Рішення № 117593120, 12.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р. № 400/15473/23 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500, вул. Варшавська,3-Б,смт Макарів,Київська обл., Бучанський р-н,08001 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправним та скасування рішеннь №103750006459 від 04.07.2023, №103750006459 від 28.09.2023; визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 04.07.2023 №103750006459; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Київській області від 28.09.2023 №103750006459; 3) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області та Головного управління ПФУ у Київській області щодо не зарахування до страхового стажу роботи період з 01.08.1981 по 31.10.1981, з 01.01.1984 по 31.08.1984, з 01.08.1989 по 31.08.1985, з 01.08.1989 по 30.04.1998; 4) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області та Головне управління ПФУ у Київській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.1981 по 31.10.1981, з 01.01.1984 по 31.08.1984, з 31.08.1985 по 01.08.1989, з 01.08.1989 по 30.04.1998; 5) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області та Головне управління ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву від 26.06.2023 та призначити позивачу пенсію за віком з 28.05.2023.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв`язку з не зарахуванням періодів роботи з 01.08.1981 по 31.10.1981, з 01.01.1984 по 31.08.1984, з 31.08.1985 по 01.08.1989, з 01.08.1989 по 30.04.1998. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.

Відповідач - Головне управління ПФУ у Київській області, повідомлений про розгляд справи шляхом надсилання до Електронного кабінету ухвали про відкриття провадження, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, свою позицію стосовно позовних вимог не висловив.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позиції тим, що на підставі наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача склав 20 років 5 місяців 21 день, страховий стаж для визначення права - 22 роки 2 місяці 15 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1981 в колгоспі ім. Калініна протягом серпня 1981 року- жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року , в колгоспі імені Шевченка протягом серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998, оскільки в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконнання не зазначено комери та дати документів, на підставі яких внесено записи. Крім того, за період роботи з серпня 1989 по квітень 1998 не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства, що зазначена на печатці, якою засвідчено запис про звільнення, а інформація про реорганізацію підприємства відсутня.

Суд розглянув справу 12.03.2024 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.06.2023 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 04.07.2023 №103750006459 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, до страхового стажу не зараховані періоди роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1981 в колгоспі ім. Калініна протягом серпня 1981 року- жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, в колгоспі імені Шевченка протягом серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998, оскільки в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання не зазначено номери та дати документів, на підставі яких внесено записи. Крім того, за період роботи з серпня 1989 по квітень 1998 не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства, що зазначена на печатці, якою засвідчено запис про звільнення, а інформація про реорганізацію підприємства відсутня.

19.09.2023 позивач повторно звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем були також надано довідку від 21.07.2023 №д-07-03/23-32 Великоновосілківської селищної ради Донецької області і лист Волноваської районної державної адміністрації від 19.09.2023 №02-1306-50/0.22/2664.

Рішенням Головного управління ПФУ в Київській області від 28.09.2023 №103750006459 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення, до страхового стажу не зараховані періоди роботи позивача за записами у трудовій книжки НОМЕР_1 від 01.08.1981 в колгоспі ім. Калініна протягом серпня 1981 року - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, в колгоспі імені Шевченка протягом серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998, оскільки в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання не зазначено номери та дати документів, на підставі яких внесено записи. Крім того, за період роботи з серпня 1989 по квітень 1998 не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства, що зазначена на печатці, якою засвідчено запис про звільнення, а інформація про реорганізацію підприємства відсутня.

При цьому, в рішенні зазначено, що для зарахування зазначеного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про встановлений мінімум, відпрацьовані вихододні, довідку про перейменування колгоспу. За довідкою №Д-07-03/23-32 Великоновосілівського об`єднаного трудового архіву та листа Волноваської районної державної адміністрації №02-1306-50/0.22/2664 від 19.09.2023 неможливо зарахувати періоди роботи у колгоспі, оскільки наданими документами повідомлено про неможливість надання довідок про підтвердження стажу.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 01.08.1981 містяться запис №1 про прийняття позивача до колгоспу ім. Калиніна з 01.01.1981; запис №2 від 03.08.1984 про вибуття з колгоспу за власним бажанням; запис №3 від 10.08.1984 про прийняття до членів колгоспу ім. Шевченка; запис №4 від 15.08.1985 про вибуття у зв`язку зі вступом до ВНЗ; запис №5 від 01.08.1989 про прийнття до колгоспу ім. Шевченка; запис №6 від 29.04.1998 про вибуття із членів колгоспу.

Як зазначалось вище, підставою не зарахування до загального стажу періодів роботи позивача з серпня 1981 року - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998, було те, що в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання не зазначено номери та дати документів, на підставі яких внесено записи. Крім того, за період роботи з серпня 1989 по квітень 1998 не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства, що зазначена на печатці, якою засвідчено запис про звільнення, а інформація про реорганізацію підприємства відсутня.

З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Внаслідок невиконання колгоспом обов`язку щодо надання даних про мінімуми трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість вихододнів) позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей період роботи у вказаному колгоспі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність даних щодо кількості відпрацьованих вихододнів та встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, зазначеного у його трудовій книжці.

Посилання відповідача на те, що в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві та його виконання не зазначено номери та дати документів, на підставі яких внесено записи, суд вважає безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Щодо інформації про реорганізацію підприємства, то позивач звертався до Великоновосілського об`єднаного трудового архіву для надання довідок, у відповіді на який зазначено про неможливість надання даних щодо роботи позивача з 01.08.1981 по 03.08.1984 у колгоспі ім. Калініна, з 10.08.1984 по 15.08.1985 та з 01.08.1989 по 29.04.1998 у колгоспі ім. Шевченка, який з 09.07.1992 реформовано в колективне сільськогосподарське підприємство КСП ім. Шевченка, у зв`язку з активними бойовими діями, що відбуваються на території селища.

З наведеного, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні, введеннням воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу, а також активними бойовими діями в Донецькій області, позивач не може надати будь-які інші документи для підтвердження трудової діяльності, окрім тих, що містяться в матеріалах справи та були надані відповідачам при зверненні.

Військова агресія Російської федерації проти України, є форс-мажорною обставиною, яка не залежить ні від позивача, ні від відповідача.

Відсутність запитуваних документів пов`язано з форс-мажорною обставиною - війною, тому позивач, за наявності запису у трудовій книжки, не може бути позбавлений страхового стажу за вказаний період.

Як вже було зазначено судом раніше, на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

За таких обставин, відповідачі протиправно не врахували до страхового стажу позивача періоди роботи з серпня 1981 - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років, страховий стаж для призначення пенсії становив 22 роки 02 місяці 15 днів.

З урахуванням висновків суду щодо зарахування періодів з серпня 1981 - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998, страховий стаж позивача становить більше 30 років, що є достатнім відповідно до ст. 26 Закону №1058.

За таких обставин, суд для захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління ПФУ в Київській області про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з серпня 1981 - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року, серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачу пенсію за віком з 28.05.2023.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1073,60 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500 22933548) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 04.07.2023 №103750006459 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Київській області від 28.09.2023 №103750006459 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу періоди роботи з серпня 1981 - жовтня 1981, січня 1984 - серпня 1984 року в колгоспі ім. Калініна, серпня 1984 - серпня 1985 року, серпня 1989-квітня 1998 року в колгоспі ім. Шевченко.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код 22933548) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком з 28.05.2023 року.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10,м. Фастів,Київська обл., Фастівський р-н,08500 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп) гривень.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп) гривень.

8. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 12.03.2024