Вирок № 117485774, 29.02.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3953/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в кримінальне провадження № 12022070000000253 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Кегичівка, Харківської області, українка, громадянка України, з вищою освітою, вдова, працююча приватним підприємцем, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживаюча в АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , 07 вересня 2022 року, близько 14 години 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 60-70 км/год., що є більшою за максимально допустиму у населених пунктах 50 км/год, по вул. Ценральній в с. Сільце, Берегівського району, зі сторони м. Мукачеве у напрямку м. Хуст, у денний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, має по одній смузі руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою горизонтальною розміткою (п.п. 1.5 п. 34 (переривчаста лінія)), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, не забезпечила безпеку дорожнього руху та грубо порушила вимоги п.п. 2.3 «б»; 12.3; 12.4; та 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху. Після чого ОСОБА_4 , продовжуючи свій рух, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, при виборі безпечної швидкості руху з моменту виявлення небезпеки для руху, не вжила заходів до екстреного гальмування та зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого, допустила зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 , який в той час рухався виляючи у смузі руху автомобіля у попутному напрямку відносно руху автомобіля. Велосипедист у наслідок дорожньо-транспортної пригоди згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у виді: рани шкірних покривів потиличної ділянки зліва, синець шкірних покривів в проекції 5, 6, 7, 8, 9 ребер зліва за задньою під пахвинною та лопатковою лініями, синець шкірних покривів задньо-внутрішньої поверхні у верхній та середній третинах лівого плеча з садинами шкірних покривів на площині, синець шкірних покривів верхньо-зовнішнього квадрата правої сідниці з дрібними ранками на площині, синець шкірних покривів верхньо-зовнішнього квадрата лівої сідниці з дрібними ранками на площині, синець шкірних покривів зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, два садна шкірних покривів зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець шкірних покривів внутрішнього кута лівого ока, крововиливи в підшкірно-жирову клітковину грудної клітки по задньо-бічній поверхні, забій легенів, крововиливи у м`які тканини грудної клітки по усій площині задньої поверхні, переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер зліва по задній підпахвинній та лопатковій лініях з обширними крововиливами, переломи 3, 4, 5 ребер зліва по середньо ключичній лінії з обширними крововиливами по задньо-бічних поверхнях, багато уламковий перелом лівої лопатки, крововилив у м`які тканини голови з внутрішньої поверхні в тім`яно-потилично-скроневій ділянці зліва, перелом кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку, субдуральний та субархноїдальний крововиливи, лівобічний пневмоторакс. Враховуючи локалізацію, характер і механізм виникнення всіх встановлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_6 такі є прижиттєвими та виникли незадовго до настання смерті від дії тупих, тупогранних, твердих предметів за ударним механізмом спричинення, і такими травмуючими предметами були окремі виступаючі частини автомобіля з фургонною компоновкою кузова від сильного удару при наїзді на велосипедиста, що рухається на велосипеді у попутному з автомобілем напрямку з наступним падінням потерпілого об дорожнє покриття. Первинний контакт автомобіля з потерпілим стався в задньо-бічну ліву поверхню тулуба і голови, за умови близького до вертикального положення тіла потерпілого сидячи на велосипеді. Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, субдуральний та субархноїдальний крововиливи, лівобічний пневмоторакс, є небезпечним для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п.2.1.3 б, в, й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби» від 17.01.1995 слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Тобто невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнала повністю з підстав викладених у обвинувальному акті, щиро розкаялався у вчиненому та пояснила суду, що ДТП сталося випадково оскільки із-за активного дорожнього руху на тій ділянці дороги не змогла вчасно зорієнтуватися.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні заявила, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої не має, просила врахувати факт відсутності претензій при призначенні покарання.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та обставин, які характеризують обвинуваченого.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, однак раніше не судима, щиро розкаялася, являється вдовою і самостійно виховує неповнолітню доньку, повністю відшкодувала збитки потерпілій. З досудової доповіді вбачається, що з висновку органу пробації, виправлення особи без ізоляції від суспільства є можливим. А тому суд, приходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_4 покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374-376, 615 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнативинною увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.286КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом 2-х (двох) років не вчинить нового злочину, поклавши на неї обов`язки відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави судові витрати на загальну суму 5040 (п`ять тисяч сорок) гривень 48 копійок.

Ухвали про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12022070000000253 скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 повернути ОСОБА_4 .

Велосипед «Wittekind» синього кольору повернути потерпілій ОСОБА_7 ..

Уламок пластмаси корпусу правого бокового дзеркала заднього виду автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1