Постанова № 11746321, 18.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18.10.2010 р. № 2-а- 9319/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.

за участю: представника позивача Филатов П.А.

представника відповідача- Пивоваров О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб"

до Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківагроснаб» звернувся до суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) та просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 0000110700/0 від 13.07.2010р.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що оскаржуваним рішенням відповідача позивачу встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період за квітень 2010 року на суму 69765,00 грн.

Проте позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним та необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

При цьому він зазначає, що підставою для прийняття рішення стали висновки акту перевірки про завищення позивачем задекларованої суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Українська фінансова компанія Арієс», які не відповідають, на думку відповідача, вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

озивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не довів того, що виявлені під час перевірки недоліки податкових накладних впливають на розмір податкового кредиту, сформованого позивачем.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, а оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком законним.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями відповідача було проведено позапланову виїзну документальну перевірку відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 99182,00 грн. за квітень 2010 року із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника в банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р.

За результатами перевірки складено акт № 2054/07-004/25190036 від 08.07.2010р., згідно якого встановлено, що згідно з поданою позивачем до податкового органу декларацією з ПДВ за квітень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року складає 99182,00 грн. Перевіркою частково підтверджено відображене позивачем в декларації за квітень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 29417,00 грн.

Разом з тим, в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. № 165, позивачем завищено суму податкового кредиту за декларацією за березень 2010 року на суму 69764,83 грн., в звязку з чим позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за квітень 2010 року відповідно до п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в розмірі 69765,00 грн.

На підставі розгляду акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, яким встановлено завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 69765,00 грн.

При прийнятті зазначеного рішення відповідач виходив з того, що одним з основних постачальників позивача в перевіряємому періоді було ТОВ «УФК-Арієс», сума ПДВ по податкових накладних, виписаних даним контрагентом в березні 2010 року складає 69764,83 грн.

В звязку з наведеним відповідач направив запити до податкового органу за місцем знаходження ТОВ «УФК-Арієс», за результатами розгляду яких було встановлено, що Постановою Господарського суду Харківської області від 13.04.2010р. по справі № Б-19/45-10 ТОВ «УФК-Арієс» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру. Крім того встановлено, що ТОВ «УФК-Арієс» не знаходиться за юридичною адресою та за адресою місцезнаходження ліквідаційної комісії, про що складено акт від 05.05.2010р. № 212/23-212/33122520; на даному підприємстві працює одна особа .

Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ «УФК-Арієс» не має достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення фінансово-госопдарської діяльності, зокрема проведення завантажувально- розвантажувальних робіт, ведення складського обліку придбаних товарів, передпродажної обробки, пакування, сортування, спрямування товарних потоків та їх експедирування.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року ТОВ «УФК-Арієс» мало скоригованого валового доходу 25733877,00 грн. При цьому, нараховано податку на прибуток лише 7445,00 грн., податкове навантаження 0,03 %, основні засоби на підприємстві відсутні.

Також відповідачем взято до уваги, що виходом спеціалістів відділу податкової міліції ДПІ в Ленінському районі м. Харкова за юридичною адресою ТОВ «УФК-Арієс» було встановлено, що за даною адресою знаходиться інша юридична особа ВАТ «Харківське АТП», яка дозволів стосовно державної реєстрації ТОВ «УФК-Арієс» за даною адресою не надавала та, починаючи з 01.01.2005р. договірні відносини щодо оренди приміщень між ВАТ «Харківське АТП» та ТОВ «УФК-Арієс» припинено.

В податкових накладних місцезнаходження ТОВ «УФК-Арієс» зазначено як «м. Харків, вул. Южная, буд.4», проте відповідно до установчих документів юридична та фактична адреса даного підприємства : м. Харків, вул. Північна, 4. На період виконання договору ТОВ «УФК-Арієс» за юридичною адресою не знаходилось, фактичне його місце знаходження не встановлено.

В ході розгляду справи судом також встановлено, що відповідно до умов договору між позивачем та ТОВ «УФК-Арієс», транспортування товару покупцю здійснювалось продавцем (ТОВ «УФК-Арієс»), проте позивачем до суду не подано товарно-транспортних накладних, документів про сплату послуг за перевезення або інших доказів на підтвердження перевезення товару, придбаного за договором у контрагента позивача - ТОВ «УФК-Арієс».

В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що такі документи у позивача відсутні.

В звязку із встановленими обставинами справи суд відзначає, що відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. № 165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Як вбачається судом з матеріалів справи, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованим, так само як обґрунтованими є посилання на фіктивний характер укладених між позивачем та ТОВ «УФК-Арієс» угод, на підставі податкових накладних за якими в подальшому позивачем було сформовано податковий кредит.

Враховуючи наведене суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши відповідно до вимог зазначеної норми рішення відповідача, що оскаржується в даній справі, судом встановлено, що його прийнято з урахуванням вимог ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Зокрема, приписами ст. 2, ст. 10 та ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції покладено завдання та функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, перевірки достовірності документів, пов'язаних з обчисленням податків, які реалізуються шляхом проведення документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок.

Приймаючи рішення за результатами проведеної перевірки відповідач правильно встановив дійсні обставини справи, вірно застосувавши норми законодавства відповідно до виявленого порушення податкового законодавства.

Таким чином у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

<Сума задоволення >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, шляхом подання такої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2010 року.

Головуючий Суддя Архіпова С.В.