресу МПП “АТОС” № 3003/4 від 30.03.2007 р. про зміну призначення платежу та акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2007 р. між ПП “Володар-2005” і МПП “АТОС” за договором № 2005-ПР від 22.06.2006 р.; договором купівлі-продажу товарів № 2005-ПР від 22.06.2006 р. щодо продажу МПП “АТОС” на користь ПП “Володар-2005” будматеріалів і товарів народного споживання за ціною, в асортименті та за кількістю згідно з накладними, в тому числі й на умовах 100% передплати (пп. 1.1, 1.2); видатковою накладною № РН-91460 від 30.03.2007 р. і податковою накладною № 300307 від 30.03.2007 р. МПП “АТОС” про відвантаження на користь ПП “Володар-2005” продукції (рубемаст РHП-350 1,5) на суму 596816,33 грн. (у т.ч. ПДВ – 99469,39 грн.).

Можливість внесення змін до реквізиту “Призначення платежу” платіжних доручень після зарахування коштів на рахунок отримувачаплатежу вбачається із п. 1.19 Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 від 21.01.2004 р. (із змінами і доповненнями), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції  України 29.03.2004 р. за № 377/8976.

Так, згідно з п. 1.19 вищевказаної Інструкції усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України. При цьому, платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

Проведення бухгалтерського та податкового коригування призначення платежів у податковому періоді – березень 2007 р. (відповідно до договору купівлі-продажу № 2005-ПР від 22.06.2006 р.), здійснених ПП “Володар-2005” за платіжними дорученнями №№ 3 – 8 за березень 2007 р. на загальну суму 1050000,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 175000,00 грн., вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку: 631 Контрагенти; Замовлення за березень 2007 р. та картки рахунку: 631, в тому числі безпосередньо відносно контрагента МПП “АТОС” та відповідно до зобов’язань за договором № 2005-ПР від 22.06.2006 р. Згідно з актом № 3590/16/33410201 від 19.07.2007 р. (стор. 4, 5) та відповідно до пояснень представника ДПІ у Московському районі, наданих у судовому засіданні, зазначені документи в ході податкової перевірки перевірялись суцільним порядком. А саме: банківські документи; податкові накладні; прибуткові та видаткові накладні, інші первинні бухгалтерські документи; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; договірна документація; регістри бухгалтерського обліку по рахункам: 281, 361, 631 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 тощо.

Аналізуючи приписи вказаних норм права та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи представника ДПІ у Московському районі м. Харкова про те, що для одержання ПП “Володар-2005” бюджетного відшкодування має правове значення джерело направлення грошових коштів разом з ПДВ, сплачених ним у попередньому (березні 2007 р.) по відношенню до звітного (квітень 2007 р.) податкового періоду (тобто на сплату товару, одержаного у березні 2007 р., чи на погашення заборгованості станом на 01.03.2007 р.) ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства України.

Суд не може також погодитися з твердженням представника ДПІ у Московському районі м. Харкова про те, щопозовна вимога про стягнення з Державного бюджету заборгованості в сумі 98000,00 грн. не ґрунтується на нормах законодавства і є незаконною.

Так, згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Із змісту ч.ч. 3, 4 ст. 105 КАС України вбачається, що способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість може бути стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що висновки акту виїзної позапланової перевірки № 3590/16/33410201 від 19.07.2007 р. щодо порушення ПП “Володар-2005” п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” в частині визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 р. ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України суд приходить до висновку, що прийняте ДПІ у Московському районі м. Харкова спірне податкове повідомлення-рішення № 000030/1600/0від 01.08.2007 р. про зменшення податку на додану вартість на суму 98000,00 грн., задекларованого ПП “Володар-2005” до відшкодування у декларації з ПДВ за квітень 2007 р., повинно бути визнано судом недійсним, як незаконно прийняте.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.5, 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом” № 2181-III від 21.12.2000р., ст.ст. 4, 8, 17, 19, 50, 94, 161-167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  Приватного підприємства „Володар 2005” до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 01.08.2007 року №000030/1600/0 про зменшення податку на додану вартість на суму 98000,00 грн., задекларованого до відшкодування у декларації з ПДВ за квітень 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 98000,00 грн. на підставі податкової декларації за квітень 2007 року.

Стягнути з державного бюджету на користь ПП „Володар 2005”, код 33410201, судовий збір в сумі 983,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 31.10.2007 року.

Суддя                                     (підпис)                                             Т.С.Перцова

            Згідно з оригіналом.

Постанова не набрала законної сили.