Ухвала суду № 11747338, 05.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2010 р. м. КиївК-21669/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Нагорного М.В.,

за участю представників: ТОВ “Медична компанія “Медікус” Торути О.З., Астафєвої І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Медікус” на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-1608/09/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Медікус” до Київської регіональної митниці про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Медікус” звернулося в суд з позовом до Київської регіональної митниці, в якому просило Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення форми “Р” № 103 від 30.12.2008 року та податкове повідомлення форми “Р” № 104 від 30.12.2008 року, які винесені з порушенням чинного законодавства на підставі Акту камеральної перевірки № к/32/8/100000000/21584181.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до обовязків декларанта не входить визначення коду товару, він лише заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобовязаний самостійно класифікувати товар (проконтролювати класифікацію), визначити (нарахувати) суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті. Так, відділ контролю

___________

Справа № К-21669/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

митної вартості та номенклатури Бориспільської митниці прийняв рішення про визначення коду товару № КТ _122_258_ 04 від 28.05.2004 р. Зазначеним рішенням встановлено, що розчини для іригації ока BSS, BSS Plus та вироби медичного призначення Целлюгель і Целофтал класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00. Дане рішення не було змінене чи скасоване. Крім того, розясненням ДМСУ 6.05.2004 р. № 37/1-347 визначений код цих товарів УКТ ЗЕД 9021 90 90 00. Вказане розяснення було чинне на весь час, коли позивач здійснював декларування даних товарів при імпорті в Україну і було визнане нечинним лише 24.02.2009 вже після винесення спірних податкових повідомлень та звернення позивача до суду. Позивач за вантажно-митними деклараціями: від 03.03.08 р. №100000007/8/290473, від 27.03.07р. № №100000007/7/084914, від 12.04.07 р. № №100000007/7/087351, від 16.08.07 р. №І00000007/7/105489, від 25.10.07 р. №100000007/7/115425, від 17.12.07 р. №№100000007/7/455569, від 02.03.07р. №100000007/7/081361 задекларований за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі за текстом позову УКТ ЗЕД) 9021 90 90 00 - інші пристрої ортопедичні. На підставі акту камеральної перевірки від 31.10.2008 р., яким визначена неправильність класифікації за вказаними ВМД розчину для іригації ока BSS, BSS Plus та вироби медичного призначення Целлюгель і Целофтал за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00, з посиланням про необхідність їх класифікації за УКТ ЗЕТ відповідно за кодом 3004 90 19 00 та кодом 3824 90 6400, відповідачем прийняті податкове повідомлення форми “Р” № 103 від 30.12.2008 року та податкове повідомлення форми “Р” № 104 від 30.12.2008 року. Позивач просить скасувати податкові повідомлення як незаконні, оскільки, в діях позивача відсутні порушення правила 1 та правила 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів та вимог п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2009 року позов задоволений. Визнані недійсними податкові повідомлення форми “Р” № 103 від 30.12.2008 р. та форми “Р” № 104 від 30.12.2008 р..

