Ухвала суду № 117616142, 12.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6596/21

н/п 2/953/172/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди в наслідок залиття, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд з позовом до відповідачів, КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», в якому просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду завдану в наслідок залиття в сумі 380156 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн. та судові витрати на проведення експертного дослідження в сумі 11767 грн. 68 коп.

До суду від КП "ХТМ" надійшло клопотанян про передання даної справи за підсудністю до господарського суду Харківської області.

У частині 1 першої статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинностіКодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс України № 2597-VIII).

У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України № 2597-VIII встановлено, що з дня введення в дію цьогоКодексуподальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цьогоКодексунезалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України № 2597-VIII передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч. 2 ст. 7 Кодексу України № 2597-VIII).

Відтак, можна зробити висновок, що Кодекс України № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено уст. 7 цього Кодексу.

Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України № 2597-VIII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні нормиКодексупро банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Висновок про те, що розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем у статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наведено також у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі № 910/9535/18 та від 21 листопада 2019 року у справі № 925/1205/15, від 20 травня 2020 року в справі № 161/18582/17, від 05 квітня 2023 року у справі № 638/9743/21.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що Господарським судом Харківської області відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс», справа № 922/831/23.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог до КП «Жилкомсервіс», оскільки в цій частині справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Положенням ЦПК України не передбачено передання справ із суду одного судочинства до суду іншого судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.19, 255, 263, ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволені клопотання КП "ХТМ" - відмовити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Жилкомсервіс» про відшкодування шкоди в наслідок залиття.

На ухвалу через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Бородіна Н.М.