Ухвала суду № 117477720, 04.03.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

04 березня 2024 року Справа №200/727/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 26624264) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення невиплаченої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати при звільненні з військової служби у відставку та виключенні зі списків особового складу суми грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; зобов`язання підготувати довідку про вартість речового майна; стягнення невиплаченої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби у відставку та виключенні зі списків особового складу 18 лютого 2023 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку і зазначенням інших підстав для його поновлення та докази поважності причин його пропуску.

В установлений судом строк позивачем подано до суду клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення для подання позовної заяви про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військовою частиною НОМЕР_4 Міністерства оборони України; поновлення строку для подання позовної заяви про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військовою частиною НОМЕР_4 Міністерства оборони України. Клопотання обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав дізнався у січні 2024 року з листа відповідача, яким фактично було відмовлено у виплаті компенсації вартості за неотримане речове майно. Зазначив, що не отримував жодного повідомлення або фінансового документа при звільненні, та не міг володіти інформацією про проведенні нарахування та їх невідповідність під час звільнення. Зазначив, що в січні 2024 року отримав відзив у справі №200/7102/23, до якого було долучено наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 21.12.2023 року №359, яким було внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_4 №49 від 18.02.2023 року щодо остаточного розрахунку та виплатою деяких сум коштів у січні 2024 року, що вказує на не проведення повного і остаточного розрахунку із ним під час звільнення.

Розглянувши заявлене клопотання позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).

Водночас, такі правовідносини регулюютьсястаттею 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статтею 233 КЗпП Україниу частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 280/6779/22.

Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другустатті 233 КЗпП Українивикладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 року у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 року у справі № 380/15245/22.

Судом встановлено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 18.02.2023 року №49 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17 лютого 2023 року №17-РС у відставку, та з 18 лютого 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та усіх видів забезпечення. Також визначено виплати, що підлягають до нарахування при звільненні.

Водночас, зазначений вище наказ не містить інформації щодо нарахування та виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 .

Будь-якого письмового повідомлення про виплату ОСОБА_1 всіх сум або розрахунку з яких саме сум складається виплата позивачу коштів, що належать працівникові при звільненні, позивач від відповідача не отримував.

Лише у січні 2024 року з листа Військової частини НОМЕР_4 позивач дізнався про те, що йому при звільненні з військової служби не було нараховано та виплачено компенсацію за неотримане речове майно.

Таким чином, позивач не міг раніше знати, що його права порушуються, тобто, що в розрахунок при звільненні позивачу не була врахована та виплачена грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна.

Суд враховує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 року у справі № 120/16601/21-а.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 року в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірниий формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходив наступного.

Нормами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/727/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шестидесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 25-27, 29, 30, 132-133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відкрити провадження у справі №200/727/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення невиплаченої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення для подання позовної заяви, та поновлення строку для подання позовної заяви задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення невиплаченої грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнити.

Справа буде розглядатись одноособово суддею Трояновою Оленою Вікторівною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_4 в строк подання відзиву на позовну заяву належним чином засвідчені копії:

-наказів стосовно прийняття ОСОБА_1 на службу та її проходження;

-інформацію стосовно військової частини, у якій ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні (з посиланням на відповідні докази);

- докази видачі речового майна або докази виплати компенсації за неотримане речове майно позивачу (довідки, платіжні доручення тощо);

- довідку про вартість речового майна ОСОБА_1 , що належить до видачі.

Встановити відповідачуп`ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову.

У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив або заява про визнання позову мають бути подані відповідачем до суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 1.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повідомити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud0570.

Копію даної ухвали направити учасникам справи. Відповідачу також направити копію позовної заяви з додатками.

Попередити сторін про те, що згідно частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Троянова