Ухвала суду № 117536458, 04.03.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7882/23

Провадження № 2-п/461/5/24

УХВАЛА

04.03.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/7882/23 за позовом

позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача ? Гук Марта Ігорівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

відповідач - ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

представник відповідача - ОСОБА_1

( АДРЕСА_2 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою у якій просить переглянути заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.11.2023, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Гук Марти Ігорівни, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Мотивуючи подану заяву, представник відповідача зазначає, що з 22.02.2022 в Україні було введено воєнний стан, який у подальшому було продовжено до 14.02.2024. 06.11.2022 ОСОБА_2 виїхала з території України та наразі перебуває за кордоном, а тому ні ухвали про відкриття провадження, ні копії позовної заяви з додатками та повісток про виклик до суду остання не отримувала. Про прийняте рішення дізналась випадково від родичів, які проживають за адресою реєстрації ОСОБА_2 . Стверджує, що відповідачем регулярно вносилась щомісячні платежі до початку введення в Україні військового стану, оскільки позовна заява з розрахунком боргу у відповідача відсутня, то вона позбавлена можливості спростувати доводи позивача. У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вважає, що заочне рішення підлягає перегляду.

28.12.2023 від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 не доведено, що остання не з`являвся у судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин. Окрім того, представник зауважує, що відповідач не надала жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення даної справи, у зв`язку з чим просить заяву останньої про перегляд заочного рішення у цивільній справі залишити без задоволення, а ухвалене судом заочне рішення у даній справі без змін. Також, представник позивача просить проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутності.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Зокрема, судові виклики учасників справи скеровувались їм на повідомлені ними поштові адреси, а також адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Дослідивши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено наступне.

08 листопада 2023, за результатами розгляду цивільної справи № 461/7882/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Гук Марти Ігорівни, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 250255 грн. 30 коп., а також витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3753 грн. 83 коп.

Судом належним чином повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошеннями, в порядку ст.128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за її відсутності не скористалась.

Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, у зв`язку з дотриманням встановленої процесуальним законодавством процедури оповіщення відповідача про розгляд справи, суд прийшов до висновку, що розгляд справи, у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

При цьому, причиною відкладення першого судового засідання у справі була неявка саме відповідача, оскільки представник позивача, згідно з позовною заявою, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем.

Як вбачається зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, 06.11.2022 ОСОБА_2 виїхала з території України та наразі перебуває за кордоном, а тому про наявність судового провадження їй не було відомо. Також, відповідач зауважує, що до початку введення воєнного стану на території України регулярно здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості.

Водночас, як вбачається з п. 13.4. договору кредиту та страхування №Е09.00606.008880180 від 26.10.2021, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 остання зобов`язалась протягом трьох робочих днів повідомляти кредитодавця про настання таких обставин: зміна фактичного місця проживання або місця реєстрації, зміна джерела доходів, місця роботи, посади або заробітної плати, зміна номерів контактних телефонів, прізвища та/або імені, одруження або розлучення, народження або усиновлення дітей, виїзд за межі місця проживання на термін більше трьох тижнів, а також інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Всупереч вищезазначеному, ОСОБА_2 усвідомлюючи про наявність кредитного зобов`язання не повідомила банк про виїзд за межі території України.

Стосовно доводів представника відповідача щодо розміру заборгованості за кредитним договором та процентів, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення кредитного договору відповідач ознайомилась з текстом та змістом договору в цілому, у тому числі з паспортом споживчого кредиту, погодилась з такими умовами, проставивши на них свої особисті підписи. Наведене свідчить про те, що банком була надана інформація відповідачу, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до вимог частини третьої статті 9 ЗУ «Про споживче кредитування». Також, позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та про орієнтовну загальну вартість кредиту саме за підписаним ним кредитним договором. Матеріали справи не містять підтверджуючих документів, що відповідач зверталась до АТ «Ідея Банк» з вимогою надати роз`яснення щодо незрозумілості умов кредитного договору. У свою чергу, під час розгляду справи не встановлено підстав ставити під сумнів надані банком фінансові документи, а також відображені у них дані, які використані під час проведення відповідних розрахунків. Матеріали справи містять виписку по рахунку, яка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Більше того, навіть те, що відповідач виїхала за кордон не позбавляє її права звертатися до банку з приводу отримання інформації по кредитному договору, у тому числі засобами електронного зв`язку. Факт перебування за кордоном не позбавляє відповідача можливості виконувати своїх зобов`язання за договором. Натомість, до заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодного документу щодо того, що відповідач вчиняла дії по погашенню заборгованості.

Таким чином, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Наведені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідач не навів належних обставин, які вказують на наявність законних підстав для скасування заочного рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.260, 287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 08 березня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький