Постанова № 11743467, 30.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 р. справа № 2а-20130/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріБезпалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Магурського О.П.(дов. від 01.09.2010р.)

відповідача:Совтус О.М. (дов. від 02.07.2010р. №12718/9/10-013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік»

доКіровської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010р. № 0000882340/0

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (надалі позивач, ТОВ ВКП «Укртехнік») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Кіровської обєднаної державної податкової інспекції (надалі Кіровська ОДПІ) визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення Кіровської ОДПІ від 05.08.2010р. № 0000882340/0.

Позов мотивовано, тим, що відповідачем неправомірно донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств, оскільки висновки перевіряючих про порушення підприємством позивача вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими, оскільки строк оплати по виданих підприємством векселям, на момент перевірки, не настав, а тому підстав для віднесення до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги щодо таких векселів у ТОВ ВКП «Укртехнік» не було.

У судовому засіданні від 07.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 150 КАС України, оголошувалась перерва до 30.09.2010р.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву ТОВ ВКП «Укртехнік», за змістом яких проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Правова позиція відповідача обґрунтована висновком проте, що у позивача перед підприємством ТОВ «Промтек-Холдінг» рахувалась кредиторська заборгованість, яка погашена векселями. Постановою господарського суду Донецької області від 19.11.2009р. у справі №45/217Б ТОВ «Промтек-Холдінг» визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 01.02.2010р. у вказаній справі дане підприємство виключене з ЄДРПОУ. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність заборгованості векселедавця перед векселедержателем за якою збіг строк позовної давності, що в силу пп.1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - є безповоротною фінансовою допомогою та на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного вище Закону, має бути віднесена до складу валового доходу.

Представник позивача у судовому засіданні від 30.09.2010р., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідач, у судовому засіданні від 30.09.2010р., проти задоволення позовних вимог заперечував, з мотивів їх необґрунтованості та просив у позові відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову дійшов наступних висновків,-

Кіровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2010р. №0000882340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 90018,00 грн., у тому числі 69 244,00 грн. за основним платежем та 20774,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акту перевірки від 26.07.2010р. № 984/23/32187000 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (код ЄДРПОУ 32187000) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. (надалі акт перевірки від 26.07.2010р.).

Згідно висновків акту перевірки від 26.07.2010р. встановлено, зокрема, порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-В/Р (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 69244, 00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009р. у розмірі 69244,00 грн.

Підставою для постановлення вказаного висновку стали наступні фактичні обставини.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено наявність у позивача станом на 01.12.2009р. кредиторської заборгованості перед ТОВ «Промтек-Холдінг», яка у бухгалтерському обліку ТОВ ВКП «Укртехнік» рахувалась по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Вказана заборгованість склалась внаслідок виконання господарських договорів від 04.07.2008р. № 407 та від 21.04.2008р. № 214.

Розрахунок по названим договорам позивачем здійснено у вексельній формі.

Так, по договору від 04.07.2008р. № 407, шляхом передачі трьох векселів на загальну суму 186291,60 грн., про що зокрема між позивачем та ТОВ «Промтек-холдінг» підписано Акт приймання-передачі векселів від 15.12.2009р.

По договору від 21.04.2008р № 214, шляхом передачі векселя на загальну суму 90685,00грн., про що свідчить підписаний між позивачем та ТОВ «Промтек-холдінг» Акт приймання-передачі векселів від 15.12.2009р.

Постановою господарського суду Донецької області від 19.11.2009р. у справі №45/217Б ТОВ «Промтек-Холдінг» визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2010р. у справі №45/217Б ліквідовано юридичну особу ТОВ «Промтек-Холдінг».

Згідно довідки ЄДРПОУ вказана юридична особа припинена, у звязку із визнанням її банкрутом з 01.02.2010р.

Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.

Вказані обставини сторонами у справі не заперечуються.

Спір щодо фактичних обставин справи відсутній.

Відповідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного закону, до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Як передбачено п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога це - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається з висновків Акту перевірки від 26.07.2010р. № 984/23/32187000, податковий орган повязує виникнення у позивача безповоротної фінансової допомоги, з припиненням юридичної особи, контрагента позивача по господарським зобовязанням, ТОВ «Промтек-Холдінг», перед яким у ТОВ ВКП «Укртехнік» рахувалась кредиторська заборгованість, що була погашена шляхом передання останнім векселів.

На момент припинення юридичної особи вказані векселі погашені не були.

Таким чином, на думку податкового органу, оскільки як юридичну особу вказане вище товариство було ліквідовано, сума кредиторської заборгованості у розмірі 276976,60 грн., погашена шляхом передання векселя, мала бути включена до складу валового доходу як безповоротна фінансова допомога.

Преамбулою Закону України від 05.04.2001, № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (із врахуванням змін та доповнень, у редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Статтею 1 вказаного закону, встановлено, що Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 21 Закону України від 18.06.1991, № 1201-XII «Про цінні папери і фондову біржу» (із врахуванням змін та доповнень) вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий, переказний.

Частиною 3 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно ст. 33 Женевської конвенції від 07.06.1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II (надалі - Уніфікований закон) передбачено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

за пред'явленням;

у визначений строк від пред'явлення;

у визначений строк від дати складання;

на визначену дату.

Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Як встановлено нормою ст. 34 Уніфікованого закону, переказний вексель зі строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Частиною 1 ст. 78 Уніфікованого закону встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 15.12.2009р. видано загалом 4 векселя зі строком оплати за предявленням.

Надалі, ґрунтуючись на нормативному приписі норми ст. 78 Уніфікованого Закону, суд приходить до висновку, що строк позовної давності по виданим векселям має закінчуватись відповідно у 15.12.2012р.

Таким чином, встановивши вказані обставини, суд вважає необґрунтованим твердження податкового органу про те, що станом на ІV квартал 2009р. по кредиторській заборгованості позивача перед векселедержателем збіг строк позовної давності, а тому остання відповідно може бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога, яка в силу норми пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» має відноситись платником податку до складу валового доходу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» до Кіровської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровської обєднаної державної податкової інспекції від 05 серпня 2010 року № 0000882340/0 на загальну суму 90018 (девяносто тисяч вісімнадцять) гривень 00 копійок.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційного підприємства «Укртехнік (86300, Донецька область, м. Кіровське, мкр-н Молодіжний, б.1/2) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 30 вересня 2010 року, повний текст виготовлено 04 жовтня 2010 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.