Рішення № 117485915, 06.03.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/360/24

Провадження № 2/309/96/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах ОСОБА_2 до

Хустської міської ради

про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , як опікун ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Бітюра А.А., звернулася в суд з позовом до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 ОСОБА_3 . На час смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 та по сьогоднішній день ОСОБА_2 проживає в будинку АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю ОСОБА_3 , як голові колгоспного двору, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 301 від 11.12.2009 року. З вказаного свідоцтва вбачається, що право власності на вказаний житловий будинок оформлено на підставі рішення виконкому № 30 від 08.02.1989 року. Відповідно до заповіту зареєстрованого Кривською сільською радою Хустського району Закарпатської області за № 25 від 03.09.2013 року, спадкоємцем всього належного спадкодавцю майна - є його син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою оформлення спадкових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка відповідно до рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14.02.2023 року є опікуном ОСОБА_2 , звернулась до нотаріуса. Відповідно до листа від 18.12.2023 року за № 293 приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому що наданий правовстановлюючий документ на спадкове майно не відповідає вимогам законодавства та рекомендовано звернутися до суду про визнання права власності на спадкове майно. У зв`язку чим, просить визнати за ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , PHOКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач не з`явилася. Представник позивача адвоката Бітюра А.А. подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують.

Представник Хустської міської ради Сабадош М. в судове засідання не з`явилася. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги залишають на розгляд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з подачею позивачем, представником відповідача заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 17 жовтня 2013 року. (а.с.12)

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишив заповіт від 03.09.2013 року відповідно до якого все своє майно заповів ОСОБА_2 (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок за адресою в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 301 від 11.12.2009 року (а.с.15).

Згідно довідки Кривського старостинського округу Хустської міської ради від 09.01.2024 №10, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав у будинку за адресою АДРЕСА_1 , і разом з ним проживали: син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_1 , внучка ОСОБА_5 , внучка ОСОБА_6 , онук ОСОБА_6 (а.с.16)

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Також слід зазначити, що порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями державними приймальними або державними технічними;

по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Таким чином, оскільки спірний будинок збудований до 05 серпня 1992 року, то прийняття його в експлуатацію не вимагалося.

Відтак оскільки спірний будинок збудовано до 05.08.1992, такий не є самочинним будівництвом, то такий будинок (разом із земельною ділянкою) входить до складу спадщини за померлим ОСОБА_3 , однак відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_3 , а також відсутність в його спадкоємця ОСОБА_2 , правовстановлюючих документів на спадкове майно після смерті спадкодавців (не оформлення ними спадщини) не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті батька, який фактично успадкував майно.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , PHOКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.