Постанова № 11746059, 16.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3834/10/1770

16 вересня 2010 року 16год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Сторожук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Овдійчук О.О., Коноплюк В.І.,

відповідача: представник Ковальчук В.С., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заготівельно-виробниче підприємство "Таврида" Сарненської райспоживспілки <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доСарненська міжрайонна державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Заготівельно-виробниче підприємство «Таврида» Сарненської райспоживспілки звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142340/0 від 19.02.2010 року, №0000142340/1 від 22.03.2010 року, №0000142340/2 від 25.05.2010 року про донарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 38628,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗВП «Таврида» податковий кредит на підставі якого виникло бюджетне відшкодування сформовано у відповідності до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у звязку з придбанням товарів, робіт та послуг, які в наступному використовувалися товариством в рамках господарської діяльності. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість.

Таким чином, позивач вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” для отримання бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, суду пояснили, що Закон України “Про податок на додану вартість не ставить право платника податків на отримання бюджетного відшкодування в залежність від результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та факту виконання продавцем обовязку щодо сплати ПДВ до бюджету. За умови порушення продавцем товарів правил ведення податкового обліку відповідальність повинна наступати для останнього, а не для добросовісного покупця.

Представники позивача подали заяву про збільшення позовних вимог та просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000142340/0 від 19.02.2010 року, №0000142340/1 від 22.03.2010 року, №0000142340/2 від 25.05.2010 року, №0000142340/3 від 30.07.2010 року про донарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 38628,00 грн.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. В результаті перевірки правомірності заявлення до бюджетного відшкодування ЗВП «Таврида» не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України.

Представник відповідача також зазначив, що 10.02.2010 року із ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано відповідь, згідно якої стан контрагента ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» позивача -8- «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження». Також, згідно отриманої відповіді, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» анульоване 17.07.2009 року.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2010 року посадовими особами Сарненської ОДПІ було складено акт №42/23/30460836 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматичного співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. У висновках акту перевірки зазначається про порушення ЗВП «Таврида» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 25752,00 грн, в тому числі за квітень 2008 року в сумі 19247,00 грн., за травень 2008 року в сумі 6505,00 грн.

На підставі акту перевірки №42/23/30460836 від 10.02.2010 року начальником Сарненської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142340/0 від 19.02.2010 року.

В процесі адміністративного оскарження до Сарненської МДПІ, ДПА у Рівненській області, ДПА України прийняті податкові повідомлення-рішення №0000142340/1 від 22.03.2010 року, №0000142340/2 від 25.05.2010 року, №0000142340/3 від 30.07.2010 року.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи до складу податкового кредиту позивачем віднесено суми ПДВ сплачені при придбанні сировини у ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» за квітень 2008 року в сумі 19246,47 грн., по податкових накладних №104 від 02.04.2008 року на загальну суму 21312,00 грн., в.т.ч. ПДВ 3552,00 грн., №120 від 21.04.2008 року на загальну суму 62470,00 грн., в.т.ч. ПДВ 10411,67 грн., №115 на загальну суму 31696,80 грн., в.т.ч. ПДВ 5282,80 грн., і за травень 2008 року у сумі 6505,17 грн. по податковій накладній №152 від 06.05.2008 року на загальну суму 39031,00 грн., в.т.ч. ПДВ 6505,17 грн..

Як вбачається з акту перевірки №42/23/30460836 від 10.02.2010 року в ході проведення планової виїзної перевірки встановлено, що між ЗВП «Таврида» та ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» в періоді, що перевірявся, заключено договір поставки №ПБ-58 від 01.04.2008 року. Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту ЗВП «Таврида» у квітні і травні 2008 року, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень і травень 2008 року. ЗВП «Таврида» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачені при придбанні сировини у ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» в той час, коли вищезазначене підприємство не віднесло дані суми до податкових зобовязань.

Відповідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що станом на дату написання акта перевірки за періоди квітень-травень 2008 року ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» не включено до додатку №5 до декларації з ПДВ і до податкових зобовязань відповідних періодів з ЗВП «Таврида».

Сарненською МДПІ направлено запит від 20.01.2010 року №587/23-103 до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва щодо проведення зустрічної перевірки по ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД».

Із ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 10.02.2010 року Сарненською МДПІ отримано відповідь, згідно якої стан ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» -8- «до ЄДР внесено запис про відсутність зі місцем знаходження», кількість працюючих 1 особа.

Також, згідно отриманої відповіді, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» анульоване 17.07.2009 року.

Враховуючи вищезазначені обставини посадові особи Сарненської МДПІ дійшли висновку, що ЗВП «Таврида» віднесло до складу податкового кредиту протягом квітня та травня 2008 року суми ПДВ, які не сплачено до Державного бюджету України.

Основними постачальником було ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД». ЗВП «Таврида» за договором поставки від 01.04.2008 року придбавала м'ясо та мясопродукти, які використовувало у власній господарській діяльності. Серед основних видів діяльності позивача є виробництво мясних продуктів.

Вчинення господарських операцій із вищезазначеними підприємствами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки.

Із первинних документів вбачається, що підприємство отримувало від контрагента м'ясо та використовувало його для переробки та виробництва мясопродукції.

Крім того, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт доставки продукції. Позивачем також надано копії ветеринарних свідоцтв згідно яких вбачається, що ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД» відправляло мясопродукцію до ЗВП «Таврида» м.Сарни автомобільним транспортом - шляхом Київ-Сарни. Згідно даних свідоцтв мясопродукція направлена до ЗВП «Таврида» для переробки. Дані свідоцтва підписані офіційним лікарем ветеринарної медицини.

Відносно факту анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД», суд не бере до уваги у звязку із тим, що спірні відносини виникли у квітні-травні 2008 року, а свідоцтво платника ПДВ у контрагента анульоване лише 17.07.2009 року.

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призвело до недійсності угоди, складеної з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру та не позбавляло правового значення, видані за цими господарськими операціями, податкові накладні.

Всі фактичні обставини фіктивності контрагента (включаючи кількість працюючих осіб на ТОВ «Пром Буд Маш ЛТД») відповідачем зазначено станом на 30.01.2010 року, на відміну від того, що спірні відносини виникли у квітні-травні 2008 року.

Дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

ЗВП «Таврида» було дотримано вимоги Закону України “Про податок на додану вартість”, а зменшення бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету постачальником є нормативно необґрунтованим.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000142340/0 від 19.02.2010 року, №0000142340/1 від 22.03.2010 року, №0000142340/2 від 25.05.2010 року, №0000142340/3 від 30.07.2010 року.

Присудити на користь позивача Заготівельно-виробниче підприємство "Таврида" Сарненської райспоживспілки із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3(три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Томчук А.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.09.2010 року