Рішення № 117524070, 04.03.2024, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1254/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

Встановив:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022 від 13.07.2022 у розмірі 75600 грн. 00 коп., за Договором про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022 від 17.07.2022 у розмірі 20950 грн. 00 коп., за Договором про надання коштів у позику № 2929407 від 12.02.2022 у розмірі 78608 грн. 09 коп. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого їй кредиту і процентів, нарахованих у строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.04.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 25042023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 25042023 від 25.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 75600 грн. 00 коп.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, а тому заборгованість за договором № 05920-07/2022 від 13.07.2022 становить:

-заборгованість по тілу кредиту 14000 грн. 00 коп.;

-заборгованість по відсотках 61600 грн. 00 коп.;

-загальна заборгованість 75600 грн. 00 коп.

17.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого їй кредиту і процентів, нарахованих у строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.04.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 25042023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 25042023 від 25.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 20950 грн. 00 коп.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, а тому заборгованість за договором № 08279-07/2022 від 17.07.2022 становить:

-заборгованість по тілу кредиту 6000 грн. 00 коп.;

-заборгованість по відсотках 14950 грн. 00 коп.;

-загальна заборгованість 20950 грн. 00 коп.

12.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у позику № 2929407 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого їй кредиту і процентів, нарахованих у строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

23.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 78608 грн. 09 коп.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому заборгованість за договором № 2929407 від 12.02.2022 становить:

-заборгованість по тілу кредиту 19349 грн. 98 коп.;

-заборгованість по відсотках 59258 грн. 11 коп.;

-загальна заборгованість 78608 грн. 09 коп.

Всього заборгованість за кредитними договорами становить - 175158 грн. 09 коп.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 1048-1050 ЦК України, просить стягнути на свою користь із відповідачки ОСОБА_1 175158 грн. 09 коп. заборгованості за кредитними договорами та понесені судові витрати в сумі 2684 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 16.01.2024 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 79, 80).

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відповідно до ч. 8ст.178ЦПК України відзиву до суду не подала, а тому суд ухвалює рішення на підставі доказів, наданих позивачем (а.с. 85).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вимогист. 264 ЦПК Українизобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 13.07.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022, згідно підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7000 грн. 00 коп. строком на 25 днів, тобто до 06.08.2022, та зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом згідно умов договору (а.с. 7, 8).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W2803, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, Реквізити та підписи сторін (а.с. 8).

За змістом підпункту 1.3 пункту 1 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 365,0% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 1,00% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Відповідно до п.п.1.8 п.1 Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Товариства https://zecredit.com.ua/.

Згідно із п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Також судом встановлено, що 17.07.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022, згідно підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 грн. 00 коп. строком на 20 днів, тобто до 05.08.2022, та зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом згідно умов договору (а.с. 24, 25).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W1091, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, Реквізити та підписи сторін (а.с. 25).

За змістом підпункту 1.3 пункту 1 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 182,5% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 0,50% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

Відповідно до п.п.1.8 п.1 Кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Товариства https://bananacredit.com.ua/.

Згідно із п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

25.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ІНВЕСТРУМ» (Клієнт) та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (Фактор) укладено Договір факторингу № 25042023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за плату належні їй Права Вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «ІНВЕСТРУМ» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі боржників (а.с. 17-20, 34-37).

Згідно із витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 25042023 від 25.04.2023 сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 05920-07/2022 становить 37800 грн.00 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 30800 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. 00 коп.- сума комісій (а.с. 21-23); сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 08279-07/2022 становить 10475 грн. 00 коп., з яких: 3000 грн. 00 коп.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 7475 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. 00 коп.- сума комісій (а.с. 38-40).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05920-07/2022 від 13.07.2022 за період з 13.07.2022 по 24.04.2023 ОСОБА_1 має заборгованість 37800 грн. 00 коп. з них: 7000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 30800 грн. 00 коп. за відсотками (а.с. 14-16).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08279-07/2022 від 17.07.2022 за період з 17.07.2022 по 24.04.2023 ОСОБА_1 має заборгованість 10475 грн. 00 коп. з них: 3000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 7475 грн. 00 коп. за відсотками (а.с. 31-33).

Всупереч умов кредитних договорів, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.

Разом з тим, станом на день звернення до суду заборгованість за кредитними договорами в частині повернення тіла кредиту відповідачкою у добровільному порядку не сплачена.

