Рішення № 117608144, 12.03.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"12" березня 2024 р.

Справа № 642/198/24

Провадження 2/642/472/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харків у складі:

головуючого суддіГримайло А.М

за участю секретаря судового засіданняАнтонян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом дострокового стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - Теленик О.А. звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом дострокового стягнення заборгованості, яка виникла за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-110083653 від 18.10.2021.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача достроково заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-110083653 від 18.10.2021 у сумі 132026,97 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 114866,77 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 17160,20 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті обставини, що 18.10.2021 між банком та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-110083653, за яким банк надав останньому кредит в розмірі 74 755,99 грн. до 18.10.2026 року (60 місяців) під фіксовану процентну ставку 40,90% річних, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, проте, всупереч вимогам п. 3.2 та п. 3.3 заяви-договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно умов договору погашення кредиту та відсотків за кредитом. У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору на адресу позичальника було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, однак вимога залишилась невиконаною, заборгованість повернуто не було.

Станом на 10.08.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем за заявою-договором складає 132026,97 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 114866,77 грн., з яких прострочено 1644,25 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 17160,20 грн., з яких прострочено 15744,35 грн. Враховуючи те, що позичальник не виконує умови договору та вимоги банку щодо врегулювання заборгованості, банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Гримайло А.М.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.

Копію цієї ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим з відміткою на рекомендованому повідомленні «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.

Відзиву на позов відповідачем не подано.

Відповідно до ч.8ст.178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи відсутність згоди позивача на заочний розгляд справи, як це передбачено п.4 ч.1 ст. 280 ЦПК України, підстави для проведення заочного розгляду відсутні.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4ст. 223 ЦПК Українизі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно ст. ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 18.10.2021 між сторонами було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № НОМЕР_1 , за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 74 755,99 грн. до 18.10.2026 року (60 місяців) під фіксовану процентну ставку 40,90% річних, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 74 755,99 грн. 18.10.2021, що підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування Кредитом.

Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі № 905/2009/15, банківські виписки - є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Згідно п. 3.1. кредитного договору, проценти сплачуються клієнтом у визначену графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховується, виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом п. 2.3. Заяви-Договору. Проценти, нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору, клієнт здійснює погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтентний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Статті 3 Розділу 6. Правил.

Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у визначену п. 2.4. 3аяви-Договору дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу, не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього Робочого дня, що передує даті сплати ануїтетного платежу (п. 3.3. кредитного договору).

Згідно п. 3.4. Заяви-Договору, у визначений п. 3.3. Заяви-Договору строк клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, пені здійснюється шляхом здійснення банком договірного списання у визначеному пунктом 9 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких банк здійснює Договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснене будь-яким іншим шляхом, погодженим банком.

Відповідно до п. 2.6. Заяви-Договору сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6. Правил обставин дефолту, банк має право відмовити клієнту в наданні кредиту (з припиненням зобов`язання банка надати кредит) та/або вимагати дострокового виконання клієнтом зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом, про що направляє клієнту письмове повідомлення. На письмову вимогу банка, клієнт зобов`язаний здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом у відповідності до умов, зазначених в письмовому повідомлені банка. У разі невиконання цієї вимоги, банк має право вжити заходи для стягнення заборгованості клієнта за кредитом, які не суперечать законодавству України.

Клієнт підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Клієнт зобов`язується дотримуватись умов Правил, зокрема, тим положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних/карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2, 6. Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом. (п. 5.2. Заяви-Договору).

Відповідно до п. 1.2. Розділу І. Правил, Правила, які є публічною частиною договору, застосовуються до відносин Сторін з дати підписання банком підписаної клієнтом заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, яка є індивідуальною частино договору. Правила набувають сили у відносинах сторін за Договором банківського обслуговування з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на сайті банку та розміщується у відділеннях банку.

Отже, з укладенням Заяви-Договору із Додатком № 1 (Графік платежів) у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах встановлених умовами Договору.

Проте, всупереч вимогам Заяви-Договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно умов Договору.

Банк на адресу відповідача направив вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором від 10.08.2023, про здійснення протягом 30 днів дострокового погашення кредиту в повному обсязі. Дана вимога залишена відповідачем без належного реагування .

Станом на 10.08.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за заявою-договором складає 132026,97 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 114866,77 грн., з яких прострочено 1644,25 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 17160,20 грн., з яких прострочено 15744,35 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямист. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Цивільний кодекс Україниу статтях3,6,203,626,627визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1ст.627 ЦК України)

Частино 1ст. 628 ЦК Українивстановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно ізст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення платежів і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. При цьому відповідач не оспорив надані позивачем розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у загальному розмірі 132026,97 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №20741 від 08.01.2024 про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

Приймаючи до уваги вимогист. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн..

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,258,259,263-265,274,280-284 ЦПК України,ст.ст.526, 598, 599, 625, 638,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про захист порушеного права кредитора шляхом дострокового стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) достроково заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-110083653 від 18.10.2021 станом на 10.08.2023 в розмірі 132026,97 грн. (сто тридцять дві тисячі двадцять шість гривень 97 копійок), яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 114866,77 грн. (сто чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 77 копійок); заборгованості за відсотками у розмірі 17160,20 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку наапеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.М. Гримайло