Рішення № 117452145, 16.02.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/14006/20

н/п 2/953/92/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановив:

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі:позивач) звернувся до ОСОБА_2 (далі:відповідач-1), Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі: відповідач-2) в якому просив: стягнути з відповідача-2 на свою користь суму відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 99647 грн., що що складається зі шкоди спричиненої здоров`ю в сумі 1500 грн. та регламентної виплати в сумі 98147 грн.; стягнути з відповідача-1 на свою користь суму, що не покривається регламентною виплатою відповідача-2 у розмірі 10831, 13 грн.; стягнути з відповідача-1 на свою користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на завдання внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що сталась 23.11.2019 з вини відповідача-1, який на момент ДТП не мав діючого страхового полісу, матеріальної та моральної шкоди, не відшкодованої у подальшому відповідачами, що і змусило його звернутись до суду.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечував за виплати позивачу регламентної виплати відповідно до визначеного суб`єктом оціночної діяльності у звітах №1178, 1178/1 розміру шкоди з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Вважає, що наданий позивачем висновок №26129 від 26.12.2019 не підтверджує обставин, на які посилається позивач за сумнівів у неупередженості експерта, значного завищення вартості пошкодженого транспортного засобу, не застосування коефіцієнту фізичного зносу, не підтвердження документально витрат позивача на лікування.

Позивач заперечуючи доводи відповідача-2 зазначив, що наданий ним висновок №26129 від 26.12.2019 виготовлений атестованим експертом, включеним до державного Реєстру атестованих судових експертів, що ведеться МЮУ, на відміну від суб`єкта оціночної діяльності, який склав звіти №1178, 1178/1.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Представник позивача подав заяву про розгляду справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за їх відсутності.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

31.01.2020 постановою Київського районного суду м. Харкова відповідач-1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З постанови вбачається, що відповідач-1, 23.11.2019 о 20 год. 15 хв. у м. Харкові по вул. Героїв Праці, буд. 12, керуючи автомобілем «Skoda Octavia A5», р.н. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Audi A6», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який в свою чергу зіткнувся з автомобілем «SsangYong», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , також автомобіль «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , в подальшому зіткнувся з автомобілем «Renault Megane», р.н. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_5 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

На датувчинення ДТПвідповідач-1чинного договоруобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів не мав.

Транспортний засіб «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , на праві власності належить позивачу, про підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 .

Позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про отримання регламентної виплати.

Як вбачається зі звіту №1178 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 03.01.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності, фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_6 ринкова вартість автомобілю «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , 1983 р. випуску, складає 37832, 95 грн., вартість відновлювального ремонту 199542, 94 грн., коефіцієнт фізичного зносу складових частин які підлягають заміні в даному випадку 0,70 Ез=0,70, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин які підлягають заміні 82880, 23 грн.

Відповідно до розрахунку вартості колісного транспортного засобу «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані та розміру регламентної виплати від 11.03.2020, розмір матеріального збитку 37832, 95 грн., втрата товарної вартості 0, ринкова вартість КТЗ до ДТП 37832, 95 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ 82880, 23 грн., вартість чорного металобрухту за тону 40000 грн., маса КТЗ без навантаження 1, 495 грн., вартість КТЗ в пошкодженому стані 5980, 00 грн.. різниця вартості КТЗ до та після ДТП - 31852, 95 грн., розмір регламентної виплати 31852, 95 грн.

Згідно звіту №1178/1 про визначення ринкової вартості аварійно пошкодженого КТЗ (додаток до звіту №1178 від 03.01.2020) від 31.03.2020, ринкова вартість аварійно пошкодженого автомобіля «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , 1983 р. випуску, складає 5232, 50 грн.

01.04.2020р. відповідач-2 повідомив позивача, що сума відшкодування збитків, завдана 23.11.2019, з вини відповідача-1 становить 31 852, 95 грн.

Позивач не погодився із сумою регламентної виплати та звернувся до ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса М.С. за визначенням розміру матеріального збитку спричиненого пошкодженням транспортного засобу «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що сталась 23.11.2019р.

З висновкуекспертного товарознавчогодослідження №26129від 26.12.2019,вбачається,що оскількивартість відновлювальногоремонту складає332033,70грн.та перевищуєринкову вартість«BMW320i»,р.н. НОМЕР_2 ,-величина матеріальнихзбитків,завданих власникуавтомобіля «BMW320i»,р.н. НОМЕР_2 ,приймається урозмірі йогоринкової вартостіна моментДТП тастановить 131828,27грн.при визначеннівеличини матеріальнихзбитків експертомкоефіцієнт фізичногозносу не застосований.

Крім того, позивач зазначає, що внаслідок ДТП, яка сталась 23.11.2019 з вини відповідача-1, йому завдані інші матеріальні збитки, а саме: пошкоджено мобільний телефон, ремонт якого обійшовся в 1400 грн., виклик та оплата евакуатора 3480 грн., оплата експертного висновку 2631 грн.,

Крім того, внаслідок ДТП позивач невідкладно звернувся до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. пров. О.І. Мещанінова №4», пройшов амбулаторне лікування, внаслідок чого на ліки та лікування витратив 1500 грн.