Вирішуючи по суті позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 30800 грн. 00 коп. та 10475 грн. 00 коп., суд послуговується на правовий висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 (пункти 82-87, 91, 95-97, 104-106, 109, 110, 112-115, 122, 123), який зводиться до того, що надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина другастатті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно достатті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно достатті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно достатті 1048 ЦК Українипоза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першоїстатті 1048 ЦК Україниі охоронна норма частини другоїстатті 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно достатті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленомузакономабо договором.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбаченихстаттею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування, то особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановленихзаконом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті6і статті627 ЦК Українивизначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.

У частині третійстатті 6 ЦК Українизазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третястатті 6 ЦК Українине допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

Устатті 627 ЦК Українизазначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимогЦК Українита інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормоюзаконуза їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставістатті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати якстаттю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Повертаючись до обставин розглядуваної справи, суд відзначає, що умови Кредитних договорів (підпункт 2.4 пункту 2) розташовані в розділі цих Договорів, який регулює правомірну поведінку сторін («Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором»).

При цьому вказані Кредитні договори також містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність Сторін та порядок вирішення спорів»), який включає підпункт 4.3 пункту 4, за змістом якого у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього Договору та/або в Додатку (ах) до цього Договору, проценти, передбачені в п.2.3 цього Договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь якому випадку не більше 180 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.

Як слідує з наданих позивачем розрахунків заборгованості по Кредитному договору № 05920-07/2022 від 13.07.2022 відсотки за період поза межами строку кредитування, тобто з 13.07.2022 року по 24.04.2023 року (а.с.14 - 16), та по Кредитному договору № 08279-07/2022 від 17.07.2022 відсотки за період поза межами строку кредитування, тобто з 17.07.2022 року по 24.04.2023 року, нараховані саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставічастини 2 статті 625ЦК України (а.с. 31 - 33).

Крім того, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не посилається саме на положення частини 2 статті 625ЦК України та не вказує на те, що наявна у відповідачки заборгованість за відсотками кваліфікується саме як три проценти річних (чи інший їх розмір, встановлений договором) від простроченої суми грошового зобов`язання (тіла кредиту).

З оглядуна викладенесуд вважає,що із ОСОБА_1 підлягає стягненнюна користьпозивача заборгованістьза відсоткамипо Кредитномудоговору №05920-07/2022від 13.07.2022в сумі1750грн.00коп.(7000грн.х 1%х 25дн.)та поКредитному договору№ 08279-07/2022від 17.07.2022в сумі300грн.00коп.(3000грн.х 0,5%х 20дн.), нараховані саме як проценти за «користування кредитом» в межах строку кредитування, а не як міру відповідальності на підставічастини 2 статті 625 ЦК України.

Крім того, судом встановлено, що 12.02.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2929407 (а.с. 41-49).

У відповідності до п.п. 1.1. Кредитного договору укладання Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.4.1., 1.4.2 п.1 Договору відповідачці було надано кредит на суму 19700 грн. 00 коп., строк кредиту 348 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі за стандартною процентною ставкою 1,99% в день (а.с. 41 на звороті).

Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2 п.1 Договору стандартна процентна ставка застосовується в межах всього строку кредиту.

Якщо клієнт до 13.03.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. п.2 Договору Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Суму кредиту Товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту: 12.02.2022 або 13.02.2022.

Згідно із п.п. 2.4. п. 2 Договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1 Договору.

Згідно із п.п. 5.1.3 п. 5 Договору Товариство має право укладати договори щодо відступленням права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення (а.с. 45).

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5 Договору Клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором (а.с. 45 на звороті).

Відповідно до п.п. 9.7. Кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору (а.с. 48).

Підписанням Кредитного договору Відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови Кредитного Договору, відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил надання коштів в позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 48).

Договір підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Р896 (а.с. 49 на звороті).

12.02.2022 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому зазначений розмір кредитного ліміту 19700 грн. 00 коп., строк кредитування - 348 днів, стандартна процентна ставка -726,35% річних (або 1,99 % вдень), знижена процентна ставка 290,54% річних (або 0,80% в день). Інформація вказана у паспорті споживчого кредитування зберігає чинність до 13.02.2022 (а.с. 52, 53).

За Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит Додаток № 1 до договору № 2929407 від 12.02.2022 сторонами погоджено графік платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору, сума платежу за розрахунковий період /чиста сума кредиту за вказаним договором становить 149305 грн. 12 коп., з яких: 19700 грн. 00 коп. - сума кредиту, 129605 грн. 12 коп. - проценти за користування кредитом (а.с. 51).

