Постанова № 117457277, 05.03.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/170/24

Категорія 156

3/295/127/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , до відповідальності за ч. 1 ст. 130; ст. 124; ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №392317 від 24.12.2023 в м. Житомирі на перехресті вул. Покровська та вул. М. Грушевського ОСОБА_1 , керуючи т/з «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Покровська не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки не впорався з керуванням та здійснив зіткнення, наїзд на т/з «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася по вул. М.Грушевського та зупинилася на заборонний сигнал світлофора, та в результаті ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.12.1, 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №392319 від 24.12.2023 в м. Житомирі, по вул. М. Грушевського, 9, поблизу перехрестя вул. Покровська та вул. М. Грушевського, ОСОБА_1 , керуючи т/з «Mitsubishi»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,будучи учасникомДТП зіншим т/з«Volkswagen»,реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 ,після чогозалишив місцеподії,чим порушиввимоги п.2.10Правил дорожньогоруху,за щовідповідальність передбаченаст.122-4КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №392318 від 24.12.2023, в м. Житомирі, на перехресті вул. Покровська та вул. М.Грушевського, ОСОБА_1 , керував т/з «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, в стані алкогольного сп`яніння згідно висновку лікаря №1003 від 23.12.2023, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки вказані правопорушення відносно однієї особи, суд вважає за можливе об`єднати справи в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 23.12.2023 керував т/з ОСОБА_3 , який віз його додому, оскільки був випивший. Останній вчинив ДТП, від`їхав метрів 10-15, і з`ясувалося, що ОСОБА_4 забув водійське посвідчення і побіг за ним до батьків додому, а я залишився на місці ДТП. Приїхала поліція і склали протоколи, але ОСОБА_1 казав поліцейським, що автомобілем керував товариш ОСОБА_4 . Поліція сказала, що автомобіль заберуть на ЗСУ, якщо не напише, що керував він, тому в поясненнях так і написав. Потерпілій ОСОБА_4 все відшкодовано, є розписка, претензій не має.

Захисник Кравчук А.В. пояснив, що в матеріалах даної справи відсутні належні докази того, зокрема, із відеозапису не проглядається, що ОСОБА_1 23.12.2023 керував автомобілем «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та здійснив ДТП, а потім залишив місце пригоди, оскільки даним автомобілем керувала інша особа, а саме, ОСОБА_4 , відтак немає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому разом з ОСОБА_1 просили закрити провадження в даній справі, у зв`язку з відсутністю в діях складу даних адміністративних правопорушень та об`єднати справи в одне провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що до подій ОСОБА_1 не знала, неприязних відносин не має, та пояснила, що 23.12.2023 їхала з хлопцем ОСОБА_5 , його сестрою ОСОБА_6 зі своїм чоловіком ОСОБА_7 . Сталося ДТП. Автомобіль «Mitsubishi», яке вчинило ДТП, здав назад і від`їхав вперед за кут перехрестя. За кермом чітко бачила ОСОБА_8 , який потім, як і ОСОБА_1 повідомляли про це поліцейських, але протоколи все одно склали на ОСОБА_1 . ОСОБА_3 всю шкоду відшкодував, претензій не має. Знайомі, що їхали з нею, не бачили хто був за кермом в т/з «Mitsubishi». В судове засідання прийти ці свідки не зможуть, бо у ОСОБА_6 малолітні діти, не має з ким залишити, а її чоловік ОСОБА_7 знаходиться за межами Житомирської області. В своїх поясненнях, надані 23.12.2023, обмовила ОСОБА_1 , оскільки думала, що ОСОБА_3 це ОСОБА_1 , оскільки прізвищ їх не знала, крім того була після ДТП шокована, хвилювалася та було темно. Поліцейські диктували, що писати в поясненнях, то так і написала.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив покази ОСОБА_1 , та пояснив, що ОСОБА_1 вживав алкоголь та попросив його відвезти додому, однак керуючи даним транспортним засобом, допустив дорожньо-транспортну пригоду. Враховуючи, що він забув посвідчення водія, то побіг за ним додому до батьків, через хвилин 25 повернувся, та повідомив поліцейських, що керував автомобілем він. Матеріальну шкоду потерпілій відшкодував повністю, претензій вона не має.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та показання потерпілої, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст.130КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Визначальними для кваліфікації діяння за статтею 130КУпАП є встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

Згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Визначальним при встановленні в діях особи складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, також є встановлення спеціального суб`єкта цього правопорушення, яким є особа, яка керує транспортним засобом.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 наведено роз`яснення, що керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та чи швидкості транспортного засобу, натомість саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом.

Натомість, саме по собі перебування в стані алкогольного сп`яніння за відсутності факту керування транспортним засобом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із дослідженого відеозапису не проглядається, що ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом, а лише знаходився поруч з автомобілем, а тому, не перебував в статусі водія.

Керування даним автомобілем здійснював ОСОБА_4 , який був допитаний у судовому засіданні як свідок та підтвердив факт свого керування, допустивши дорожньо-транспортну пригоду.

Отже, враховуючи викладене, пояснення потерпілої та свідка, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом, у зв`язку з чим він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130; ст. 124; ст. 122-4 КУпАП.

У відповідності до ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. ст. 7, 254, 279КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Згідно з вимогами ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130; ст. 124; ст. 122-4 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.40-1КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень №295/170/24, 295/171/24 та №295/173/24 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130; ст. 124; ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Об`єднаній справі присвоїти № 295/170/24.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130; ст. 124; ст. 122-4Кодексу Українипро адміністративніправопорушення закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Болейко