Як вбачається з висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи від 08.01.2020р., на підставі даних судово-медичного огляду позивача, з урахуванням наданої медичної документації, у нього виявлені: рубець на голові, який є наслідком загоєння, за видимим забійної рани, що виникла від ударної дії тупого твердого предмету, та могла бути отримана в термін, вказаний освідчуваним. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р.

Відповідно до обставин справи, зазначених у вищезазначеному висновку, зі слів освідчуваного «23.11.2019р. о 21 год. він знаходився за кермом свого автомобіля, зупинившись на світлофорі, автомобіль «шкода» вдарив у задню частину його автомобіля, внаслідок чого, він вдарився головою, руками та ногами об виступаючи частини салону автомобілю. З його слів була носова кровотеча. Був доставлений до лікарні. Перебував на стаціонарному лікуванні. На даний час повідомляє про болі в місці ушкодження, головну біль».

Відповідно до довідки КНП «МП №20» ХМР позивач 25.11.2019 р. направлений в денний стаціонар.

Згідно з виписки № 692, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 26.11.2019 по 03.12.2019.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:

Щодо вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди завданої транспортному засобу, внаслідок ДТП.

Відповідно до ч.1, п.1, ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ч.2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У ст.1194 ЦК України вказано, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини усфері обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів регулюєЗакон України№ 1961-IV від 01.07.2004 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі:ЗУ № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц,провадження № 14-316цс18, від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20 вказувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із ЗУ № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, згідно ст. 3 ЗУ № 1961-IV.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Skoda Octavia A5», р.н. НОМЕР_1 , винного у ДТП, не застрахована.

За вимогами п.41.1 ст.41 ЗУ №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

МТСБУ здійснилопозивачу регламентувиплату всумі 31852,95грн.,заподіяної шкодивнаслідок ДТП,яка маламісце 23.11.2019р.,за звітом,отриманим урезультаті оцінки,проведеної назамовлення МТСБУ,відповідно доякої вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 03.01.2020, автомобіля «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , 1983 р. випуску, складає 37 832, 95 грн., вартість відновлювального ремонту 199 542, 94 грн., коефіцієнт фізичного зносу складових частин які підлягають заміні в даному випадку 0,70 Ез=0,70, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин які підлягають заміні 82 880, 23 грн.

За висновком експерта ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса М.С., наданого позивачем, вартість відновлювального ремонту складає 332 033, 70 грн. та перевищує ринкову вартість «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , величина матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , приймається у розмірі його ринкової вартості на момент ДТП та становить 131 828, 27 грн.

За змістом ст.30 ЗУ № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування певних стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає відповідний розподіл та покладання тягаря доказування на сторони певним чином. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Як визначено ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Таким чином, ремонт автомобіля «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Отже, позивач має право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП, та повинен довести зазначені суми, проте він не виконав своїх процесуальних обов`язків, зокрема, не надав суду належних та допустимих доказів вартості автомобіля як до, так і після ДТП, що унеможливлює захист його порушених прав.

Одночасно суд зазначає, що висновок ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса М.С. не містить вартості автомобіля «BMW 320i», р.н. НОМЕР_2 , як до так і після ДТП, а відтак, судом до уваги не приймається.

Інших доказів на підтвердження заявленої позивачем вимоги суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 на його користь матеріальної шкоди в сумі 98147 грн., стягненню з відповідача-1 на його користь 10 831, 13 грн., - задоволенню не підлягають.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача-2 на користь позивача матеріальних збитків в сумі 1500 грн. пов`язаних з лікуванням за їх не доведеності.

Одночасно позивач зазначає, що внаслідок ДТП, що сталась 23.11.2019 з вини відповідача-1, йому завдані інші матеріальні збитки: пошкоджено мобільний телефон, ремонт якого обійшовся в 1400 грн., виклик та оплата евакуатора 3 480 грн., оплата експертного висновку 2 631 грн., однак вимог про їх стягнення не заявляє, тому, згідно ч.1ст.13 ЦПК України, вони судом не розглядаються.

Щодо позовної вимоги по стягнення з відповідача-2 на користь позивача моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Відповідно до ч.1-ч.3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Обґрунтовуючи моральну шкоду позивач посилався на те, що він дуже хвилювався, позбавлений улюбленого транспортного засобу, який не підлягає відновленню, та у який ним вкладено окрім величезної суми коштів ще й душу. Він не може спокійно спати, боїться керувати транспортним засобом, під час ДТП він отримав травми, які спричинили йому фізичну біль та страждання. Він змушений був позичати гроші у близьких людей та знайомих, оскільки із втратою транспортного засобу зменшились його доходи, що в сукупності позначилось на його честі та діловій репутації. Свої моральні страждання він оцінив у 20000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні ушкодження, внаслідок чого він вважається знищеним.

Суд вважає, що сам факт знищення майна позивача свідчить про наявність у останнього стресу, що свідчить понесені ним моральні страждання.

Виходячи з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 на користь позивача 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 141, 264 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог і під час ухвалення рішення суд вирішує, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 47, 82 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 47 (сорок сім) грн. 82 коп.

В іншій частині позову, відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач-1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач-2: Моторне (Транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, а/с №272).

Повне судове рішення складено 16.02.2024.

Суддя Н.В. Єфіменко