Рішення № 117566422, 19.02.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2024 Справа №607/24475/23 Провадження №2/607/714/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 29.07.2019 ПрАТ «СГ «ТАС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00471225, предметом якого є страхування автомобіля Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 .

24.07.2020 о 14 год 51 хв на перехресті вул. Качали та Родини Барвінських відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого т/з Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 та т/з Ford Transit д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.08.2020 справа № 607/12535/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП.

У результаті ДТП було пошкоджено т/з Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 .

Представник власника пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою про настання події та виплатою страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 , склала 151 456,60 грн, яку було виплачено в якості страхового відшкодування.

Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача, а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Еталон» згідно Полісу № А02744533 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Проте, в ПрАТ СК «Еталон» не задовольнило заяву на виплату страхового відшкодування позивача, однак на підставі судового рішення, ПрАТ СК «Еталон» виплатило на користь ПрАТ «СГ «ТАС» лише частину шкоди на суму 85 449,62 грн, відтак залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 66 006,98 грн (151 456,60 грн - 85 449,62 грн).

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача, шкоду в розмірі 66 006,98 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду постановлено заочний розгляд справи.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що 29.07.2019 між ПрАТ «СГ «ТАС» та ТОВ «Ірено КО» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00471225, предметом якого є страхування автомобіля Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування, ПрАТ «СГ «ТАС» взяло на себе зобов`язання, у разі настання страхового випадку, сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

24.07.2020 о 14 год 51 хв на перехресті вул. Качали та Родини Барвінських відбулася ДТП за участю застрахованого т/з Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 та т/з Ford Transit, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.08.2020 справа № 607/12535/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, який стягнуто в дохід держави.

Судом з`ясовано, що в результаті ДТП було пошкоджено т/з Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 .

Враховуючи наявність Договору страхування, представник власника пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою про настання події та виплатою страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено акт огляду т/з (дефектна відомість) від 27.07.2020 та отримано рахунок фактуру ТОВ «Імпері Моторз» № ІМ-8-162367 від 30.07.2020, відповідно до якої вартість ремонту автомобіля Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 , склала 151 456,60 грн.

Позивачем ПрАТ «СГ «ТАС», на підставі зібраних документів та заяви про спрямування виплати, складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № 17964/28/920 від 13.08.2020 на суму 151 456,60 грн., яку було виплачено в якості страхового відшкодування, що стверджується платіжною інструкцією № 118321 від 17.08.2020.

Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача, а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Еталон» згідно Полісу № А02744533, позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Проте, в ПрАТ СК «Еталон» не задовольнило заяву на виплату страхового відшкодування позивача.

Внаслідок цього, ПрАТ «СГ «ТАС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПрАТ СК «Еталон» на користь ПрАТ «СГ «ТАС» 85 449,62 грн страхового відшкодування, 9 949,57 грн пені, 2 120,43 грн 3% річних, 6 156,47 грн інфляційних втрат та 2 270,00 грн судового збору, який рішенням від 10.12.2021 у справі № 910/16135/21 задовольнив позовні вимоги ПрАТ «СГ «ТАС».

ПрАТ СК «Еталон» звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/16135/21, в результаті чого Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.04.2022 апеляційну скаргу ПрАТ СК «Еталон» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/16135/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/16135/21 залишено без змін.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 у справі № 910/16135/21 встановлено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Land Rover Range Rover, д.н. НОМЕР_1 , (0,5659 в розмірі 66 006, 98 грн), яка склала 85 449,62 грн, що підлягає стягненню з ПрАТ СК «Еталон».

Надалі, ПрАТ СК «Еталон» виплатило на користь ПрАТ «СГ «ТАС» 85 449,62 грн страхового відшкодування, 9 949,57 грн пені, 2 120,43 грн 3 % річних, 6 156,47 грн інфляційних втрат та 2 270,00 грн судового збору, загальна сума складає 105 946,09 грн, про що свідчить платіжне доручення № 916 від 24.06.2022.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки через виплату страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат за договором майнового страхування.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Звертаючись до суду із даним позовом, ПрАТ «СГ «ТАС» вказувало, що невідшкодованою залишається різниця між фактичним розміром шкоди в розмірі 151 456,60 грн та страховою виплатою у розмірі 85 449,62 грн, що становить 66 006,98 грн, яку позивач просить стягнути із відповідача, як завдавача шкоди.

Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, страховик відповідача (ПрАТ СК «Еталон») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик відповідача (ПрАТ СК «Еталон») за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.

Згідно із статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15.

Разом з тим, суд зазначає, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.

Так, з установлених судом обставин справи вбачається, що страховиком відповідача (ПрАТ СК «Еталон») було виконано обов`язок згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № АО2744533 та виплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Оскільки розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у зв`язку з встановленням законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку, тобто відповідачем.

Отже, ПрАТ СК «Еталон» відшкодувало ПрАТ «СГ «ТАС» завдані відповідачем збитки в розмірі 85 449,62 грн, однак оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 151 456,60 грн, при цьому Полісом № АО2744533 ОСОБА_1 покрито лише частину шкоди на суму 85 449,62 грн, то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 66 006,98 грн (151 456,60 грн - 85 449,62 грн).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» шкоди в розмірі 66 006,98 грн

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2 684,00 грн сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 22, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1987, 1988, 1191, 1192, 1194 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» шкоду в розмірі 66 006,98 грн (шістдесят шість тисяч шість гривень 98 копійок)та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 30115243, місцезнаходження просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ;

відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 26 лютого 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко