Ухвала суду № 117460963, 06.03.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6482/23

Провадження №: 1-кп/752/1474/24

У Х В А Л А

06.03.2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №12023100010000343 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були підключені за допомогою ВКЗ,

встановив:

ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2023 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12023100010000343.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2023 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100010000343 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, повернуто прокурору Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, у зв?язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

15.05.2023 року ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2023 року було повернуто, особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.

01.02.2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні.

Судом було поставлено на обговорення питання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити справу до судового розгляду, оскільки на його думку, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Сторона захисту ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в судовому засіданні також просили повернути акт, оскільки прокурор не конкретизував обвинувачення та не виконав попередню ухвалу суду.

Даний обвинувальний акт підсудний Голосіївському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення провадження у справі на даній стадії немає.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає що надісланий до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому йому необхідно повторно повернути прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленому КПК України.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, зокрема, обвинувачений повинен знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

У рішенні від 25 липня 2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

Аналіз норми п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Таким чином, обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати, який містить формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

З обвинувального акту, вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах (ч. 2 ст. 307 КК України); підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 307 КК України), підозрюється у незаконному придбанні зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті психотропних речовин (ч. 1 ст. 307 КК України) та обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті психотропних речовин, вчинені повторно (ч. 2 ст. 307 КК України).

Разом з цим, в обвинувальному акті в епізодах з третього по сімнадцятий зазначено, що у ОСОБА_3 , зокрема, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини. Разом з цим, обвинувальний акт не містить даних щодо часу, місця, способу та інших фактичних обставин вчинення ОСОБА_3 незаконного збуту психотропної речовини, а зазначено лише дії, які вказують на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, хоча вказані дані є обов"язковими у формулюванні обвинувачення, оскільки впливають на його обсяг і кваліфікацію дій особи.

Слід вказати, що про зазначені недоліки судом вже зазначалось в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 03.05.2023 року про повернення обвинувального акту прокурору. Проте прокурор, не усунувши вказані судом недолікі, повторно направив до суду обвинувальний акт, який не відповідає вимогам закону.

Суд зазначає, що таким чином ні суд, ні сторона захисту не зможе визначити суть та обсяг обвинувачення. Крім того, вказані суперечності формулювання обвинувачення фактично позбавляють можливості сторону захисту належним чином здійснювати свій захист під час судового розгляду, оскільки стороні захисту неможливо зрозуміти, від якого обсягу обвинувачення будувати позицію захисту. Суд вказує, що така невідповідність не є формальною та може призвести до скасування будь-якого прийнятого судом кінцевого рішення у зв`язку із порушенням права на захист обвинуваченого.

Згідно із ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в формулюванні обвинувачення при кваліфікації дій ОСОБА_3 в першому, другому та третьому епізоді прокурором вказано, що останній саме підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, однак в епізодах з 4 по 17 прокурор вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Такі суперечності щодо формулювання обвинувачення чи лише підозри в обвинувальному акті, і відповідно суперечності в статусі особи, яка є підозрюваним чи набула статусу обвинуваченого, на думку суду, можуть також стати в майбутньому підставою для скасування будь-якого прийнятого судом кінцевого рішення.

Слід вказати, що ч. 2 ст. 291 КПК України визначено чіткі вимоги, які має містити обвинувальний акт, що надсилається до суду, а отже вказані порушення, на думку суду, є істотними та такими, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

При цьому, суд, звертає увагу на те, що судовий розгляд справи призначається саме на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності із законом, і суд не може усувати недоліки, які допущені на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки на судову гілку влади покладена функція щодо здійснення правосуддя, а не виконання обов`язків, покладених на сторону обвинувачення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає повторному поверненню прокурору для усунення недоліків відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

ухвалив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100010000343 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, повторно повернути прокурору Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, у зв?язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1