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Медікус” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за ВМД від 03.03.08 р. №100000007/8/290473, ВМД від 27.03.07р. № №100000007/7/084914, ВМД від 12.04.07 р. №100000007/7/087351, ВМД від 16.08.07 р. №100000007/7/105489, ВМД від 25.10.07 р. №100000007/7/115425, ВМД від 17.12.07 р. №100000007/7/455569, ВМД від 02.03.07р. №100000007/7/081361 позивачем задекларований товар, а саме, розчин для іригації ока BSS, BSS Plus та вироби медичного призначення Целлюгель і Целофтал за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00 як інші пристрої ортопедичні, який пройшов відповідне митне оформлення. Згідно акту камеральної перевірки від 31.10.2008 р. визначена неправильність класифікації за вказаними ВМД розчину для іригації ока BSS, BSS Plus та вироби медичного призначення Целлюгель і Целофтал за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00, за яким встановлена ставку ввізного мита 0% митної вартості товару, при цьому відповідач посилався на необхідність їх класифікації за УКТ ЗЕТ відповідно розчин для іригації ока BSS, BSS Plus за кодом 3004 90 19 00 та вироби медичного призначення Целлюгель і Целофтал за кодом 3824 90 6400. На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення форми “Р” № 103 від 30.12.2008 року про донарахування мита із штрафними санкціями на суму 46343,85 грн. та податкове повідомлення форми “Р” № 104 від 30.12.2008 року про донарахування податку на додану вартість із штрафними санкціями на суму 306505,71 грн. у звязку з виявленням методологічної помилки при декларуванні коду товару, що привело до заниження суми податкового зобовязання по сплаті мита та заниження податкового зобовязання ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.313 Митного кодексу України, Порядку прийняття рішень про визначення коду товарів, обовязок щодо правильності визначення коду товару покладений на відповідні митні органи, відповідно розяснення ДМС від 26.05.2004 р. № 37/1-347, Свідоцтв про державну реєстрацію № 4288/2005, № 2756/2004 про внесення до реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України медичних виробів, експертного висновку Торгово-промислової палати України від 18.07.08 р. препарати BSS, BSS Plus, Целлюгель і Целофтал класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції посилався нка ті обставини, що у звязку з невірним декларуванням вищевказаних товарів згідно з УКТ ЗЕТ при митному оформленні та з виявленням методологічної помилки була занижена сума податкового зобовязання по сплаті ввізного мита та ПДВ, оскаржувані податкові рішення митним органом прийняті на підставі пп..4.2.2 п.4і.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та правомірно самостійно визначив суму податкового зобовязання по сплаті ввізного мита і ПДВ, які винесенні на підставі, у межах повноважень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.10.2008 року по 31.10.2008 року працівниками відповідача проведена камеральна перевірка дотримання ТОВ “Медична компанія “Медікус” вимог законодавства України з питань митної справи gри декларуванні товарів за вантажно-митними деклараціями від 3.03.2008 року №100000007/8/290473 (товар №1, товар №2); від 27.03.2007 року №100000007/7/084914 (товар №4); від 12.04.2007 року №100000007/7/087351 (товар №3, товар №4); від 16.08.2007 року №100000007/7/105489 (товар №3, товар №4); від 25.10.2007 року №100000007/7/115425 (товар №3, товар №4); від 17.12.2007 року ГОІ00000007/7/455569 (товар №1, товар №2); від 2.03.2007 року №100000007/7/081361 (товар №6). За результатами проведення вказаної перевірки складений акт від 31.10.2008 року. Згідно висновків якого митним органом встановлені порушення позивачем вимог Закону України “Про митний тариф”, Закону України “Про податок на додану вартість” при декларуванні товарів, а саме: занижено суму податкового зобовязання по сплаті ввізного мита на суму 44137 грн. та занижене податкове зобовязання по сплаті ПДВ на суму 291910,20 грн. з підстав невірно задекларованих товари за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00 (інші пристосування ортопедичні), для встановлена ставку ввізного мита 0% митної вартості та звільнення від сплати ПДВ. Відповідач прийшов до висновків, що ввезені позивачем товари “Целофтал” та “Целлюгель” необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 3824 90 64 00 УКТ ЗЕД, для якої встановлена ставка ввізного мита 5% митної вартості товару, а розчин для іригації ока ВSS, BSS Р1иs згідно УКТ ЗЕТ -3 004 90 19 00 0% ставка ввізного мита. Товари, що класифікуються у зазначених підкатегоріях підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого с та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України. Згідно ст.86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи. Відповідно наказу Держмитслужби України № 314 “Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 “Здійснення митних процедур” вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами. Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Згідно ст.313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обовязковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган зобовязаний перевірити правильність класифікацію товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно ст.17 Закону України “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. “Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. Під час заповнення позивачем спірних ВМД в графі 33 “Код товару” вказаний код 9021 90 90 00 відповідно до УКТ ЗВІД, що згідно Закону України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. класифікується за ставкою мита 0%. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу “Під митним контролем”, що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України № 314 від 20.04.2005р. перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі. Згідно пп.. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платникам податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податковою зобовязання. Судом першої інстанції правильно встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не були допущені арифметичні помилки, а також дотримана методологія нарахування та повнота сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій шляхом проставлення відміток у відповідних графах ВМД.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, якщо митні органи, приймаючи вантажні-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-111 митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань у звязку помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 -111. дія якого не поширюється на митні органи.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що відповідач в даних спірних правовідносинах діяв з порушенням законодавчих норм та наявності підстав для задоволення позовних вимог, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції спростовують а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.223,226.230,231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Медична компанія “Медікус” задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2010 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.