23.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 01.02-25/23 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступає (передає) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» Права вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуває Права вимоги належні від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та сплачує за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені Договором (а.с. 61-63).

Згідно із витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2929407 становить 78608 грн. 09 коп., з яких: 19349 грн. 98 коп.- сума заборгованості за кредитом; 59258 грн. 11 коп. - сума нарахованих процентів; 0 грн. 00 коп.- сума прострочених процентів (а.с. 66).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2929407 від 12.02.2022 за період з 12.02.2022 по 26.01.2023 ОСОБА_1 станом на 23.05.2023 має заборгованість 78608 грн. 09 коп., з них: 19349 грн. 98 коп.- за тілом кредиту, та 59258 грн. 11 коп. проценти за користування (а.с. 55-60).

Відповідачка свої зобов`язання за вищевказаним договором перед первісним кредитором не виконувала належним чином, у результаті чого заборгованість перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Кредитним договором станом на 23.05.2023 склала - 78608 грн. 09 коп., з них: 19349 грн. 98 коп.- за тілом кредиту, та 59258 грн. 11 коп. проценти за користування.

Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідачки на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за Договором № 2929407 від 12.02.2022 в сумі в розмірі 78608 грн. 09 коп.

Спірні правовідносин, які виникли між сторонами, регулюються нормамиЦивільного кодексу України(далі -ЦК України),Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», таЗаконом України «Про електронну комерцію»,Законом України « Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно із ч. 2ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг»;

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію».

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямист. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Приписами п.1 ч.2ст.11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Згідно із ч.1ст.633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписомст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1ст. 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормоюст. 599 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями ч.1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1статті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі безпосередньо досліджених доказів встановлено, що ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на підставі Договорів факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою ОСОБА_1 відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022 від 13.07.2022 та Договору про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022 від 17.07.2022, укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , та Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2929407 від 12.02.2022, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

За п.1ч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанні можебути заміненийіншою особоювнаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч умовам вищезазначених Кредитних договорів відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання з повернення тіла кредиту та сплати відсотків за їх користування. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 остання не здійснювала жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за кредитними договорами.

Виходячи із наведеного, та зважаючи на подані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідачки на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022 від 13.07.2022 у сумі 8750 грн. 00 коп., з яких 7000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 1750 грн. 00 коп. - за відсотками; за Договором про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022 від 17.07.2022 у сумі 3300 грн. 00 коп., з яких 3000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 300 грн. 00 коп. - за відсотками; за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2929407 від 12.02.2022 у сумі 78608 грн. 09 коп., з яких 19349 грн. 98 коп.- за основною сумою боргу та 59258 грн. 11 коп. - за відсотками.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками слід відмовити, позаяк вони нараховані поза межами строку кредитування.

За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із платіжною інструкцією № 842 від 15.12.2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн.00 коп. (а.с. 6).

Ціна позову становить 175158 грн. 09 коп. За наслідками розгляду справи судом стягнуто із відповідача на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» 29349 грн. 98 коп. (заборгованість за основною сумою боргу) та 61308 грн. 11 коп. (заборгованість за відсотками), а разом 90658 грн. 09 коп., що становить 51,76 відсотка від ціни позову.

Таким чином, із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 1389 грн. 24 коп. (2684,00 грн. : 100 х 51,76), що становить 51,76 відсотка від сплаченого при поданні позову судового збору у сумі 2684 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 05920-07/2022 від 13.07.2022 у сумі 8750 грн. 00 коп., з яких 7000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 1750 грн. 00 коп. - за відсотками; за Договором про надання фінансового кредиту № 08279-07/2022 від 17.07.2022 у сумі 3300 грн. 00 коп., з яких 3000 грн. 00 коп.- за основною сумою боргу та 300 грн. 00 коп. - за відсотками; за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2929407 від 12.02.2022 у сумі 78608 грн. 09 коп., з яких 19349 грн. 98 коп.- за основною сумою боргу та 59258 грн. 11 коп. - за відсотками, а разом - 90658 (дев`яносто тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 09 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РОСВЕНІНВЕСТ УКРАЇНА»сплачений заподання позовноїзаяви судовийзбір всумі 1389 (одна тисяча триста вісімдесят дев`ять) грн. 24 коп.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.03.2024.

Суддя