Постанова № 11743408, 30.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 р. справа № 2а-19371/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретарі< Призвище секретаря >

Мичак О.С.

за участю:

представника позивача Сулімової С.О.

представників відповідача Стельмах О.М., Малєєвої Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засіданні в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за наслідками його фінансово-господарської діяльності за березень, квітень, червень, вересень 2009 року між сумою податкових зобовязань та податковим кредитом має відємне значення.

У податкових деклараціях, що подавалися до податкового органу позивач визначив суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню: за березень 2009 року 15594 грн.; квітень 2009 року 25707 грн., червень 2009 року 21312 грн., вересень 2009 року 263 грн. Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Армлит-Донбасс» з питань правових відносин з ТОВ «Парстрейд» за період з 01.02.2009 року по 30.04.2009 року, ТОВ «Міркус» за період з 01.03.2009 року по 30.06.2009 року, ТОВ «Риал» за період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року. Перевіркою встановлено, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п. 7.7.1, п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по деклараціям з ПДВ у розмірі 62876 грн., в т.ч. за березень 2009 року на суму 15594 грн., за квітень 2009 року на суму 25707 грн., за червень 2009 року на суму 21212 грн., за вересень 2009 року на суму 263 грн. Такий висновок в акті перевірки зроблений у звязку з тим, що не можливо підтвердити суми ПДВ по взаєморозрахункам ТОВ «Армлит-Донбасс» з ТОВ «Парстрейд», ТОВ «Міркус», ТОВ «Риал» по ланцюгу до виробника, що вплинуло на суму ПДВ, яка приймає участь у розрахунку суми ПДВ бюджетного відшкодування, заявленої на рахунках В акті перевірки перевірячими зазначено, що позивач не мав права на одержання бюджетного відшкодування по деклараціям за березень, квітень, червень, вересень 2009 року на загальну суму 10656 грн. з огляду на те, що не підтверджено надмірну сплату до бюджету податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника.

Згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» та на підставі акту перевірки № 1844/23-3/31649644 від 19.07.2010 року ТОВ «Армлит-Донбасс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі за березень, квітень, червень, вересень 2009 року на суму 62876 грн.

Позивач не погоджується з зазначеним рішенням податкового органу, вважає його таким, що суперечить вимогам діючого податкового законодавства України та просить визнати його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що податковий кредит позивача за спірний період сформований неправомірно. Такий висновок відповідач ґрунтує на підставі того, що відсутні матеріали зустрічних перевірок інших підприємств у ланцюгу постачання до кінцевого виробника, які б підтверджували виконання цими іншими підприємствами своїх обовязків по сплаті ПДВ у бюджет по товарах (роботах, послугах) що за цим ланцюгом отримав ТОВ «Армлит-Донбасс», як кінцевий покупець таких товарів, та за які сплатив у встановленому порядку відповідну ціну з урахуванням ПДВ. Виходячи з відсутності таких матеріалів, відповідач доходить висновку про відсутність у позивача права на певне бюджетне відшкодування, як таке що не було підтверджено у відповідності до вимог Наказів ДПА України, тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (код за ЄДРПОУ 31649644) є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку та є платником податку на додану вартість.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Харцизьку є суб`єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що позивачем до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку надані декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування:

- за березень 2009 року згідно яких підлягає відшкодуванню 15594 грн.;

- за квітень 2009 року згідно яких підлягає відшкодуванню 25707 грн.,

- за червень 2009 року, згідно яких підлягає відшкодуванню 21312 грн.;

- за вересень 2009 року, згідно яких підлягає відшкодуванню 263 грн.

Усього по наведених вище деклараціях підлягає відшкодуванню ПДВ у сумі 62876 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Саме нормами зазначеного Закону з урахуванням його преамбули регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

Підпунктом „в” п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Армлит-Донбасс» було встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму 62876 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 р. № 0000032330/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень, червень, вересень 2009 року на зазначену суму. При цьому відповідач посилається на те, що зазначена сума не підтверджується через відсутність матеріалів зустрічних перевірок по взаєморозрахункам ТОВ «Армлит-Донбасс» з ТОВ «Парстрейд», ТОВ «Міркус», ТОВ «Риал» у ланцюгу постачання до кінцевого виробника, які б підтверджували виконання цими іншими підприємствами своїх обовязків по сплаті ПДВ у бюджет по товарах (роботах, послугах) що за цим ланцюгом отримав ТОВ «Армлит-Донбасс», та що вплинуло на суму ПДВ, проте як, суми податкового кредиту заявлені в спірному періоді позивачем підтверджуються первинними документами.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання повязанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Відповідач ДПІ у м. Харцизьку вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

Суд не приймає зазначені посилання відповідача, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме, Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначений порядок є формою реалізації компетенції органів у сфері управління, що його прийняли, з метою взаємодії, і не може змінювати або встановлювати порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), так як зазначені відносини є публічно-правовими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість», а ні накази Державної податкової адміністрації України.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, а тому позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032330/0 від 20 липня 2010 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 0000032330/0 від 20.07.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30 вересня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 4 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя Галатіна О.О.