Рішення № 117432478, 05.03.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/209/24

Провадження № 2/127/44/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 06.04.2023 між ТОВ "ФК "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №78231229, на виконання умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 12000, 00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю проценти від суми позики. Сторонами узгоджено строк позики, який складає 30 днів із відповідною базовою процентною ставкою 2,50 % в день. Крім того сторонами узгоджено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,50 %.

Відповідно до п.п. 2.3. Договору позики визначено Знижену процентну ставку/день, (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності), що складає 1,25 % в день. Згідно із п. 15 Договору у разі якщо Позичальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. В такому разі Проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується Позичальником в повному обсязі за весь період Строку Позики.

Позивач на виконання умов договору надав позичальнику кошти в розмірі 12000, 00 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок, в свою чергу відповідач у визначені строки та розмір кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 , згідно позиції позивача, виникла заборгованість у загальному розмірі 48000, 00 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 12000, 00 грн. та заборгованості по процентах за користування у розмірі 36000, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено представнику позивача строк для усунення недоліків, визначених в мотивувальній частині ухвали суду.

26.02.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено копію договору позики №78231229 від 06.04.2023.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала. Судова кореспонденція надіслана судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 . з матеріалами позовної заяви та ухвалою про відкриття провадження, яку відповідач отримала 29.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, що 06.04.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78231229, відповідно до пп. 2.1. 2.3. пункту 2 якого: сума кредиту становить 12 000,00 грн., процентна ставка (базова в день 2,5 %), строк дії кредиту - 30 днів, дата повернення позики 06.05.2023 (а.с. 7-8, 58).

Згідно додатку №1 до договору позики №78231229 від 06.04.2023, таблиця загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит: 06.04.2023 видано кредит у розмірі 12000,00 грн., станом на 06.05.2023 відсотки за користування кредитом складають 4500,00 грн., загальна вартість кредиту 16500,00 грн. (а.с. 9).

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір підписувався відповідно до ст. 12 Закону з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Зазначений Договір укладався шляхом надсилання пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Зі змісту договору встановлено, що сторони погодили суму позики 12000,00 грн; строк договору - 30 днів; процентна ставка (базова,фіксована) 2,5% день; дата повернення позики (останній день) 06.05.2023; знижена процентна ставка/день 1,25%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%, пеня день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 4715,96 %, орієнтовна загальна вартість позики 16500,00 грн.

Договір позики №78231229 від 06.04.2023 було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 4uxxbwvzTi.

Встановлено, що 06.04.2023 на виконання умов договору товариство перерахувало на картковий рахунок позичальника котрий надано нею та міститься в реквізитах договору грошові кошти, що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи, що 06.04.2023 відбувся переказ коштів у сумі 12000,00 грн., даний електронний документ засвідчено кваліфікованих електронним підписом (а.с. 23-24).

В свою чергу відповідач зобов`язався виконати в повному обсязі і належним чином взяті на себе зобов`язання, чітко дотримуючись умов укладеного між відповідачем та товариством договору, а також вимог чинного законодавства. Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язаний був у день закінчення строку позики, або достроково сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Проте позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, що і стало підставою для позивача для звернення до суду з цим позовом.

Згідно пункту 5.1 позичальник ознайомилась на сайті позивача з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачені ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Пунктами 20, 21 цього договору визначено, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладення в письмовій формі.

Також відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі (п.5.3 Договору).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку (іншій фінансовій установі) у визначений у кредитному договорі строк з відповідною платою за його користування.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір між відповідачем та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено, та про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в останньої боргових зобов`язань перед позивачем.

Як вбачається з кредитного договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, який відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід`ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариства.

Отже судом встановлено, що відповідач була належним чином ознайомлена з умовами кредитного договору.

Згідно розрахунку позивача загальна заборгованість за кредитним договором №78231229 від 06.04.2023 відповідача, станом на 01.09.2023 складає: 12000,00 грн. - заборгованості за основним боргом, 36000, 00 грн. заборгованість по процентах за користування.

Досліджуючи правильність проведених позивачем розрахунків заборгованості відповідача суд зважає на наступне.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини першої статті 1048, частини першої статті 1054, частини другою статті 1050 ЦК України, викладених у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У постанові від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17, з приводу застосування приписів ст. 1048 ЦК України у разі неправомірного (незаконного) користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом. Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі ст. 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.20.2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Тобто у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за межами строку дії договору, тобто після 06.05.2023 є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що за договором позики № 78231229 від 06.04.2023 проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами складає 9000,00 грн. (12000,00 грн. * 2,5% *30 днів=9000,00 грн.).

Крім того, судом враховується, що відповідачем за даним договором сплачено кредит у розмірі 4200 грн., що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, та визнається позивачем у позовній заяві (а.с. 2).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними належними, допустимими та достатніми доказами у справі, тому вони підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики №78231229 від 06.04.2023 у розмірі 16 800 грн. (12000,00 грн. заборгованість за основним боргом + 9 000грн. заборгованість по процентах за користування 4200,00 грн. сплачені відповідачем відсотки).

До вказаного рішення суд прийшов також з огляду на те що положеннями п. 6 укладеного між позивачем та відповідачем Договору регламентовано, що продовження строку користування позикою є правомпозичальника ( ОСОБА_1 ). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненнямпозичальника в електронній формі, через особистий кабінет позичальника, шляхом укладення додаткової Угоди, що підписується позичальником кожного разу під час реалізації такого права.

Поряд з цим представлені позивачем суду позовні матеріали, а також докази, на яких гуртуються його позовні вимоги такої додаткової Угоди не містять, а тому у суду відсутні підстави стверджувати про те, що сторонами Договору досягнуто домовленості щодо пролонгації дії кредитного договору за межі строку, що узгоджено в п. 2 Договору, тобто після 06.05.2023. З огляду на викладене нарахування відсотків за процентною ставкою, що обумовлена Договором після 06.05.2023 є неправомірним.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно платіжної інструкції №22fcaf від 19.12.2023 сплатив судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (за подання позовної заяви). Предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості, яка у загальному розмірі складає 48 000 грн. Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 16 800 грн. За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 939, 40 грн. (1. 16800*100/48000=35%, 2. 2684*35%=939,40), а також сума понесених витрат на правову допомогу в розмірі 2485,00 грн. (7100*35%=2485).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612,626,625,628,629,634,638,639,1048,1050,1054,1077,1082 ЦК України, ст.ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики №78231229 від 06.04.2023 в розмірі 16800,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з яких: 12000, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 4800, 00 грн. заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 939,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2485, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄРДПОУ 39861924, адреса місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: