Вирок № 117466533, 05.03.2024, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/90/24

провадження № 1-кп/624/43/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024226070000006 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Медведівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на військовому обліку неперебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дячківка, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6

- захисту: обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

11.01.2024 близько 20-00 години ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_7 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , де разом з ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи спільно, без попередньої змови між собою на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, ОСОБА_3 почав завдавати удари по тілу ОСОБА_6 , а саме: не більше 3 ударів кулаком правої руки в обличчя, а ОСОБА_4 в свою чергу наніс 2 удари кулаком лівої руки в область грудної клітини ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 силоміць вивели ОСОБА_6 на подвір`я вищевказаного домоволодіння, де ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_6 на землю, а ОСОБА_3 наніс удар правою ногою по ногах потерпілого. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден на руках, тулубі, лівій нозі та синця на правій нозі. За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав, пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах. Повідомив, що 11.01.2024 близько 20-00 години він, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_7 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , де разом вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв виник конфлікт з ОСОБА_6 з приводу мобільного телефону. Під час конфлікту він 3 рази вдарив ОСОБА_6 по обличчю, а ОСОБА_4 наніс два удари в область грудної клітини. Потім господар домоволодіння попросив всіх покинути його будинок. Вони всі разом вийшли на подвір`я, де ОСОБА_4 штовхнув потерпілого, який впав на землю, а він наніс удар правою ногою по ногах потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе визнав, пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах. Повідомив, що 11.01.2024 близько 20-00 години він, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_7 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , де разом вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв виник конфлікт з ОСОБА_6 з приводу мобільного телефону. Під час конфлікту ОСОБА_3 3 рази вдарив ОСОБА_6 по обличчю, а він наніс два удари в область грудної клітини. Потім господар домоволодіння попросив всіх покинути його будинок. Вони всі разом вийшли на подвір`я, де він штовхнув потерпілого, який впав на землю, а ОСОБА_3 наніс удар правою ногою по ногах потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого проти нього кримінального проступку. Повідомив, що претензій до обвинувачених не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КППК України.

Визнавальні свідчення обвинувачених суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачені повністю визнали свою вину у вчиненні кримінального проступку, погодилися з правовою кваліфікацією своїх дій, їх свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинувачених, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинувачених, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинувачених та потерпілого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинувачених повністю доведеною, а скоєне ними підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.

Призначаючи покарання обвинуваченим, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 68 КК України, при призначенні покарання співучасникам кримінального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.

Метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь участі кожного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення, яке відносяться до кримінальних проступків.

Дослідженням даних про особу обвинувачених встановлено, що вони обидва раніше притягалися до кримінальної відповідальності, судимості у встановленому законом порядку погашені, в силу ст. 89 КК України є такими, що раніше не судимі, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, на обліку військовозобов`язаних запасу не перебувають. За місцем проживання обвинувачені характеризуються формально посередньо, як такі, що не працюють, заяв та скарг щодо них до селищної ради не надходило.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченим судом не встановлено.

Зазначена в обвинувальному актів як пом`якшуюча обставина обом обвинуваченим щире каяття суд не приймає.

Визнання обвинуваченими вини не свідчить про їх щире каяття. Судом не встановлено розкаяння обвинувачених, щирого жалю з приводу вчиненого, осуду своєї поведінки, бажання виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання, що є ознаками щирого каяття. В матеріалах справи відсутні докази конкретних дій обвинувачених, спрямованих на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 5 ст. 68 КК України, ч. 1 ст. 28 КК України при призначенні покарання суд враховує характер та ступінь участі кожного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, а саме спільні дії обвинувачених без попередньої змови між собою щодо нанесення тілесних ушкоджень, кількість ударів нанесених потерпілому кожним обвинуваченим, які суд загалом розцінює як рівнозначними.

Із врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, особи обвинувачених, які офіційно не працюють, але запевнили про можливість сплати штрафу, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення, характер та ступінь участі обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, відношення до скоєного, суд дійшов висновку про необхідність та достатність призначення обом обвинуваченим покарання у виді штрафу в максимальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

Суд призначає покарання про яке просив прокурор. Це покарання сприятиме виправленню обвинувачених, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового кримінального правопорушення.

Запобіжний захід обвинуваченим під час досудового розслідування не обирався.

Речові докази, судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімдесят п`ять) гривень.

Визнати ОСОБА_4 винним в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімдесят п`ять) гривень.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313070106000020609, отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка /21081100, Код класифікації доходів бюджету 21081100, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1