Постанова № 11743409, 05.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 р. справа № 2а-21855/10/0570

приміщення суду за адресою:

м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГалатіної О.О.,

при секретарі Мичак О.С.,

за участю представника позивача представника відповідачаАнтонової В.С.,

Сулімової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» доДержавної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року В С Т А Н О В И В: ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України № 544 від 23.10.2008 по ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»ДП ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння»введена ліквідаційна процедура. Державною податковою інспекцією у встановлений строк були заявлені кредиторські вимоги до ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» ДП ВАТ «ДХК «Спецшахтобуріння»у розмірі 743818,27 грн. в які також входить сума заборгованості з податку на землю. Дані кредиторські вимоги визнані ліквідаційною комісією у повному обсязі, про що свідчить лист від 03.02.2009, отриманий позивачем 04.02.2009. Згідно ст. 112 Цивільного кодексу України, кредиторські вимоги податкового органу включено до 3-ї черги вимог. Позивач вважає, що оспорюване рішення прийняте безпідставним, оскільки ліквідаційною комісією поточні платежі з податку на землю сплачувались своєчасно. Разом з тим, ДПІ у м. Торезі з перерахованих сум з податку на землю, погашає заборгованість, яка внесена до реєстру вимог кредиторів, чим порушує черговість погашення кредиторських вимог і порядок проведення ліквідаційної процедури. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких вказав, що згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, який є спеціальним законом у сфері оподаткування, податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Пунктом 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. ст. 16, 17 ЗУ„Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховується пеня та штрафні санкції. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»є юридичною особою, зареєстроване 08.10.1996 року Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Діяльність ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»визначається Статутом товариства затвердженого Міністром вугільної промисловості України (наказ № 214 від 06.04.2006.

Як вбачається з Акту про результати невиїзної документальної перевірки несвоєчасної сплати земельного податку № 308/15-0/00180338 від 17.05.2010 року , перевіркою ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», що проводилася відповідачем, встановлено порушення п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у частині несвоєчасної сплати земельного податку з юридичних осіб.

25.05.2010 року керівником ДПІ у м. Торезі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001091510/0 , за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб із затримкою на 87 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 6355,86 грн. та зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % - 1271,17 грн.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та просить його скасувати.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (далі за текстом Закон) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАСУ) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією в м. Торезі Донецької області не доведена правомірність їх дій при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Так, згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі Закон № 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Факт подання позивачем розрахунку земельного податку № 1047 від 30.01.2009 сторонами не заперечується та не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів справи позивач п/д № 74 від 19.04.2010 3333,33 грн. - податок на землю за лютий 2010 року; п/д № 90 від 29.04.2010 6833,33 грн. податок на землю за березень 2010 року.

Таким чином, позивач сплачував зазначеними платіжними документами поточні платежі, а не податковий борг.

Відповідачем надані суду письмові заперечення, в яких вказано на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п 1.2., 1.4. Порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби в Україні, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, які розповсюджуються на спірні правовідносини, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Крім цього, суд зазначає, що строки сплати земельного податку визначаються нормами статті 17 Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2535-12 (з наступними змінами та доповненнями), згідно яких податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на п 1.2., 1.4. Порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби в Україні, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, оскільки відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Вищевказаний підзаконний нормативно-правовий акт (Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби в Україні, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276) не відповідає вимогам Закону України „Про плату за землю”, в звязку з чим у спірних правовідносинах суд застосовує Закон України „Про плату за землю”.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами»при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу, суд задовольняє вимоги Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області № 0001091510/0 від 25.05.2010 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння»витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 5 жовтня 2010 року.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя: О.О. Галатіна