Ухвала суду № 117453626, 05.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1665/24

н/п 1-кс/953/1770/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000388 від 28.02.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова засобами поштового зв`язку надійшло прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000388 від 28.02.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт тимчасово вилученого майна 27.02.2024 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, а саме: фрагменту дроту довжиною 12,5 метрів, жовтого кольору з частковою обмоткою білого кольору з ознаками опалювання.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.

Слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024 за №12024221130000388 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 27.02.2024 року о 16.27 до ЧЧ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа, за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, випалювала кабель.

27.02.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено: фрагмент дроту довжиною 12,5 метрів, жовтого кольору з частковою обмоткою білого кольору з ознаками опалювання.

Власником вилученого дроту є Акціонерне товариство «Укртелеком» (далі АТ «Укртелеком») код ЄДРПОУ 21560766, юридична адреса: Україна, 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18. На підставі довіреності №9302 від 15.01.2024 представником потерпілого АТ «Укртелеком» є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , контактний номер НОМЕР_1 .

Вилучена під час проведення огляду місця події 27.02.2024, річ визнана речовим доказам у кримінальному провадженні №12024221130000388 від 28.02.2024 у відповідності до ст. 98 КПК України, оскільки дане майно може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуто кримінально протиправним шляхом, та є предметом кримінально протиправних дій

Прокурор зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження зазначеного майна, виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно.

Прокурор в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлялась у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник власника майна у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.

Слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024 за №12024221130000388 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27.02.2024 року в ході огляду місця, а саме території, яка знаходиться за гаражним кооперативом за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, було виявлено та вилучено фрагмент дроту жовтого кольору, який частково вкритий обмоткою білого кольору зі слідами горіння довжиною 12,5 метрів.

Постановою слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 28.02.2024 року вказаний фрагмент дроту довжиною 12,5 метрів, жовтого кольору, який частково вкритий обмоткою білого кольору зі слідами горіння визнано речовими доказами.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченомупунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132,170-173,309,369,370,371,372,376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000388 від 28.02.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 27.02.2024 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2, а саме на: фрагмент дроту довжиною 12,5 метрів, жовтого кольору з частковою обмоткою білого кольору з ознаками опалювання, що належить АТ «Укртелеком», шляхом заборони користування, володіння, розпорядження вказаним майном.

Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1