Ухвала суду № 117524630, 23.02.2024, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1440/23

Провадження №1-кс/477/244/24

УХВАЛА

про арешт майна

23 лютого 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000054 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою, п`ятою статті 191 КК України про арешт тимчасово вилученого майна

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2024 року прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022150000000054 від 03 лютого 2023 року із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що було вилучено 17 лютого 2024 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом можливого привласнення грошових коштів державного бюджету, вчинене службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс», які діяли спільно та в інтересах третіх осіб, під час приймання виконаних робіт з поставки товару призначеного для здійснення ремонтних робіт які не відповідають тим, що зазначені в актах приймання передачі 03 лютого 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12022150000000054 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 191 КК України.

01 лютого 2024 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України з відповідною частиною статті 27 КК України, відповідно до розподілених між ними ролей співучасників.

17лютого 20204року вмежах вказаногокримінального провадження,на підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судуМиколаївської областівід проведенообшук житлата іншоговолодіння особи,яке розташованеза адресою: АДРЕСА_1 ,за місцемпроживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював технічний нагляд за виконанням робіт по вул. Потьомкінська від вул. Садова до вул. 3 Слобідська в місті Миколаєві згідно укладених з КП ММР «Миколаївелектротранс» договорів та з приводу неналежної якості яких і розпочато досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Під час проведення обшуку, органом досудового розслідування виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_4 речі і документи, зокрема, комп`ютерна техніка та мобільний телефон.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор ОСОБА_3 звернулася з даним клопотанням.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явилася, подавши заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Особа, стосовно якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_4 , будучи повідомлений про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває об`єднане кримінальне провадження №12022150000000054 від 03 лютого 2022 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною третьою статті 191, частиною другою статті 364 КК України за фактом ймовірного привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс» за попередньою змовою між собою, а також за фактом зловживання службовим становищем службовою особою всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки при здійсненні поточного ремонту трамвайного полотна та прилеглої до нього території по вул. Потьомкінській в м. Миколаєві.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12022150000000054 від 26 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 лютого 2022 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за частиною третьою статті 191 КК України, а 02 січня 2023 року до цього ж реєстру внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 КК України.

За матеріалами клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами КП ММР «Миколаївелектротранс» 16 вересня 2022 року укладено договір №288 з ТОВ «ДІ КОР-БУД» на надання послуг з благоустрою трамвайного полотна та прилеглої до нього території після проведення поточного ремонту на загальну суму 16750386, 24 грн в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині проведення аналізу пропозицій середньо ринкової вартості товарів та без дотримання максимальної економії та ефективності як основних принципів публічних закупівель. При виконанні вказаного договору службовими особами ТОВ «ДІ КОР-БУД» завищено вартість наданих послуг, шляхом виготовлення документів зі штучним завищенням ціни на використанні будівельні матеріали та транспортні послуги, внесенням до кошторисної документації недостовірних відомостей щодо роботи машин та механізмів, об`ємів використаних матеріалів, використання матеріалів неналежної якості.

Обставини щодо неналежної якості виконаних робіт та завищення цін при їх виконанні підтверджуються висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та судової будівельно-технічної експертизи №23520/23-34/23608/23-47 від 11 жовтня 2023 року, та висновком судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/115-23/14649-БТ від 14 грудня 2023 року.

У свою чергу, під час досудового розслідування встановлено, що технічний нагляд за виконанням цих робіт здійснювався фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , який на виконання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, не надано жодних документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що були використані ТОВ «ДІ КОР-БУД» під час проведення робіт на об`єкті, та які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, кола осіб, що причетні до його вчинення та ін.

17лютого 2024року,у межахвказаного кримінальногопровадження,на підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судуМиколаївської областівід 19січня 2024року,проведено обшукза місцемпроживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, було виявлено та вилучено документи згідно переліку, комп`ютерна та мобільна техніка.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 17 лютого 2024 року, вилучене цього ж дня в ході проведення обшуку у ОСОБА_4 , майно, визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12022150000000054 від 03 лютого 2023 року.

З метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_3 19 лютого 2024 року звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За системним положенням статті 64-2 КПК України, частини третьої статті 170 КПК України, та статті 98 КПК України, на майно, що було вилучено у ході обшуку житла та іншого володіння особи, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути накладено арешт незалежно від того, кому належить вилучене майно, за умови наявності у вилученого майна, ознак, передбачених статтею 98 КПК України.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри, щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, пов`язане з привласненням та розтратою бюджетних коштів, що вчинене, за попередньою змовою групою осіб.

З матеріалів, що долучені до клопотання вбачається, що вилучене під час обшуку житла та іншого володіння особи, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно може мати відношення до вказаного правопорушення, зберегло на собі його сліди або може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Наявність підстав для вилучення речей та документів, вбачається із ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 19 січня 2024 року та відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 17 лютого 2024 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено речі та документи на відшукання яких, в тому числі, надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

До того ж, у випадку повернення власнику вилученої комп`ютерної техніки існують обґрунтовані ризики видалення інформації, що може міститися на ній та яка може мати вагоме значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, його приховування або знищення. При цьому таке обмеження власності на майно є розумним, пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Надані органом досудового розслідування докази у сукупності з обставинами, встановленими слідчим суддею під час розгляду клопотання свідчать про те, що майно, вилучене під час обшуку могло використовуватися як засіб та/або знаряддя вчинення ймовірного кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.

Слідчим доведено існування обґрунтованої підозри, щодо вчинення злочину такої тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.

Оскільки, вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, так як можуть містити інформацію та відомості, які можуть бути використані в якості доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а для досягнення мети збереження цього майна як речових доказів та для виконання завдання із запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження є необхідним застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та встановлення заборони користування та розпорядження цим майном, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання, що має наслідком його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 17 лютого 2024 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме:

- ноутбук, марки «Lenovo ThinkPad Type 20Bt-S36U00 s/n 29-0HA0RE 15/09» у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм до нього;

- флеш накопичувач Apacer;

- мобільний телефон, марки «Redmi», моделі 220117SY синього кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 без сім карт;

- документи по об`єкту благоустрій трамвайного полотна по вул. Потьомкінській:

- акт№1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 року КБ-2В на 7 арк;

- підсумкова відомість ресурсів за квітень 2023 року на 3 арк;

- розрахунок загальновиробничих витрат до Локального кошторису на 4 арк;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року КБ-2В на 5 арк;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 року КБ-3 на 1 арк;

- підсумкова відомість ресурсів за грудень 2022 року на 4 арк

із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8