Постанова № 11743171, 07.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2010 р.Справа №2а-9470/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Прайд-Юв»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про визнання протиправним т скасування рішення

за участю представників:

від позивача Загарулько В.М. керівник, довідка № 05.3-06-01/693 .

від відповідача Тарасенко О.В. - пред-к, дов. №18/10-0 від 19.01.2009 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд-Юв» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008972303 від 20.05.2010 р., з підстав того,що вони застосовані без наявності правових підстав.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.09.2010р., представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позовній заяві, відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівники відповідача 12.05.2010р. провели перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в барі позивача, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 39.

За результатами вказаної перевірки був складений акт, зареєстрований в подальшому під № 003820/0654/01/09/23/33529764, в якому зроблений висновок про порушення позивачем п. 9,12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На підставі вказаного акту відповідачем 20.05.2010 р. прийнято рішення №0008972303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п. 9,12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно з п.4 ст. 17, ст. 21 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 8920 грн.

Позивач 28.05.2010р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою на зазначене рішення відповідача.

ДПА в АРК 09.07.2010р. за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення № 1509/10/25-023, відповідно до якого скасувала рішення відповідача №0008972303 від 20.05.2010р. в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 340 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані , зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Ст. 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає, що до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи позивачем надана копія Положення про збереження первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, затвердженого 01.03.2010р., в п.1якого зазначено,що всі первинні бухгалтерські документи та звітні регістри зберігаються в бухгалтерії підприємства для подальшого їх направлення до архіву.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У ст. 3 Закону зазначено,що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р. затверджена Інструкція Про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів , який зареєстрований в Мінюсті України 28.01.97 р. № 13/18187 . У п. 4.1 вказаної Інструкції зазначено,що товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

- у роздрібній мережі, на складах і сховищах;

- у мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування(п.4.2 Інструкції ).

Матеріали справи свідчать про те, на виконання зазначених вище положень чинного законодавства, згідно з Положенням про збереження первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, затвердженим 01.03.2010р., позивачем всі бухгалтерські документи, в тому числі накладні, зберігаються в бухгалтерії підприємства.

За таких обставин можна зробити висновок про те, що облік товарів відбувається відразу після їх отримання на підставі первинних документів бухгалтерського обліку накладних, які в подальшому передаються та зберігаються в бухгалтерії підприємства.

В порядку , передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що зазначений порядок обліку товарів порушує вимоги чинного законодавства, надає позивачу можливість приховувати (не обліковувати) будь-яким чином товари, яки знаходяться на реалізації, що може привести до наявності у нього не облікованої готівки.

З огляду на зазначене суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.12. ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не відповідають дійсним обставин справи , в наслідок чого у нього були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, визначених у ст. 21 цього Закону.

Під час розгляду справи позивачем не надані докази того, що при проведенні працівниками податкового органу 12.05.2010р. р. контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в барі позивача, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 39, був доведений до відома перевіряючих порядок збереження первинних бухгалтерських документі, факт наявності всіх накладних на товар, який реалізовувався у барі, в бухгалтерії підприємства.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що зазначені відомості, були доведені ДПА в АРК під час оскарження рішення відповідача від 20.05.2010р.

За таких обставин суд вважає, що знайшов підтвердження факт прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій за результатами розгляду матеріалів перевірки, яка відбулась 12.05.2010 р. у барі позивача, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська 39, без наявності у нього всіх необхідних документів для встановлення усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що існують підстави для скасування рішення № 00080012402303 від 15.06.2009 р., в той час як при його прийнятті відповідач оцінював тільки ту інформацію, яка йому була надана платником податків.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.10.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №000972303 від 20.05.2010 р.

3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.